Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

"Росіяни знищували все українське": Олексій про анексію Криму та евакуацію з Херсонщини

  • 127

Олексій, чия мала Батьківщина в Криму, двічі втратив домівку через російських окупантів, коли довелося виїжджати з Херсонщини. Хлопець зрозумів, що не зможе жити в окупації, тому зараз перебуває у Києві.

У 2013 році Олексій був студентом першого курсу Таврійського національного університету. Через окупантів, довелося виїхати з півострова. Далі він продовжив своє навчання вже у Херсоні. Але у 2022 році окупанти прийшли й на Херсонщину. Свою історію він розповів в рамках проєкту "СВОЇ" на 24 каналі.

Повне інтерв'ю про анексію Криму, виїзд з Херсонщини та віру в те, що вже незабаром зможе повернутися додому та міцно обійняти своїх рідних читайте ТУТ

Хлопець зізнається, коли російські військові анексували Крим, він не сильно розумів проукраїнської позиції, проте знав, що він – українець, а Крим – це Україна. Тоді на вулиці Сімферополя виходили люди: були як і проукраїнські, так і проросійські мітинги. Олексій згадує, як йому говорили, що там загинуло декілька людей, але не відомо було за яких обставин це сталося.

Коли ми повернулися у Крим, то почалася якась підготовка до референдуму. Але я запам'ятав, що багато моїх знайомих, студентів, викладачів допомагали організовувати цей референдум. Мені було дуже неприємно від цього, я не розумів цього. А ще було страшно, чому так відбувається. Росіяни знищували все українське в Криму. Дуже різко все змінилося", – розповідає Олексій.

'Росіяни знищували все українське': Олексій про анексію Криму та евакуацію з Херсонщини - фото 517012

Про ранок 24 лютого юнак пригадує таке:

Вийшло так, що я взяв вихідні та 23 лютого приїхав додому. На шляху до свого села я бачив колони техніки, військових. Я тоді так здивувався, бо на той час вже було багато інформації про підготовку росії до війни. Коли я їхав додому, то чув розмови в маршрутці, жінки говорили про те, що вони не хочуть жити в росії. Я чітко чув проукраїнську позицію своїх земляків. Зранку крізь сон почув вибухи. Я прокинувся від тривожних слів батька, коли він будив мою маму. Він з таким трепетом промовив її ім'я та сказав: "Вставай, почалося, стріляють". Я ніколи не чув такого від нього. Це було вперше в житті".

Олексій вважає, що йому дуже пощастило, адже він був не в самому Херсоні, а поїхав додому.

Виїхав я за гроші, через перевізників, це було в травні. Для виїзду на підконтрольну територію України нам знадобилося 2 доби. На деяких блокпостах нас дуже довго тримали. Я вже потім зрозумів для чого це було потрібно. Вони нами прикривалися, бо саме в цей момент перевозили свою військову техніку".

'Росіяни знищували все українське': Олексій про анексію Криму та евакуацію з Херсонщини - фото 517013

Під час життя в окупації хлопець запам'ятав, що дуже подорожчали продукти, з полиць магазинів відразу зникло все найнеобхідніше, дуже важко було морально, бо не знали, чи з'явиться щось взагалі.

Окупація почала відчуватися десь влітку. Вони почали шукати вчителів, які б викладали за російською програмою. Звісно, що не всі погодилися. Я знаю точно, що приїжджали ФСБ до наших вчителів. Одна родина з нашого села відмовилася викладати у школах під час окупації. У цієї жінки та чоловіка забрали мобільні телефони, допитували. Вони мали б повернути їм ці гаджети, але ніхто їх не привіз. Мені навіть казали, що до моїх батьків приїжджала ФСБ, їх перевіряли, питали. Можливо, мої батьки не хотіли це мені розповідати, щоб я не засмучувався. Наразі підтримувати зв'язок з батьками не дуже виходить, у них проблеми з мережею".

Коли почали говорити за так званий референдум, а потім за мобілізацію на окупованих територіях, це ще більше додало страху і це остаточно вплинуло на рішення виїхати з Херсонщини.

Я не міг би довго перебувати в окупації. Було постійно таке передчуття, наче до тебе мають увірватися в будинок люди з автоматами та влаштувати обшук. Це було постійне відчуття страху. Моїм батькам довелося заховати український прапор. Вони поклали його в банку та закопали в землю. Ми спочатку залишили його в печі, яку вже давно не топили. Потім мені мама написала, що вона його закопала. Ми вирили укриття у дворі. Цей наш окоп і досі є. Якщо сказати в цілому, то там просто немає життя. Це існування".

До теми: Рів з крокодилами на кордоні з росією: Вадим з Маріуполя про плани після перемоги



пропозиції партнерів
Новини