Марсіани і карлики: 5 найкращих перекладів вересня

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав найцікавіші переклади, які вийдуть в Україні вже у вересні.

У всіх книжках цього огляду вражають дві професійні якості. По-перше, це оперативність видавців, які стежать за виходом міжнародних бестселерів. По-друге, якість перекладу, завдяки якому невідомі, скандальні чи замовчувані теми стають більш доступними та зрозумілими для українського читача.

Вам буде цікаво: Міленіали і Машина проклять: 5 нових книжок про майбутнє

"Ева спить", Франческа Меландрі

(К.: Нора-Друк, 2017)

Ця велика і велична епопея, майстерно перекладена Мар’яною Прокопович, простяглася в часі від початку минулого століття аж до нашого сьогодення. Натомість географія при цьому важила хіба що в період Другої світової війни, тяжкий період в історії Італії з боротьбою в її північних прикордонних районах, що межували з Австрією. Оскільки сьогодні, як з гіркотою зауважує авторка, зникнення фізичного кордону, що відділяє Південний Тіроль від Австрії – подія, вимріяна протягом майже вісімдесяти років, за яку проливали кров, якій намагались перешкодити військовою силою – тепер, "на цій охопленій глобалізацією планеті, майже не має ніякої ваги".

Тому-то важлива розповідь про велику родину, що почала відлік ще за Австро-Угорщини, проминувши час, коли було заборонено "розмовляти німецькою на людях, носити тірольський одяг, ніяких дірндлів, ніяких трахтів чи ледергозе – нічого, що могло б навіть натякнути на те, що новий кордон на Бреннері – це не священна межа італійської землі: таким був фашистський закон".

За сюжетом, онучка великого роду їде до старого коханця своєї матері, щоб дізнатися родинну таємницю. Що це за таїна? Чи стосується вона часу Мусоліні, альпійських стрільців, одним з яких став герой роману, за переказами, віддавши наказ "розстріляти всіх" при облаві? Ритм оповіді, що перебивається історичними вставками про різні часи життя німецького гетто в Італії – напружений, рвучкий і розлогий одночасно. Сімейна історія, висвітлена крізь призму світової історії це саме те, приватне, чому можна довіряти у згадані часи вихолощеної пам’яті доби глобалізації.

"Данина Каталонії", Джордж Орвелл

(К.: Видавництво Жупанського, 2017)

Спогади автора відомих антиутопій "1984" та "Колгосп тварин" про його участь у громадянській війні в Іспанії, перекладені Іриною Савюк – дуже важлива і своєчасна книжка. По-перше, її автор, будучи письменником, не лише розмірковує над тим, чому будь-яка революція завершується міжпартійною ворожнечею, нівелюванням пафосу і громадянською війною. Маючи при цьому методи і засоби пропаганди, яким послуговувався для висвітлення ситуації Радянський Союз.

"Я приїхав до Іспанії для написання статей, – повідомляє він, – проте майже одразу вступив до лав ополчення, оскільки на той час та за тих умов це рішення видавалось мені єдиним правильним з усіх можливих".

По-друге, впродовж оповіді, він щоразу нагадує про гірку дійсність в шорах імперської пропаганди, коли одна частина населення країни заледве уявляє, що поруч триває війна, натомість друга гине в окопах.

"Тут важко повірити, – дивується він після повернення з Іспанії, – що десь на цій землі справді щось відбувається. Землетруси в Японії, голод у Китаї, революції в Мексиці? Не переймайтеся, завтра на сходах стоятиме молоко, у п’ятницю вийде "Нью Стейтсмен".

"Царська карлиця", Пітер Х. Фогтдаль

(Х.: Фабула, 2017)

Спочатку, за словами автора роману, перекладеному Іваном Плясовим, він не хотів писати чергову біографію Петра, але спроба вигадати альтернативну історію, у якій дещо залежало від другорядних, здавалося б, героїв і персонажів, переконали його у зворотному. У результаті – роман став бестселером і був перекладений англійською, французькою, португальською та іншими європейськими мовами. Черга вподобати це "фантастичне" чтиво прийшла його також до українського читача.

