Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Путря, калатуша й шпундри: говори красиво з Клопотенком

  • 886

Чи знаєте ви українську гастрономію так добре, як знає український відомий шеф-кулінар Євген Клопотенко? Якщо ні, то запрошуємо вивчати разом з Радіо Максимум.

Ми зібрали для вас добірку назв рідкісних українських страв з метою популяризувати наше, пише Радіо Максимум.

Читайте також: Запрошуємо зацних українців вчити українську – 10 цікавих слів від Ліни Костенко

Наші прабабці готували величезну купу смаколиків та знали стільки кулінарних лайфхаків, що могли б втерти носа багатьом кухарям. Та що там, передавши свої знання через покоління, і зараз можуть, але вже через нас з вами. Трохи закрутив, але розшифрую – сьогодні мова піде про автентичні українські страви, які я прагну відроджувати разом з вами", – пише Євген Клопотенко.

Отже, вчимо назви 10 давніх українських страв, їхнє походження та історію.

ВЕРЕЩАКА – свинячі реберця, запечені у квасі зі спеціями й часником.

"Для приготування верещаки можна використовувати свинячу груднину, підчеревину чи ребра. Традиційно для приготування цієї страви використовувався буряковий квас".

ШПУНДРА – для приготування цієї страви зазвичай використовується смажена свинина (підчеревина чи грудина), тушкована із буряками в буряковому квасі.

"Згадка про цю страву є в книжці "Енеїда" Котляревського. Шпундра дуже нагадує верещаку, але, на відміну від неї, шпундру заправляли не сухарями, а борошном або запареним тертим пшоном".

КАЛАТУША – свіжа риба та сушені білі гриби, з яких вариться бульйон для супу.

"За одним із переказів цю страву придумала жінка, що полюбляла страви з грибів, а її чоловік-рибалка натомість любив рибу. І аби не готувати щоразу кілька страв, вона вирішила поєднати ці два продукти".

ПУТРЯ – страва з неподрібненої ячмінної крупи.

"Споживали путрю в основному у Великий піст. Її варили, висипали у дерев'яні ночви, обсипали житньою солодовою мукою, перемішували, укладали у дерев'яну діжку, заливали водою навпіл із сирівцем і ставили у тепле місце. Після вкисання переставляли на холод".

ГАРТАНАЧКА – це старовинна українська страва, родом з Чернігівської області, яка поєднує пшоно, картоплю, сало й ароматні копчені груші.

"Колись страву готували гуртом, це одна з варіантів походження назви. Друга назва – козацький куліш".

ШТУРХАНЦІ – давня українська страва з картоплі та кисломолочного сиру. Назва страви досить проста та зрозуміла, адже суть полягає в тому, що начинку неначе штурхають в картопляне тісто.

"Цей рецепт виник на Поліссі. І не дивно, бо в північному регіоні нашої країни страви з картоплею надзвичайно популярні, а рецепти завжди оригінальні. Донедавна щоосені в містах Коростень та Овруч влаштовували фестивалі з приготування картопляних страв. Бульбу тут називають другим хлібом".

ЛАМАНЦІ (або ШУЛИКИ) – коржики з солодкою маковою мачанкою.

"... для наших прапрапоколінь таке печиво було традиційним і називалося шулики або ламанці. Готували його здебільшого на Маковія та на Яблучний Спас і робили пісний варіант, бо тоді починався піст. Хоча з часом ці коржики почали прикрашати буденні столи, а тісто стало щедрим – із додаванням яєць, вершкового масла, сметани чи кефіру".

ЛЕМІШКА – кашоподібна борошняна страва.

"Це добра альтернатива хлібові. Вони схожі на сухарики, але ще тонші, неначе прісна маца. Їх можна подавати майже до всіх м'ясних та рибних страв, закусок та салатів. А ще брати на роботу як перекус, у дорогу, на пікнік та подавати для великої компанії друзів замість картопляних чипсів"

ВЕРГУНИ – український десерт.

"Дівчата смажили їх на вечорниці, а господині готували як гостинець для колядників та щедрувальників. Відомо, що у селі Чечелевому Полтавської області навіть є музей, присвячений вергунам: історії їх виникнення та різним рецептам".

ВАРЯНКА – це український зігрівальний напій із сухофруктами, медом, корицею чи іншими прянощами.

"Рецепт цієї настоянки дійшов до нас крізь сторіччя. Згадки про приготування цього напою починаються ще з XVI сторіччя. Дуже популярним він був на території Слобожанщини, Полтавщини та Подніпров’я. Існує як алкогольна варянка із додаванням самогону або горілки, так і безалкогольна".

Матеріал підготувала Тетяна Жидак

Це цікаво: Учи українську, горопашний – 10 цікавих слів від Оксани Забужко



пропозиції партнерів
Новини