Не лише Роман Шухевич: 4 ключові постаті УПА, яких важливо знати

УПА – це військово-політичне формування. Воно діяло на території України у 1942 – 1956 роках. І з нагоди Дня створення УПА, який відзначають 14 жовтня, ми розповімо вам про чотирьох основних його діячів.

Звернімо увагу, що День створення УПА відзначають 14 жовтня. У цей же день до переходу на новоюліанський календар українці відзначали свято Покрови. Нині ж воно припадає на 1 жовтня. Радіо МАКСИМУМ у цьому матеріалі розповість вам про чотирьох ключових діячів УПА, яких варто знати і пам'ятати. І мовиться не лише про Романа Шухевича.

Читайте також: У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX століть

Ключові постаті УПА

Якщо ви думали, що головнокомандувачем УПА був Степан Бандера, то тут ви схибили. Він якраз був очільником Організації українських націоналістів (революційну) та Закордонні частини ОУН.

Тим часом Українською повстанською армією командували такі персони: Василь Івахів, Дмитро Клячківський, згадуваний нами вище Роман Шухевич, а також Василь Кук.

Василь Івахів – засновник УПА

Василь Івахів – засновник Української повстанської армії. Він народився у селі Прошова поблизу Тернополя 18 квітня 1908 року. Одні з джерел свідчать про те, що він народився неподалік Львова. Насправді ж туди його сім'я перебралась через кілька років – у 1912.

Навчався хлопець у Рогатині, у гімназії. Він був членом скаутської патріотичної організації ПЛАСТ. По завершенні навчання пішов служити до польської армії та дослужився до чину поручника. Під час служби Василь Івахів був активним учасником "Пласту", "Сокола", а згодом і Української Військової Організації (попередниці ОУН). Крім того, він співпрацював з організацією "Просвіта", а також займався викладанням.

Звернімо увагу, що польська влада його тричі арештовувала через підпільну діяльність: у 1933, 1938 та 1939 роках. Василь Івахів сидів у бережанській, золочівській, а також львівській в'язницях і у концтаборі Береза-Картузька.

Також він брав участь у ІІ Великих Зборах ОУН у Кракові. Василь Івахів у цьому ж місті проходив військові курси ОУН(б). А у червні 1941 року він створив і очолив підстаршинську школу ОУН(б) у Поморянах, що на Львівщині. Правда, усіх викладачів і учнів школи заарештувало гестапо. Після цього Василь зі своїми побратимами близько року провели у в'язниці у Львові, звідки його звільнили після клопотання митрополита Андрея Шептицького.

Василь Івахів / Фото з відкритих джерел

А вже з літа 1942 року його призначили військовим референтом ОУН на північно-східних землях. Василь Івахів також узяв на себе організацію УПА на Волині.

Василь Івахів – засновник УПА. А от найвищою посадою в Українській повстанській армії був Головний командир. Так, у 1943 році ним був Дмитро Клячківський, з 1943 по 1950 – Роман Шухевич, а з 1950 по 1954 – Василь Кук.

Дмитро Клячківський

Дмитро Клячківський, у якого було псевдо "Клим Савур", був провідником ОУН, а також організатором і першим командиром УПА. Власне, він відіграв суттєву роль в організації, а також розбудові відділів Української повстанської армії як на Поліссі, так і на Волині.

Він народився 4 листопада 1911 року у Збаражі, що на Тернопільщині. Він втратив батька, коли йому було 8 років. Його батько у 1919 році повернувся з лав січового стрілецтва хворим на тиф. Щоб поставити на ноги дітей, матері Дмитра довелось важко працювати.

Сам Дмитро закінчив школу, після цього – Станіславську гімназію, а також відслужив в польській армії. Він також був студентом Львівського університету, вивчаючись на юридичному факультеті.

Ще з юних літ він активно брав участь у молодіжному русі, а також був членом правління Збаразької організації "Сокіл", яка була під впливом ОУН. А ще з 1935 по 1938 роки Дмитро працював продавцем у "Народній торгівлі".

Дмитро Клячківський / Фото з відкритих джерел

Дмитра у 1937 році заарештували за підозрою приналежності до ОУН. Щойно він звільнився, Клячківський налагодив тісні контакти з ОУН, а також підпільно очолив юнацьку ОУН та легально працював у "Просвіті". Щоб гарантувати собі безпеку, він перебрався до Станіславова, де працював у "Народній торгівлі", а також очолив юнацьку ОУН Станіславщини.

Вже у 1942 році Клячківський очолив крайовий провід ОУН на північно-західних землях. Крім того, він керував УПА, в якій наприкінці 1943 році налічувалось близько 8 тисяч вояків. А з січня 1944 року Дмитро був командиром "УПА-Північ". Власне, тоді у нього з'явилось псевдо "Клим Савур".

Звернімо увагу, що він відіграв суттєву роль в організації, а також розбудові УПА. Також Клячківський працював над створенням військових підрозділів, їхнім забезпеченням, вишколом старшин, розробкою стратегії та тактики бойових дій, організацією самооборони. А ще – керував окремими операціями з наступу.

