Ще не вмерла України – історія українського гімну, цікаві факти та відео

А чи знали ви, що гімн України створили наддніпрянець і галичанин, і що це знаменувало неабияке відчуття соборності українських земель? І що автор "Ще не вмерла Україна" поплатився за вірш 7 роками свого життя у виселенні? Читайте про це та більше у матеріалі про пісню, яка досі єднає наші серця.

Історія створення українського гімну почалася далекого 1862 року, пише Радіо Максимум. Читайте матеріал до Дня Державного Гімну України, який відзначають 10 березня!

Читайте також: Оригінальні прислів'я і приказки, цікаві факти, відео і навіть мультик – усе про козаків

Дещо про створення українського гімну

На одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в приспіві якої були слова "срце бије и крв лије за своју слободу" (або "срб се бије и крв лије за своју слободу…"). 23-річному Павлові Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом відлучився в іншій кімнаті (у квартирі на вулиці Великій Васильківській, 122 (нині 106), щоб через пів години вийти звідти з готовим текстом відомої сьогодні пісні "Ще не вмерла Україна".

Павло Чубинський

За рік цей вірш уперше опублікували у львівському літературно-політичному віснику "Мета" з посвятою Тарасові Шевченку, але без авторського підпису. Через це автором вірша певний час вважали Шевченка.

перша публікація вірша "Ще не вмерла Україна" у Львівському журналі "Мета", 1863 р.

20 жовтня 1862 року князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського "за шкідливий вплив на розум простолюду" на проживання в Архангельську губернію. Повернувся через сім років.

Вірш поширився на Західній Україні й не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло Вербицький, знаний композитор свого часу захопився віршем Павла Чубинського і написав музику до нього, спочатку мелодію для голосу в супроводі гітари, а згодом – і для хору з оркестром. Відтак вірш з нотами надрукували в 1865 році.

Михайло Вербицький

За кілька років пісня набула значення народної, текст якої ще модифікувався (наприклад, "вороги" стали "воріженьками"). Проте її вже виконували хори на західноукраїнських землях і навіть за кордоном у перекладі англійською та німецькою мовами. Так пісня перетворилася на національний гімн.

Перше публічне виконання українського гімну відбулось 10 березня 1865 року у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку.

Серед інших пісень духовно-патріотичного змісту "Ще не вмерла Україна" вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного піднесення. Як національний гімн пісня "Ще не вмерла Україна" була визнана Іваном Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном.

Великим знаком було те, що гімн створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

На платівку вперше записаний гімн у кельнському відділенні "Грамофону" в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського.

Оригінал тексту та музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

"Ще не вмерла Україна" (оригінальний текст)

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!

Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Як лунав український гімн в донезалежній історії України

У 1917–1920 роках пісня "Ще не вмерла Україна" стала одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:

Nay, thou art not dead, Ukraine,
See, the glory's born again,
And the skies, O brethren,
Smile once more!

As in Springtime melts the snow
So shall melt away the foe,
And we shall be masters
Of our homes.

Soul and body, yea, our all
Offer we at freedom's call —
We, whose sires were mighty
Cossack braves.

Також, "Ще не вмерла Україна" Чубинського і Вербицького разом з "Вічним революціонером" Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.

1939 року "Ще не вмерла Україна" було затверджено гімном Карпатської України.

Логічно, що у Радянському Союзі не міг лунати український гімн, тож було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, "Ще не вмерла України і слава, і воля..." відкинули. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна – держава, що входить до складу СРСР, що вона там "Між рівними рівна, між вільними вільна", звісно що в пісні мала також лунати присвята комуністичній партії. Це завдання виконав український поет та публіцист Павло Тичина.

Тичина написав "Живи, Україно, прекрасна і сильна", вірш поклали на музику група композиторів під керуванням Антона Лебединця, відтак пісня стада державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки.

Цікаво те, що гімн "Ще не вмерла Україна" вперше публічно заспівали 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю "Червона рута". Почав виконувати Василь Жданкін і до нього приєдналися Віктор Морозов і Едуард Драч.

Сучасна історія українського гімну

Відродження пісні як гімну України відбулося з проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року. 1992-го Указом Президії ВР України "Ще не вмерла Україна" пісню затвердили як Державний гімн. А текст – аж 6 березня 2003 року.

Тоді Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний гімн України". Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". Також були запропоновані зміни звучання першої строфи гімну на "Ще не вмерла України і слава, і воля".

Фото: glavcom.ua

На хвилі масових протестів, під час Помаранчевої революції та Революції гідності, національна пісня єднала мільйони українців в спільній боротьбі за свої європейські права.

Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, мовив про український гімн так:

Я, наприклад, був свідком чогось живого – коли весь Майдан заспівав "Ще не вмерла Україна" Це щось дуже особливе. Хочу сказати, що гімн України – дивовижний ... Це унікальний твір: це – гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають.

Цікаво: у 2005 році з'явилася ювілейна монета номіналом 10 грн, яку присвятили Гімну України й випустили до 140 річниці першого його публічного виконання.

Глибинне значення кожного слова гімну українці усвідомили з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Слова "Душу й тіло ми положим за нашу свободу" стали пророчими, а українці вкотре доводять зі словами гімн на фронті, в окопах та боях, що готові до Перемоги боротися з ворогом за свою Незалежність і демократичні цінності.

Це цікаво: Національний рекорд: у Києві створили найбільший прапор із побажаннями для воїнів

• Теги:
• Україна
• Українська музика
• Суспільство
• Історія
• Цікавинки
• Культура
• Література
• Київ
• Війна
• Популярне