За сюжетом, талановиту дитину спочатку продали старому графу в рідній Данії, потім, вже дорослою дівчиною, її придбав сам Петро Перший. І йдеться при цьому не про горезвісну кунсткамеру російського самодержця, а про історію культу придворних блазнів, який споконвіку існував при дворі. Зазвичай з царських паяців виходили не лише герої казок Андерсена, здатні заявити, що "король – голий". Бувало, що ці люди з тілесними вадами, але з глибоким розумом і феноменальною інтуїцією, ставали першими радниками при тиранах.

Те саме у випадку з данською дівчиною, адже Петро Перший саме через розум і кмітливість придбав це диво для власної втіхи. Але чи лише для втіхи? Уприсутності царя катують його сина, Олексія. У сусідньому казематі сидит Василь Долгорукий. "Усе це я бачу своїм карликовим баченням, – каже героїня. – З монастиря в лісі я бачу великий світ. І я не впевнена, що хочу бути будь-якою частиною цього світу".

"Сараєво для початківців", Озрен Кебо

(Брустурів: Дискурсус, 2017)

Про воєнні події у найзагадковішій столиці Східної Європи нам вже більш-менш відомо з фільмів Кустуриці, натомість цього разу перед нами приватний літопис Сараєво з-під пера тамтешнього письмака-дебютанта. "Чотирирічна облога Сараєва в 90-х, поряд з обло­гою Мадрида в 30-х і Ленінградом 40-х – одна з голов­них больових точок історії ХХ століття", – нагадує про вагу тематики цієї книжки її перекладачка Катерина Калитко.

"Божественною дірою", "містом небезпечного життя", пустою абстракцією, темною плямою на біографії нашої планети" – називає описуване місто автор книги. Утім, навіть за умов виживання він не хизується мужністю чи бойовим настроєм, що годиться хіба що для згаданого романтичного кіно, а насправді все інакше. Лише війну можна сприйняти за формотворчу ознаку цього багатостраждального краю в центрі Європи, але від того авторові не легше. У його балканському літописі дивовижна історія Сараєво постає під іншим ракурсом, у якому горе змішалося з радістю, наче день з ніччю.

"Електрика не потрібна, – каже він. – Сядь о четвертій в пітьмі та чекай до восьмої. О восьмій – спати. Найсмачніший пиріг – із кропивою. Холодна жінка, тепле пиво – саме те, що треба. Неголені жіночі ноги – хіба існує щось спокусливіше? Отже, цілий світ божевільний. Правда за нами. Ми біля джерела життя. Насправді світ – це просто темна пляма на біо­графії Сараєва".

"За межами Марса та Венери", ​Джон Грей

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017)

Автор цього світового бестселеру, впевнений, що вийшовши за межі стереотипу, згідно з яким всі чоловіки з Марса, а жінки – з Венери, ми зможемо прожити все життя у коханні й відчути свою здатність до вищої любові. Тож, коли чоловік або жінка поєднує свої чоловічу й жіночу сторони, щоб повноцінно і автентично проявляти своє унікальне "Я", він або вона може відчувати і виражати вищу любов.

Для цього зокрема варто лише знати список її потенційних проявів. Отже, йдеться у цьому посібнику з кохання – про рівноправну взаємозалежність, наявність співчуття, внутрішню мудрість, непохитну сміливість, взаємовигідні компроміси, креативність, терплячість, наполегливість, скромність і вдячність.

Таким чином, на думку автора, поєднуючи свою чоловічу відповідальність з чуйністю жіночої сторони, ми можемо пробудити в собі щиру вдячність за те, що живемо і можемо бути корисними. А це вже мотивує нас виправляти свої помилки, дотримувати слова і докладати цілеспрямованих зусиль для забезпечення благополуччя наших партнерів. І лише завдяки поєднанню усіх цих чеснот ми зможемо перетворювати свої страхи на щиру вдячність за все, що здатні отримати і дати у спільному житті.

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: Янголи і віслюки: 5 книжок до Форуму видавців

• Теги:
• Книжкові новинки
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко
• Лайфстайл