Усміхаються чи ні: науковці вразили новою заявою про собак

Паща собаки широко розкривається, губи розтягуються по кутах, а язик розслаблено бовтається - хіба не посмішка? Розповідаємо, що думають з цього приводу вчені.

Відповідь сягає корінням у нашу 30 000-річну історію утримання собак як одомашнених тварин. Люди і собаки розвинули унікальну комунікацію, яка також є цікавим феноменом міжвидового соціального зв'язку. Наприклад, собаки ловлять людський погляд і використовують зоровий контакт при спілкуванні з нами, що можуть робити лише деякі інші тварини.

І ще: Хлопець загубив подушку на даху і став зіркою: фото

Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показало, як вовки і собаки реагують на нездійсненне завдання відкрити контейнер з м'ясом всередині. У той час як вовки просто йдуть, коли виявляють, що не можуть зробити це, собаки повертаються і кидають на людину довгий запитальний погляд. Швидше за все ці тварини знають, що людина може допомогти їм виконати завдання.

Люди, можливо, породили цю рису в собаках під час їх одомашнення. З тваринами, які вступають з людиною в зоровий контакт, значно легше співпрацювати і займатися дресируванням. Але як щодо виразів, які передають їх мордочки? Чи мають вони якийсь стосунок до людей і чи використовують їх собаки для спілкування з нами?

Джуліана Камінські викладає порівняльну психологію в Університеті Портсмута у Великобританії і вивчає свідомість собак. Її особливо зацікавив вираз, відомий як "щенячі очі", коли собаки піднімають брови і виглядають більш жалісливо, ніж зазвичай.

У процесі дослідження Камінські і її колеги відвідали притулок для собак, де вони використовували так звану систему кодування змін особи (FACS) для вимірювання найдрібніших рухів лицьових м'язів, що здійснюються тваринами під час їх взаємодії з людьми. Потім вчені відстежували, наскільки довго собака перебувала у притулку, перш ніж її забирав господар.

Вчені виявили, що чим більше тварини виробляють цей рух ("щенячі оченята"), тим швидше їх забирають. Ніяка інша поведінка, яке аналізували дослідники, не мала настільки сильного ефекту.

Потім вчені вирішили з'ясувати, чи була це поведінка навмисною. Чи зрозуміли собаки, що якщо вони піднімуть брови, люди щось зроблять для них? Дослідники організували ще один експеримент, в якому собаки взаємодіяли з людьми, які або пропонували, або не пропонували їжу. Якби собаки знали силу свого сумного погляду, вони б стали частіше використовувати його, щоб отримати ласощі. Але... вони цього не зробили.

Це підводить нас до собачої "усмішки". Чи має вона таке ж значення, як людська? Насправді, у вчених поки немає даних, що пояснюють, що вона насправді означає.

Проблема з собачими "виразами обличчя" полягає в тому, що людські інструменти дослідження, як правило, суб'єктивні і в поєднанні з нашими антропоморфними уявленнями, можуть неправильно тлумачити те, що ми бачимо на обличчях собак.

Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, показує, що це конкретний вираз, званий "розслабленим відкритим ротом" у собак, зазвичай зустрічається у позитивних обставинах, наприклад, коли собаки запрошують один одного до гри.

Питання про те, чи посміхається собака людині, залишається відкритим. Щоб відповісти на нього, потрібно залучити більш об'єктивні методи дослідження - такі як FACS. Цей метод допоможе визначити, як конкретні вирази обличчя співвідносяться з різними ситуаціями, і що саме їх викликає.

Читайте також: Уряд Австрії закликав інтернет-користувачів не цілувати корів задля флешмобу

• Теги:
• Наука
• Тварини
• Психологія
• Здоров'я