Деменція та хвороба Альцгеймера: 12 кроків профілактики

У світі понад 55 мільйонів людей мають деменцію. При цьому в близько 70% усіх цих випадків йдеться про хворобу Альцгеймера. Деменція займає сьоме місце в світі серед основних причин смертності та розвитку інвалідності в людей старшого віку.

Неврологиня Анастасія Гончар ділиться рекомендаціями, дотримання яких дає змогу знизити ризик розвитку деменції на 40%. Серед них контроль кров’яного тиску, фізична активність, збалансоване харчування тощо.

Варто знати: Поради психотерапевта: читайте, як впоратися із втратою дому

Деменція – це не одне захворювання. Такою загальною назвою позначають стан, що проявляється зниженням пам’яті, когнітивних процесів, виконавчих функцій (планування, судження, критики) тощо. Це заважає в повсякденному функціонуванні людини та самообслуговуванні, впливає на поведінку, почуття та емоції.

Чи завжди деменція – це про хворобу Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера дійсно займає суттєвий відсоток серед усіх типів деменцій. Проте є й інші. Серед них: судинна деменція, фронтотемпоральна деменція, деменція з тільцями Леві, деменція внаслідок інсульту чи травми голови, внаслідок спадкових нейродегенеративних захворювань (хвороби Гентінгтона), метаболічних, ендокринних, інфекційних захворювань та інші. Захворювання прогресує з часом. І хоча хвороба передусім пов’язана з віком, деменція не є частиною нормального старіння.

Які симптоми деменції?

Кожна людина з деменцією переживає її по-різному. Симптоми залежать від типу деменції та від частини мозку, яка найбільше постраждала. Проте існують типові симптоми, за якими можна запідозрити деменцію на початкових стадіях у більшості випадків, як-от:

• порушення пам’яті (наприклад, важко згадати події, що відбувалися нещодавно);
• труднощі концентрації уваги, планування дня, самоорганізації (людина не може вирішити якісь власні проблеми, прийняти рішення, виконувати банальні інструкції, як-от приготувати чай);
• порушення мови та труднощі в спілкуванні (людина не може вести бесіду та йти за основною думкою, яку виражає співрозмовник/ця, не може підібрати правильне слово для вираження думки);
• помилки сприйняття (неправильна оцінка відстані між предметами, їх форми чи розміру, людина бачить чи чує те, чого не існує);
• дезорієнтація в часі та просторі (людина не розуміє, як вона опинилась там, де вона перебуває, який зараз період доби чи день тижня);
• невмотивовані зміни настрою (агресія, тривога, плаксивість) – неспроможність керувати власними емоціями.

З прогресуванням хвороби можуть з’являтися галюцинації, агресивна поведінка, розлади сну, порушення ходи, мислення, проблеми в самообслуговуванні.

І ще: Цікаве дослідження: які країни мають найвищий сексуальний апетит

• Теги:
• Здоров'я
• Психологія
• Медицина
• Суспільство
• Лайфстайл