Непереможні й освічені – ЗСУ декламують вірші до Дня поезії

Щороку 21 березня відзначаємо Всесвітній день поезії. Вже 23 роки, як Україна вшановує його разом з усім світом. Сьогодні святкуємо, насолоджуючись поезією, яку читають Збройні Сили України.

Освіченість – також зброя. Це щодня доводять українські воїни, які боронять кожен клаптик нашої країни, пише Радіо Максимум.

Читайте також: ТОП 10 книжок, які написали військові про війну, але не тільки

Наш ворог може мати кількісну перевагу, проте аж ніяк не якісну. Адже наші воїни-професіонали, вони талановиті, креативні та освічені. Під час запеклої боротьби за Україну вони встигають проводити лекції, читати, а також писати свою поезію. Яка, до слова, вже займає щільне місце на полицях українських книгарень.

Радіо Максимум підготувало добірку відео, де воїни читають поезію. Слухаємо і пишаємося!

Федір Шандор читає студентам лекцію в окопі / mediacenter.uzhnu.edu.ua

Відео військових з 68 ОЄБр ЗСУ, які читають вірш Павла Вишебаби "Доньці" із фотографіями своїх дітей. Обережно, відео викликає сльози.

"Книга – це стратегічна зброя", думає Василь Мулік, український військовий льотчик, майор Збройних сил України. На відео чоловік читає авторський вірш.

Причому – зброя стратегічна, спрямована на прийдешнє покоління. Книга – це фізичний носій правди. Не знаю, чи буду колись писати книгу про те, що зараз відбувається. По-перше, щоб написати нову книгу, треба вижити в цьому всьому, по-друге, треба перемогти. Або, по-перше, перемогти, а по-друге, вижити. Тут кожен сам собі акценти розставить. І, власне кажучи, багато з подій цієї весни я хотів би забути, але, по-перше, я не зможу їх забути, по-друге, я просто не маю права їх забувати. Тому, якщо буде в мене така можливість, то колись за цю роботу візьмуся. Але точно не зараз, точно не скоро і точно не до перемоги", – розповів військовий у інтерв'ю "Книга – це стратегічна зброя" у виданні "Армія inform".

Відома парамедикиня Катерина "Пташка" Поліщук під час російського полону написала вірш "Не страшні іржаві автомати".

Вірш-молитва, написаний мною в тюремних стінах після почутого вперше там пекла. Я вивчила його та молилась ним щоранку і щоночі всі чотири місяці, зі сльозами і скаженим стукотом запаленого серця", – написала "Пташка" в Instagram.

Нещодавно у шевченківські дні мережу заполонили різноманітні відео, де військові декламують Великого Кобзаря. Сьогодні ми не можемо оминути такі ролики та пропонуємо переглянути, як солдати 44-ї артилерійської окремої бригади читають поезію Шевченка.

Також у Youtube є проєкт "Там, де вдома" з однойменною збіркою віршів волонтерів та воїнів про любов і війну (видавництво "АССА", 2019). До книги увійшли твори восьми сучасних молодих поетів та поеток: чотирьох чоловіків-воїнів та чотирьох жінок, які ще у 2014-2018 роках волонтерили і допомагали армії.

Ось уже п'ять років тривають бойові дії на сході України. Серед нас є люди, які мають травматичний досвід війни, однак змогли сублімувати його у творчість. Створюючи цю збірку, ми ставили за мету через самовираження в поезії воїнів, волонтерів, громадських активістів донести до суспільства важливість підтримки та реабілітації, зокрема творчої, людей, які пройшли війну. Проєкт має надихнути військових на вираження своїх емоцій у творчості, підвищити у суспільстві толерантність та взаєморозуміння, знизити рівень агресії", – пишуть про проєкт його розробники.

Пропонуємо переглянути відео вірша Марко Терен, волонтерки, із поетичної збірки "Там, де вдома". Читає Катерина Яковенко.

Ось ще авторська поезія Валерія Пузіка, позивного "Фінчера" з цього ж проєкту. У січні 2015-го чоловік пішов добровольцем на фронт. У складі Добровольчого Українського Корпусу брав участь у бойових діях на Донбасі (Опитне, Авдіївка).

У Балаклії українські військові знайшли під російським триколором вірш Шевченка, звільняючи окуповані російською армією території. Портрет Кобзаря був заклеєний росіянами, а також і уривок з його поеми "Кавказ", яка була написана у 1845 році. У творі Тарас Шевченко засуджує російську імперію Пропаганду окупантів зірвали українські воїни Іво Федортсі і Володимир Карапчук. І тоді зачитали на відео такий уривок з поеми:

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті.

І вам, лицарі великі,

Богом не забуті.

Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава,

І воля святая!

Це цікаво: Як війна принесла новий жаргон та неологізми в мовлення українців

• Теги:
• Війна
• ЗСУ
• Суспільство
• Література
• Культура