Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Вирубка лісів – не основна причина паводків у Карпатах: і ось чому

  • 2228

На Заході України вирує негода. Інтенсивні опади призвели до паводків, що руйнують усе на своєму шляху. Влада визнає, що цьогорічне затоплення ще масштабніше за повінь 2008-го. Користувачі мережі ж обдумують, що ж спричинило це лихо.

У відповідь на жахаючі відео затоплених сіл та міст Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей в мережі почали поширювати дописи, суть яких зводиться до того, що паводки – це помста природи за наругу над нею, а саме – вирубування лісів.

Відео дня: затоплене місто Галич на Прикарпатті з висоти польоту

Вам, мабуть, теж попадались такі публікації в стрічці новин. А, можливо, ви й самі поширювали різноманітні картинки чи, наприклад, таке відео з двома ящиками:

Одразу зазначимо, що ми не підтримуємо бездумну та варварську вирубку карпатських лісів, але ми виступаємо за комплексне розуміння та вирішення ситуації. Фахівці одностайні: основною причиною паводків та повеней НЕ є вирубка лісів. Тож годі звинувачувати місцевих жителів чи тамтешніх лісівників, а краще повернімось до базових знань з географії.

Отже, паводки – це природне явище, тому запобігти йому в принципі неможливо. Карпатські річки мають паводковий водний режим, що й передбачає наявність піків підняття рівня води та явних знижень, викликаних кількістю дощів.

Коротко кажучи, пояснює географиня Віра Волошина, для Карпат паводки є нормою. Саме в горах випадає найбільша кількість опадів по всій Україні, а рельєф і значний похил річок й призводить до того, що вода в річках рухається значно швидше, ніж по рівнині.

"Очевидно, що надмірні вирубки впливають на водну, і не лише ситуацію в регіоні, і їх роль значна, частково бардак з ними ускладнює нинішню ситуацію і посилює її прояви, але навіть якби ліс в Карпатах не рубали взагалі – природи це би не змінило, а Черемош та Прут все одно лишались би річками із паводковим режимом", – додає експертка.

В Івано-Франківському управлінні лісового і мисливського господарства додають, що територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки на Прикарпатті були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730, а також у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках.

Упродовж останніх трьох днів в області випала місячна норма опадів, тому навіть на заліснених ділянках вода не встигає просочуватися в ґрунт, А коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода мусить стікати схилами.

Аналітик Міжнародної благодійої організації "Екологія-Право-Людина" Петро Тєстов підкреслює, що річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів, формувючи заплаву – територію, яка періодично затоплюється водою.

Від паводків страждали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом вирубок – Австрія, Німеччина, Чехія тощо. Та європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай – під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів.

У результаті досліджень з'ясувалось, що основний фактор, який призводить до таких катастрофічних наслідків повеней і паводків – це знищення заплави річок.

"Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили – то куди ж їй діватись?" – ставить логічне запитання Петро Тєстов.

Він радить відновлювати заплави та припиняти розорювання, меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо. Місцевим мешканцям же варто перестати забудовувати ділянки, які розташовані в зоні ризику затоплення.

Це фото стало вірусним у мережі - фото 412066
Це фото стало вірусним у мережі

До таких же висновків дійшов кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник та керівник ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць. Він наголошує, що повені та паводки – це частина природи, і без них велика кількість рослин й тварин не змогли б існувати.

Інша справа, що наша транспортна та житлова інфраструктури не мають запасу міцності і часто не спроможні витримати вплив раптових і сильних повеней, оскільки наші будівельні норми не враховують як кліматичних змін, так й екологічних характеристик річок під час їх спорудження, – додає він.

ЦЕ ФОТОФЕЙК - фото 412084
ЦЕ ФОТОФЕЙК

Не варто боятись того, що малий струмок під час сильних дощів може перетворюватись у велику ріку. Це просто потрібно враховувати, а от боятися потрібно неякісного прокладання доріг, неякісного укріплення берегів, неякісного відбору гравію та неякісного будівництва лісових доріг.

Науковець наводить низку причин руйнівних повеней у горах:

  • неякісне будівництво лісових доріг, при будівництві яких немає належним чином зробленого відведення води. Ці дороги збирають воду із значної частини території басейну та надають можливість воді по цих дорогах (чи по їх частинах) швидко добратися до річки, збільшуючи водотік. Бо коли є сильний дощ, вода, яка мала б стікати зі схилу впродовж трьох годин (і за цей час частину цієї води міг би ввібрати ґрунт), збирається на лісову дорогу і стікає по ній за півгодини, змиваючи грунт і все на своєму шляху. Це стимулює так звані "спалахуючі" повені.
  • неякісний відбір гравію, що стимулює підмивання берегів. Гравій не можна відбирати абиде. Це повинні бути відповідні місця, що враховують геоморфологічну будову річки.
  • руйнування та випалювання прирічкових ділянок стало звичним явищем, особливо у межах населених пунктів або на межі такої ділянки та пасовищ.
  • надмірне вирубування лісів та спосіб забору деревини безумовно також є серйозною проблемою. Важка техніка у дощовий період створює значні ерозійні ділянки, що стимулюють змив ґрунту та швидкий доступ води до річки. Часто деревину спускають струмками по крутому схилу, руйнуючи поверхню ґрунту та водну мережу річок.

Підсумуємо: повені та паводки – це нормальне явище в горах. А от їхня сила залежить від низки факторів: починаючи від кількості опадів і закінчуючи наявністю заплав. Вирубування лісів – це одна з причин катастрофічних затоплювань, проте не визначальна. Важливим є комплексний підхід до проблеми, тому не варто спрощувати все до популістичних картинок.

Автор: Тетяна Русінкевич

Дивіться також: Відео руйнівної сили карпатських річок, які виходять із берегів



пропозиції партнерів
Новини