5 книг про те, як не стати овочем

Книжки у цій добірці допоможуть протистояти зараженню інформаційними вірусами, які не кращі пандемії короновірусу. Вони інфікують нас щодня, розносячи плітки і фейки, вбиваючи свідомість і перетворюючи своїх жертв на овочі та слухняне стадо.

"Нація овочів?", Оксана Мороз

(К.: Yakaboo Publishing, 2020)

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.

Це цікаво: 5 книг для дітей, які варто прочитати під час карантину

Прочитавши її ви: дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси. І без зайвої конспірології дізнаєтеся, як Індустрія вже змінила кожного з нас.

"Моєю ключовою спеціалізацією було формування інформаційного поля. Тобто робити так, щоб інформацію побачили потрібні замовникам люди. Майже 20 років я маніпулювала громадською думкою. Серед моїх клієнтів були топполітики та бізнесмени, знайомі кожному з вас. Українцям потрібен імунітет від інформаційних вірусів. Він у нас був, але за 30 років його майже зруйнували. Щороку ми дедалі ближче до межі, яка відокремлює Націю розумних від Нації безвольних овочів. Проте наш антивірусний захист іще можна відновити", – наголошує авторка.

"Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму", Наталя Гуменюк

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2020)

Загальна передісторія з "ввічливими людьми" та іншими "зеленими чоловічками" усім відома, натомість перед нами колективна розповідь про те, що сталося потім, після 2014-го року, коли Крим був анексований Росією, і життя для тамтешніх людей розділилося на до- і після окупації. Тож, з одного боку, маємо сьогоднішню долю тих, для кого Крим був і залишається українською територією, але хто змушений жити за "нової" влади, не маючи ані змоги, ані бажання виїхати з рідної землі.

З іншого боку, відсоток прибічників "руського мира" так само чималий, і з ними також маємо розмови "за жизнь". Тож у такий "живий" спосіб мешканці Криму – підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами – відверто розповідають свої історії.

"Промови, що змінили світ", Андрій Хорошевський

(Х.: Фоліо, 2019)

Історію творять видатні особистості. Але чи можуть слова змінити її хід? Звичайно, можуть, якщо вони були вимовлені великою людиною. Ця книга є зібранням публічних промов людей різних епох і народів – від найдавніших філософів до сучасних політиків, громадських і релігійних діячів.

Мойсей, Франциск Ассізький, Богдан Хмельницький, Джордж Вашингтон, Наполеон Бонапарт, Михайло Грушевський, Вінстон Черчілль, Джон Кеннеді, Мартін Лютер Кінг, Мати Тереза…

У виступах цих та інших найвидатніших персон можна знайти слова та думки, які не залишать нікого з читачів байдужими. З ними можна погоджуватися і сперечатися, але харизма кожного з ораторів і досі відчувається навіть зі сторінок книжки. Промови, що увійшли до видання, це не тільки шедеври ораторської майстерності, це віхи в історії людства, які є відправними точками подій, що змінили світ.

"Роздуми про двадцяте століття", Тимоті Снайдер, Тоні Джадт

(Л.: Човен, 2019)

"Ця книжка є історичною розвідкою, біографією та етичним трактатом", – вважає один із її співавторів американський історик Тімоті Снайдер. У фокусі його розмов із Тоні Джадтом – "історія сучасних політичних ідей у Європі та Сполучених Штатах; влада і справедливість у розумінні ліберальних, соціалістичних, комуністичних, націоналістичних і фашистських інтелектуалів від кінця XIX до початку XXI століть".

На думку Тімоті Снайдера, одними із найважливіших у їхніх розмовах із Тоні Джадтом стали "роздуми про обмеження (і здатність до відродження) політичних ідей, а також про моральні поразки (і обов’язки) інтелектуалів у політиці". Водночас "Роздуми про ХХ століття" – це також і біографія історика й есеїста Тоні Джадта, який народився в Лондоні в середині XX століття, після катаклізмів Другої світової війни та Голокосту, у час, коли комуністи утверджували владу у Східній Європі.

"Популистское искушение. Обратная сторона иллюзии идентичности", Сібе Шаап

(К.: Видавництво Жупанського, 2019)

Автор цієї книжки вникає в основні елементи популізму, мотиви і амбіції його лідерів, причини лояльності прихильників. Фокусом аналізу стають сучасні популістські рухи на Заході, включаючи Росію. Популізм зараз переживає період сильного підйому, в деяких країнах популісти вже захопили урядову владу, яскравою ілюстрацією чого можуть послужити Сполучені Штати Америки.

Те, що популізм пропонує, може здатися комічним, як зауважують у книжці, однак те, до чого він призводить, – це трагедія, дорога в безодню. Прихильники популізму стають його головними жертвами. Підриваючи інституційні основи суспільства, популісти забирають у людини необхідну йому захист і орієнтири для вибору нових напрямків. Комедія в тому, як популізм обдурює своїх наївних прихильників. Трагедія – у тому, що популізм здійснює обман. Цей обман необхідно викрити, щоб приборкати спокуси й запустити процес самоочищення.

Ігор Бондар-Терещенко

Читайте також: Книжковий Арсенал 2020 перенесли через карантин

• Теги:
• Культура
• Книжкові новинки
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко
• Карантин