Володимир Вернадський: біографія академіка, який зображений на новій банкноті 1000 гривень

Уже в жовтні 2019 року в обіг вийде нова банкнота, номіналом 1000 гривень. На ній зображений один із засновників Української академії наук, автор вчення про біосферу та ноосферу Володимир Вернадський. До вашої уваги біографія та цікаві факти про академіка.

Нацбанк показав, який вигляд матиме нова банкнота в 1000 гривень, однак чимало українців не знають досягнень зображеного на ній вченого Володимира Вернадського (1863 – 1945). Тож ми зібрали для вас цікаві факти про видатного українця, який точно заслужив місце на українській гривні.

Це цікаво: Чому в Україні з'явилася банкнота 1000 гривень

І хоча майже все життя науковець провів у Росії, перед смертю він передав свої спогади, у яких зазначив: "Я вірю у велике майбуття й України, й Української академії наук...". Частина цієї цитати вказана й на 1000-гривневій банкноті:

Нова банкнота 1000 гривень

Біографія Володимира Вернадського

Хто такий Вернадський Володимир Іванович. Це – український учений-природознавець, мислитель, засновник і перший президент НАНУ, основоположник генетичної мінералогії, гео- та біогеохімії. Головний здобуток Вернадського – вчення про біосферу як цілісну природну систему, а також про ноосферу – впливу людського розуму на навколишній світ.

Народився майбутній вчений 1863 року в Санкт-Петербурзі. Він походив з давнього освіченого українського роду. Один із його предків по батьківській лінії воював у війську Хмельницького. Прадід навчався в Переяславському колегіумі та Києво-Могилянській академії. Дід служив штабс-лікарем в армії. А батько після закінчення Київського університету Святого Володимира працював викладачем у Петербурзі, Харкові й Москві.

Мати Вернадського теж походила зі старовинного роду Константиновичів, її предки належали до козацько-старшинської верхівки. Материн дядько, Микола Гулак був співзасновником Кирило-Мефодіївського братства. Згодом у всіх автобіографіях Володимир Вернадський підкреслював своє козацьке походження.

Володя вже підлітком почував себе українцем і залишився ним за своїми уподобаннями і симпатіями на все життя, – писав Лев Гумілевський у біографії вченого.

Саме батько мав величезний вплив на розвиток сина: він прищепив Володимиру інтерес і любов до українського народу, його історії та культури.

Вернадський у молодості

У 1873 році Вернадський вступив до Харківської гімназії, де провчився три роки. Опісля повернувся у Петербург, щоб закінчити фізико-математичний факультет тамтешнього університету. Майбутній учений згадував, що перед переїздом з Харкова до Петербурга вони з батьком були за кордоном і в газеті Петра Лаврова "Вперед" прочитали про Емський указ.

Це справило величезне враження на батька, і розмови, з цим пов'язані, сильно на мене тоді подіяли. Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії… Повернувшись до Петербурга, я постарався ознайомитись з українською літературою. В бібліотеці батька знайшов розрізнені номери "Основи" та інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував із-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова тощо.

Звичайно, все це мало вплив на формування світоглядних переконань допитливого й здібного хлопця. Позитивно вплинуло на Вернадського й навчання в університеті, де його навчали видатні вчені Дмитро Менделєєв і Василь Докучаєв. Уже в 1890 році Володимир Вернадський став приват-доцентом кафедри мінералогії Московського університету. Двадцять два роки (1890–1911) наукової роботи в цьому закладі були для вченого надзвичайно плідними. Спираючись на зв'язки між хімізмом мінералів, їхньою внутрішньою будовою і генезисом, він розробив нову мінералогічну систематику.

Володимир Вернадський

У 1912 році Володимира Івановича обрали дійсним членом Російської академії наук, професором Московського університету. Згодом він знову повернувся до Петербурга, щоб продовжити дослідження в галузі мінералогії та геохімії як директор Геологічного і мінералогічного музею (1914). Саме тоді в його коло інтересів потрапила біогеохімія – новий науковий напрям, який поєднує проблеми еволюції живої речовини, її хімічного складу у зв'язку зі складом зеленої кори, що перетворює її дію на поверхневий шар останньої. До складу живої речовини вчений відносив і людство, розглядаючи його в єдності з біосферою. Проте він зазначав, що людина відрізняється від інших форм живої речовини свідомістю.

Людина своєю працею – і своїм свідомим ставленням до життя – змінює земну оболонку – геологічну ділянку життя, біосферу, переводячи її в новий геологічний стан. Завдяки людській праці і свідомості біосфера переходить в ноосферу, – вважав Вернадський.

Вернадський і його асистенти, 1911 р.

Дослідник вірив у колективний розум, у те, що людство не використає свій науковий інтелект для руйнування біосфери, бо є її частиною. Він вперше довів, що органічне життя відіграє в еволюції нашої планети першорядну роль. Саме Вернадський є основоположником вчення про біосферу та ноосферу (якісно новий, вищий ступінь розвитку людського суспільства). Справжнє значення цієї науки повністю розкривається лише нині.

Вернадський та Україна

Жовтневі події 1917 року застали вченого в Полтавській губернії. Після революції українські вчені вирішили створити свою Академії наук, а Володимира Івановича запросили до Києва для вироблення проєкту про заснування Української академії наук. Згодом Комісія подбала про створення Ботанічного саду для Києва, Геодезичного інституту, розробила Статут академії. У жовтні Вернадський став першим президентом УАН.

У ці роки Володимир Іванович зробив великий внесок й у створення Всеукраїнської національної бібліотеки. На 1923 рік у бібліотеці накопичилося понад мільйон видань національного за змістом і складом книжкового фонду. Ця бібліотека й зараз височіє у Києві, а названа вона на честь Вернадського.

Для мене і Україна, і Київ, і Українська академія дорогі й близькі. Я так радію їхньому зростанню і так вірю у їхнє велике призначення, – наголошував Вернадський.

Національна бібліотека імені Вернадського

Науковець користувався заслуженим авторитетом за кордоном і брав активну участь у міжнародному науковому житті. При цьому світова наукова громадськість шанувала Вернадського значно більше, ніж радянська влада: він був професором Лондонської Школи слов'янських студій, членом Академії наук у Парижі, Чеської Академії наук і мистецтв, дійсним членом НТШ з 1903 року. Можновладці добре знали погляди вченого, опозиційні до більшовицької влади, але мирилися з цим, бо Вернадський був надто великою постаттю в науці.

Цікаві факти про особисте життя

У 1886 році Володимир одружився з Наталією Єгорівною Старицькою, з якою познайомився ще в 1885 році. Його дружина теж походила з давнього українського роду Старицьких. Уже через рік після шлюбу в пари народився син Георгій, який пізніше став професором Єльського університету в США. 1898 року у Вернадських народилась донька Ніна, яка згодом стала лікарем-психіатром.

На фото справа наліво: Вернадський, дочка Ніна, дружина Наталія, її родич П.Є. Старицький і син Георгій. 1908 рік

Сім’я Вернадських

Володимир Вернадський був видатним вченим із світовим ім'ям. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими. Ми пишаємося тим, що видатний природознавець був і назавжди залишиться великим сином української землі!

Читайте також: Записники Леонардо да Вінчі виклали у вільний доступ

• Теги:
• Наука
• Нацбанк
• Історія
• Суспільство
• Економіка