Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Біографія Панаса Мирного – історія життя великого письменника і драматурга України

19.09.2023, 10:51
2181

Чи відомо вам, що Панас Мирний у житті відзначився, як тиха, скромна і дуже працьовита людина? Так, цей український письменник вважається чи не найпліднішим серед усіх інших. Читайте про автора новаторських соціальних романів та драматурга з Миргорода – Панаса Мирного нижче.

Панас Мирний довго не розкривав свого літературного псевдоніма, пише Радіо Максимум.

Читайте також: Біографія Лесі Українки – про життя, творчість і громадянську позицію відомої поетеси

Дитинство Панаса Мирного

Панас Рудченко (Панас Мирний) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді, що на Полтавщині. Батько Панаса походив з козацької родини, а мати була донька місцевого колезького реєстратора. Панас був третьою дитиною в сім'ї.

Обставини хатнього життя в сім'ї Рудченків, як і в нашій, були суто українські. Я не пригадую, щоб мати Панасова, Тетяна Іванівна, говорила до дітей інакше, як по-українському, не через яку-небудь ідейну тенденцію, а просто через те, що і в панських повітових сім'ях, не дуже багатих, жилося простенько, можна сказати, серед народної течії української. Отже, діти виростали в близькім товаристві слуг, на лоні простого українського життя. Тим-то українське слово, українська пісня, українські звичаї оточали й П. Рудченка змалку. Часто заходили і в їх господу кобзарі, лірники; вони грали дітям "Чечітку", "Щиглика", а всім –пісень поважніших", – так згадувала ровесниця про родину Панаса Мирного Олена Пчілка.

Також Олена Пчілка згадувала конкретно і про малого Рудченка: "Малий Панас… пригадується мені яко хлопчик дуже тихої, лагідної вдачі; в дитячому товаристві… держався більше осторонь; сяде, було, собі над горою і дивиться на той широкий краєвид, що одкривався йому з гори".

Панас Мирний

Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі (1858—1862) чотирнадцятилітній Панас Мирний пішов на чиновницьку службу в Гадяцькому повітовому суді. Відтак працював помічником бухгалтера.

Сім'я Панаса Мирного

Панас Мирний одружився 1889 року з Олександрою Шейдеман, яка була молодшою за чоловіка на 14 років. Старший син Віктор закінчив юридичний факультет московського університету. Загинув 1915 року в боях під Рівним. Середній син Михайло навчався у Варшавському політехнікумі, згодом перевівся у Катеринославський політехнічний інститут. Пізніше став директором музею Панаса Мирного в Полтаві. Молодший син Леонід, закінчив гімназію, був вбитий під час радянсько-української війни.

Чиновником Панас Мирний працював майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для нього була літературна діяльність.

Літературна діяльність Панаса Мирного

Григорій Коваленко наголошував на тому, що Панаса Мирного "виховали роки шестидесяті, але не безпосереднє (бо тоді ще Панас був малий), а при допомозі старшого брата Івана". Іван Рудченко, близький до провідних діячів полтавської та київської "громад" – був щиро захоплений ідеями "шістдесятників".

Відомо, що Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу, написавши 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв – усього понад тисячу творів.

Портрет Панаса Мирного художника Миколи Підгорного

Перші твори Панаса Мирного – вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав" з'явилися за кордоном, у львівському журналі "Правда" 1872 року. у зв'язку з цензурними переслідуваннями українських письменників в російській імперії, твори друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів.

У 1875 році в співавторстві з братом Іваном Біликом був закінчений роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Втім у зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'явився у Женеві 1880 року.

Емський указ

У середині 1880-х твори Панаса Мирного друкують на Наддніпрянщині: а саме, на сторінках альманаху "Рада" публікуються перші дві частини роману "Повія" та два оповідання з циклу "Як ведеться, так і живеться".

Твори Панаса Мирного

оповідання "Лихий попутав", автобіографічне оповідання "Ганнуся", цикл оповідань "Як ведеться, так і живеться", "Пасічник", "Яків Бородай", "Замчище", "Визвол", "Морозенко"
повісті "П'яниця", "Лихі люди", "Лихо давнє й сьогочасне", "Голодна воля", "За водою"
романи "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Повія"
новела "Лови"
п'єси "Лимерівна", "У черницях", "Перемудрив", "Згуба", "Спокуса", "Не вгашай духу!".

Громадська діяльність Панаса Мирного

Літературна діяльність Панаса Мирного тісно поєднувалася я з його громадською діяльністю. Ще за молодих років його цікавив революційний визвольний рух, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка "Унія", який був утворений у Полтаві. Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного в період першої російської революції. Він виступає з відозвами, в яких закликає до боротьби за свободу й рівноправність жінок. А коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник висловив глибокий протест і обурення діями російської влади.

Відомо, що під час обшуку в нього були знайдені заборонені політичні видання.

Підтримував також Панас Мирний тісні зв'язки з багатьма діячами української культури. Як розповідає Вікторія Пащенко, Панас Мирний зустрічав у своїй садибі Лесю Українку, Олену Пчілку, Марію Заньковецьку, Михайла Старицького, Михайла Коцюбинського, Володимира Самійленка, Василя Стефаника, Гната Хоткевича.

До кінця життя Рудченко не бажав розкривати таємницю власного імені, так само не афішував своє приватне життя.

Сергій Єфремов зазначав, що Панас Мирний залишався "напівміфічною істотою, не розгаданою й не оціненою до ладу, хоча б навіть у загальних рисах, навіть на ім'я ширшій громаді незнаною".

Вже після зайняття Полтави радянськими військами Панас Мирний, наперекір похилому вікові, був змушений працювати у Полтавському губфінвідділі. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Похований у Полтаві. Панас Мирний став відомий широкому загалу вже після смерті.

1985 року садибу-музей Панаса Мирного взято під охорону держави як пам'ятку архітектури місцевого значення. Також тут відкрили літературну експозицію. Садиба відновлена майже такою, якою була за життя письменника: тут є дерев'яний будинок, альтанка, навколо сад, де збереглися дерева, посаджені письменником, за садом розкинувся ставок.