Клячківський наказував організувати місцеве самоврядування на звільненій від окупантів території. Він також віддавав розпорядження про відкриття там шкіл і лікарняних пунктів. Власне, за його наказом Днем зародження УПА почали вважати свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Роман Шухевич

Він – видатний український політичний, а також державний діяч. Роман Шухевич був членом галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Він також був генерал-хорунжим, головнокомандувачем УПА та головою Секретаріату Української головної визвольної ради.

Народився Роман Шухевич 7 липня 1907 року у Краковці у родині судді. Інші дані свідчать про те, що він народився 30 червня, а не 7 липня.

Навчався Роман Шухевич у Народній школі у Кам'янці Струмиловій з 1913 по 1917 роки. Щойно йому виповнилось 10 років, він вступив до Львівської гімназії, де складає так званий іспит зрілості. Ще у досить юному віці він цікавиться питаннями націоналістичного спрямування, а також ходить до різноманітних спортивних секцій. А ще Роман залучився до роботи у молодіжному угрупованні української військової організації (УВО).

Уже у 1925 році він став повноправним членом УВО. Через рік, 14 вересня 1926 року, Романа Шухевича приймають до Львівського Політехнічного інституту. Його він закінчує з успіхом у 1931 році. Паралельно він закінчує спецкурси для військових старшин – офіцерів.

А от у 1929 році Роман Шухевич вступив до ОУН. Він був одним з її перших членів і посідав тривалий час пост бойового референта Крайової Екзекутиви ОУН.

У 1934 році Роман Шухевич потрапляє до концтабору у Березі Картузькій через свою діяльність. З нього майбутнього головнокомандувача УПА відправили до польської тюрми.

Щойно він вийшов, Роман Шухевич активно бере участь в організації "Карпатської Січі". Також він стає одним з її керівників. А вже з 1940 року він активно бореться з фашистськими військами, обороняючи Закарпатську Україну.

Роман Шухевич / Фото з відкритих джерел

Роман Шухевич у 1939 – 1940 роках виконує роль референта зв'язку з українськими землями в СРСР. А у 1940 – 1941 роках стає Крайовим Провідником на Західних Окраїнах Українських Земель та членом Революційного Проводу ОУН. За сприяння Романа Шухевича у 1940 році організували Український Легіон, який він також очолив.

Львівське управління НКВД у червні 1941 року закатувало 5450 львів'ян, зокрема рідного брата Романа, Юрія Шухевича. З 1943 року Роман Шухевич обіймає посаду Головного Командира УПА, а його псевдонім – "Тарас Чупринка". У травні того ж року він стає Головою Бюро Проводу ОУН за рішенням Проводу ОУН.

Василь Кук

Василь Кук був останнім командувачем УПА. Народився він 11 січня 1913 року. Він – один з лідерів українського визвольного руху у ХХ столітті. Командувачем УПА він став після загибелі генерала Романа Шухевича.

Василь Кук закінчив класичну гімназію товариства "Рідна школа" у Золочеві. Після цього він вступив до Люблінського католицького університету на юридичне відділення. У юні роки, як і його брати, Василь став членом Організації Українських Націоналістів.

Він займався перевезенням нелегальної літератури, зброї, виконанням різноманітних доручень від керівництва ОУН. Василь два роки сидів у польській в'язниці за свою проукраїнську діяльність. Ілярій та Ілько – його рідні брати – у 1938 – 1939 роках були розстріляні за причетність до ОУН. А Филимона й Івана, ще двох братів, ув'язнили за радянського режиму.

Василь Кук з 1942 року керував діяльністю ОУН на землях центрально-східної та південної України. Він мешкав у Дніпрі, Києві та Умані за фіктивними німецькими документами. Як згадувала його дружина Уляна Крюченко, Василь відкинув гасло "Україна для українців, геть чужинців". Він вважав його "заскорузлим і вузьконаціональним". Водночас Кук залучав нацменшини до підпільної роботи, ініціював створення об'єднаного фронту усіх поневолених народів СРСР.

Василь Кук / Фото з відкритих джерел

У 1943 році Василь Кук очолив УПА-Південь. Пізніше він став заступником Головного командира УПА Романа Шухевича. У нього були такі псевдо: "Леміш", "полковник Коваль", "Юрко", а також "Медвідь".

Останній Головний командир УПА прожив до 9 вересня 2007 року. За кілька років до цього, у 2002 році, він відмовився від звання Героя України. Він підкреслив, що прийняти це не зможе доти, поки бійці УПА на державному рівні не будуть визнаними учасниками бойових дій та боротьби за незалежність. Це таки сталось, але у 2015 році.

Це цікаво: Відновлення історичної справедливості: Нацбанк ініціює зміну назви "копійка" на "шаг"

• Теги:
• Україна
• Історія
• Культура
• Суспільство