Поради психотерапевта: читайте, як впоратися із втратою дому

Мільйони українців вимушено покинули домівки через війну. Усім їм психологічно важко впоратися з тимчасовою втратою дому. Найважче тим, кому немає куди повертатися, бо дім знищили.

Кожна людина переживатиме втрату дому по-своєму, тому що її емоції та почуття залежатимуть від різних факторів. Значення, яке людина надає тій чи тій ситуації, може викликати радість, а може – сум чи злість.

Читайте також: Українка відсвяткувала своє 18-ліття у донорському кріслі – відео

Наявність ресурсів у людини – матеріальних (гроші, робота, житло, їжа), соціальних (друзі, сім’я, колеги, знайомі, волонтери) – також дуже впливає на те, як вона почуватиметься та що саме робитиме. Якщо людина має відчуття, що вона не сама і їй допоможуть, то легше перенесе втрату дому.

Переживання втрати – не пасивний процес. І дорога переживання долається легко, якщо немає перешкод. Перешкодами можуть бути:

1. Псевдооптимізм ("все буде добре"). Таке переконання нереалістичне. Ніхто не знає, що точно станеться в майбутньому. Також це не дозволяє адаптуватися й щось робити: мовляв, все буде добре само собою.

2. Застрягання думками у втраті та румінація. Людина дуже часто прокручує в думках спогади про попереднє житло і не живе в реальності.

3. Блокування емоцій та уникнення розмов про втрату. Усі емоції потрібно прожити, щоб прийняти реальність такою, якою вона є.

4. Cпостерігання за лідерами думок, з якими не знайомі в реальності. Тобто віра в те, що публічним людям варто довіряти, коли вони кажуть, що війна скоро закінчиться. Це дає фальшиву надію, що спричиняє "завмирання". Людина сидить, нічого не робить і чекає на кінець, сподіваючись, що все буде, як раніше.

Полегшити сприйняття втрати може модель переживання:

• Потрібно визнати реальність, а не заперечувати. Не втікати від думок та розмов про втрату житла. Не блокувати емоції, які виникають.
• Виділити певний час та місце на переживання емоцій.
• Можна поплакати в безпечному місці стільки часу, скільки ви собі на це виділили.
• Далі почніть з елементарного – відновлення своєї рутини (пити каву, готувати їсти, проводити час із близькими, дотримуватися режиму сну тощо). Пізніше, коли з’явиться більше сил, можете збільшувати завдання та починати шукати краще житло, роботу.
• Усвідомте свої цінності: "Що для мене цінно в житті? Як це можна реалізувати?". Зрозумійте свої матеріальні та соціальні ресурси і з огляду на це реорганізуйте життя.
• Важливо мати проактивну позицію: просити про допомогу, знайомитися з людьми, підтримувати спілкування з рідними та друзями, вірити в себе. Звісно, якщо бачите, що без допомоги не обійтися, зверніться до психолога або психотерапевта і не бійтеся просити про підтримку друзів і рідних.

Втрати – частина нашого життя, але це не означає, що ми не маємо відчувати через них смуток. Важливо дозволити собі відчувати все й повільно знайти та облаштувати нове місце проживання так, щоб було комфортно, наскільки це можливо у ваших умовах.

І ще: Кияни створили електроквадроцикли HIMAKS: частина вже працює на фронті

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Здоров'я
• Медицина
• Психологія
• Суспільство
• Лайфстайл