Війна – не притичина для усмішки або вчимо українську з Остапом Вишнею

Остапа Вишню переслідували, ув’язнювали, відсилали до таборів, усупереч цьому письменник зміг зберегти у собі талант усміхати людей. Якщо вам сумно – читайте відібрані нами слова і цитати, якими послуговувався Вишня.

"Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу" написав Остап Вишня у своїй автобіографії, пише Радіо Максимум.

Читайте також: Як мовив Степан Бандера або 10 цікавих слів від великого провідника ОУН

Батько, як у воду глядів – "скоріше у калюжу", зіронізував би мене великий класик сатиричної прози. Але Остап Вишня таки справді став письменником і впродовж свого життя написав близько двох із половиною тисяч творів: це і гуморески, і нариси, а ще фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади тощо.

А це означає, що відбирати цікаві незвичні слова, якими користувався Вишня, у нашу постійну рубрику "Говори красиво" є з чого. Тож вивчайте українську і багато усміхайтеся, на зло нашим ворогам.

• Пужа́ти – те саме, що лякати

"Зразу ж мати пужне: - А де ж ти ото сів, сукин ти сину!? Нема тобі за сажем місця?" ("Моя автобіографія")

• Каля́ти – те саме, що бруднити

" – Піди подивися, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько, не налякай, щоб сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!" ("Моя автобіографія")

• Ку́льша – те саме, що стегно

" – Бабусю! Щось мене ліву кульшу розперло й смика. І під груди підпира... І млосно мені, млосно, ніби оце перед вами не я сидю, а хтось сидить! Ох! Ох! Ох!..." ("Вишневі усмішки сільські")

• Пиря́ти – швидко бігати, гасати

"Що снігу на вулицях цілі гори, що, коли їдеш візником, так тебе піряє згори наниз і знову нагору, що шлунок твій зскакує кудись до сліпої кишки, а сліпа кишка з горла визирає, так то нічого...Колись же воно розтане... І тоді рівно буде і не пірятиме..." ("Вишневі усмішки київські")

Остап Вишня нагадує нам про прикметність іменників і синонімічність українських кольорів, їх відтинків, тож замість звичних слів, можна мовити так:

• Каламі́тний (каламу́тний) – який утратив прозорість; мутний, нечистий

"А ви знаєте, під'їжджаючи до Шепетівки, якось тобі робиться "каламітно". ("Вишневі усмішки закордонні")

• Глиня́стий – сірий, який містить у собі глину, багатий на неї

"Я зрадів страшно, бо гуси ж такі, як і в нас, – так і геготять, і плавають так, як і наші, такі ж вони, як і в нас: є білі, є рябі, є глинясті" ("Ну й народ", "Вишневі усмішки закордонні")

• Бу́ряний – від слова "Буря", бурхливий, буйний

"Тоді воно (море – прим. РМ) показує третій свій сорт - буряним воно тоді робиться!... Тоді всім, хто його бачить, робиться страшно... А мені ні, бо я буряного моря не бачив.." ("Вишневі усмішки кримські")

• Прити́чина – 1. перешкода, завада. 2. пригода

"З собаками знову притичина. Ну, стоїть собі Сірко ж такий, як і наш. Кличеш його: – Сірко! На! На! На! І не дивиться. Витріщився тоді на його: – Тюди ти, здох би ти йому" Стоїть". ("Вишневі усмішки закордонні")

• На га́муз – на дрібні шматочки

"Закупити все! Все гамузом закупити, навантажити у вагони і везти до Харкова. Всі крамниці З усім зуздром! (Зуздро – те саме , що й гамуз – прим. РМ). ("Вишневі усмішки закордонні")

• Жу́жмом – у згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини).

"Добре! Я все вам жужмом. А там уже хто більше чим цікавиться – хай вибирає..." ("Вишневі усмішки кримські").

• Цо́фатися – посуватися назад; відступати.

"Пройшли були монголо-татари аж до південно-східного кримського берега, але потім "цофнулися" (привіт галичанам!) на північ у степовий Крим", ("Вишневі усмішки кримські")

• Ґерґота́ти – видавати гуркіт; гуркотіти

"Барани ті, вискакуючи на берег, котяться по гальці, сунуть її своїм руном білим, ґерґочуть, скрегочуть і, розбивши своє руно біле об гальку круглясту, сунуться назад у море й тонуть..." ("Вишневі усмішки кримські")

Матеріал підготувала Тетяна Жидак

Це цікаво: "Врага не буде, супостата" – 10 цікавих слів від Тараса Шевченка

• Теги:
• Культура
• Війна
• Говори красиво
• Література