Розвінчуємо 7 популярних міфів про донорство крові

Стати донором доволі легко і безпечно. Проте кількість міфів довкола цієї теми така велика, що навіть найбільш упевнені можуть засумніватися.

Платформа доказової інформації про здоров'я "Бережи себе" спільно з волонтерським проєктом "Агенти крові" спростовують 7 міфів про донорство крові. Вони розповідають, чому ця тема стосується всіх.

Читайте також Helsi презентувала сервіс термінових онлайн-консультацій з лікарями

Міф 1. Донорство — це боляче

Правда: за відчуттями донація майже нічим не відрізняється від звичайного забору крові з вени для аналізу.

Донація — це дуже проста процедура. Тисячі донорів/ок здають кров по 40 і більше разів протягом життя. Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, достатньо вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктя.

Міф 2. Після донації треба брати вихідний

Правда: після донації людина не потребує тривалого відпочинку.

Кров можна здавати в будь-який день, коли працюють пункти здачі крові. Важливо саме після донації відпочити впродовж 10-15 хвилин, уникати важких фізичних навантажень протягом дня й дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування.

Міф 3. Донорство викликає залежність

Правда: донорство не шкодить організму здорової людини, а донації не можуть викликати звикання.

Організм людини еволюційно пристосований до втрати крові, а кров ніколи не відновлюється у надлишку. Натомість втрата крові в помірних дозах може мати певний стимулювальний ефект — організм вчиться швидко відновлювати кров.

Донорство крові / Unsplash

Міф 4. Кров треба здавати в надзвичайних ситуаціях

Правда: для хворих кожна згаяна хвилина — екстремальний випадок.

Правильною стратегією є регулярне, а не екстрене донорство — тільки так можна забезпечити постійний запас компонентів крові, зокрема для постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Ось кілька причин, чому це так:

• у будь-яку хвилину будь-де може трапитися нещасний випадок із втратою крові у потерпілих;
• здача крові та її компонентів займає деякий час, а кров може знадобитися негайно;
• кров потрібна хворим і постраждалим цілий рік. Тому регулярне донорство є надзвичайно важливим і дає змогу підтримувати потрібний рівень забезпечення кров’ю та компонентами на постійній основі в масштабах усієї країни.

Міф 5: Ті, хто отримав “відвід”, не може допомогти

Правда: допомагати можна завжди.

По-перше, не треба боятись слова “відвід”. Переважно це лише тимчасове обмеження до донорства, аби взяти перерву на турботу про своє здоров’я. Якщо у вас немає абсолютних протипоказів, то усувайте причину відводу пробуйте знову.

Міф 6. Мене це не стосується

Правда: на жаль, ніхто з нас не застрахований від надзвичайних ситуацій — тим паче під час війни.

Будь-кому з нас, в якийсь критичний момент, може знадобитись донорська кров. За статистикою ВООЗ, кожна третя людина протягом свого життя потребує переливання крові. І сьогодні саме ви можете стати донором/кою і допомогти “комусь третьому”.

Міф 7. Я живу в місті далеко від фронту, тому моя кров не потрібна

Правда: регулярні донори — це запорука безперебійного функціонування системи.

Кров потрібна щодня і всюди. По-перше, у далеких від фронту містах можуть лікуватися військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій. По-друге, з таких міст лікарі та волонтери можуть транспортувати кров на фронт та у прифронтові міста. По-третє, навіть у мирний час донорська кров необхідна для проведення планових операцій.

Читайте розвіювання інших міфів про донорство:

Щоб стати “агентом крові”, можна записатися на донацію через зручний чат-бот “Плазма”. Там можна ознайомитися з усім переліком протипоказів, а також знайти зручні для вас пункти збору крові.

І ще Доісторична дієта – вчені створили фрикадельку з мамонта

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Здоров'я
• Медицина
• Україна
• Лайфстайл