5 книг, які допоможуть повірити в різдвяне диво

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав цікаві книжки, які подарують вам святковий настрій. Перевірте самі!

Свята не станеться, якщо в нього не вірити, або воно прийде, але не буде таким яскравим і душевним, як у книжках цього огляду. Тож, у передсвятковий час, коли саме повітря пронизане передчуттям дива, варто налаштуватися на відповідну хвилю, зберігши в собі атмосферу затишку і тепла.

Це цікаво: П'ять перекладів, які варто прочитати взимку

"Різдвяна історія", ​Чарльз Діккенс

(Л.: Видавництво Старого Лева)

"Різдвяна історія", ​Чарльз Діккенс

Герой цієї повісті – старий самотній скнара, який не любить нічого, крім грошей, не збирається святкувати Різдво, відкидає пропозицію племінника провести час з його родиною і проганяє збирачів пожертвувань. Вдома йому являється привид компаньйона, який попереджає про трьох Духів, що невдовзі мають завітати до старого.

Перший Дух переносить героя в дитинство і юність, де той втрачає свою кохану. Другий показує, як люди святкують Різдво, і переносить в будинок племінника, якийй весело проводять час з родиною. Третій демонструє майбутнє, в якому в місті помирає відома людина, з чого люди або радіють, або їм байдуже, і герой розуміє, що це помер він сам. Благаючи Духа дозволити йому змінити своє життя, наш герой прокидається.

Таким чином, цілком в дусі Різдва, відбувається відродження старого, який був морально мертвим, але зумів змінитися на краще, народившись вдруге.

"Листи Різдвяного Діда", ​Дж. Р. Р. Толкін

(Л.: Астролябія)

"Листи Різдвяного Діда", ​Дж. Р. Р. Толкін / chytomo

Для дітей автора цієї збірки Різдвяний Дід був особою цілком реальною. Він не тільки приносив їм подарунки на Різдво, але й надсилав щороку листи з привітаннями та малюнками. У цих листах він описував свій будинок, своїх друзів і ті події, часом кумедні, а часом тривожні, які відбувалися на Північному полюсі. Перший лист прийшло в 1920 році, коли старшому синові автора, було три роки; відтоді листи приходили кожного Різдва, понад двадцять років поспіль, аж поки діти виросли.

Іноді запорошені снігом конверти з маркою Північного полюса знаходили в будинку на ранок після свята, іноді їх приносив листоноша. Натомість листи, які діти складали у відповідь, немов самі собою зникали з камінної полиці. Спочатку в листах згадувався лише Білий ведмідь, потім з'явилися снігові ельфи, руді гноми, печерні ведмеді і племінники Білого ведмедя, який був радником Різдвяного Діда і головним джерелом неприємностей. Це через нього Різдвяний Дід плутав подарунки, утім, сама історія про це за всі часи знаходили своїх адресатів.

"Лілі та восьминіг", Стівен Роулі

(Х.: Фабула)

"Лілі та восьминіг", Стівен Роулі

Разом зі своїм песиком герой цього нетрадиційного у всіх сенсах роману, живучи у багатолюдному Лос-Анджелесі, проводить майже весь час. Грає в "Монополію", їсть піцу, обговорює акторів кіно. Навіть ідучи до психотерапевта чи зустрічаючись із близьким другом, наш молодик все одно звіряється про це своїй чотириногій Лілі. У це важко повірити, але поволі звикаєш до цих діалогів, наче з живою людиною, ігрищ, забав, поїздок в гості на Різдво. "Я тримав Лілі так, щоб її передні лапи лежали в мене на плечі й прошепотів їй у вухо: – Я прийду по тебе. За тиждень. Ніколи не думай, що я не повернусь. – Коли повернешся? – По семи снах. Прийду по тебе".

Різдво тут згадано недаремно, воно виникає щоразу коли йдеться про якісь буденні химери – тести Роршаха, які нагадують дитячі різдвяні листівки, забутий светр з оленями, в якому герой колись їздив на Різдво на східне узбережжя… Натомість бридкий восьминіг, який заволодів тілом, душею і життям обох – нещасної такси та її не менш нещасливого господаря – це метафора не лише хвороби, але й щоденного тягаря обставин, які знищують віру, надію, кохання.

Але навіть після смерті настає не забуття, а те саме відродження незабутнього, пам’ятного, дорогого. "Я боюсь на неї глянути, плачу, – звіряється герой роману. – Коли восьминіг помер, вона стала такою, як раніше, – молоденькою Лілі. У її рухах з’явилась легкість, я тримаю її голову в руках і чухаю їй за вухами, промовляючи: "Моя дитинко!" знову й знову. – Що? – схвильовано питає Лілі. Я відповідаю те, що здатний вимовити тепер: – Ти тут".

"У країні сирних коників", ​Ярина Винницька

(Л.: Terra Incognita)

"У країні сирних коників", ​Ярина Винницька / yakaboo

Різдвяна казка про маленьку дівчинку, яка чи не єдина у світі схотіла зробити подарунок Миколаю, насправді має цілком "дорослу" мораль. За сюжетом, героїня мандрує Львовом на літаючому ліжнику, відвідує житло Миколая, майстерні художників, знайомиться з Чорним Мольфаром. Рецепти різдвяних страв, таємниці галицьких ікон, святкові традиції – про все дівчинка дізнається на сторінках цієї мальовничої книжки – справжнього шедевру поліграфії.

Що ж до різдвяних послань у казці, то йдеться насамперед про любов до ближнього, адже Дух Різдва, без якого не буде свята, був поцуплений Чорним Мольфаром лише для того, щоб привернути до себе увагу. І це другий випадок у книжці після подарунка Миколаю. Утім, різдвяну рівновагу відновлено, нитка часу тчеться собі далі, а художників, які оформили збірку (Юлія Табенська, Олега Денисенко, Остап Лозинський), а також авторку можна привітати з чудовим проектом.

"Різдво у Петсона", ​Свен Нордквіст

(Тернопіль: Навчальна книга - Богдан)

"Різдво у Петсона", ​Свен Нордквіст

Цій невеличкій, чудово ілюстрованій казці шведського письменника вже більше трьох десятиліть, але вона досі може зацікавити навіть дорослих. Йдеться у ній про пригоди дідуся Петсона та його вічно молодого друга, бешкетника-кота на ім'я Фіндус. Крім того, тут живуть хатні герої на кшталт одноокого капця чи моркви, що виростає на городі завбільшки з людину. Так вже сталося, що вибравшись по ялинку до лісу, старий пошкодив ногу, тож тепер ані святкового настрою, ані прикрас, ані навіть харчів, бо до крамниці нікому сходити.

І тут починається найнеймовірніше, адже це переддень Різдва, а хата повна не лише старих речей, якими можна прикрасити ялинку, але й казкових персонажів! Тож, відсвяткували обидва цілком по-домашньому, котику дістався у подарунок м’ячик на гумці, а господарю – картоплечистка. Але головне – дух Різдва, що осяяв оселю, відчувається на кожній сторінці цієї затишної історії, не кажучи про самодостатні малюнки, які можна роздивлятися, наче справжні казкові картини, у чиїх деталях ховається безліч дрібних казкових персонажів.

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: 10 найкращих українських книг 2017 року

• Теги:
• Література
• Книжкові новинки
• Суспільство
• Ігор Бондар-Терещенко