Чи справді коронавірус не залишається на дверних ручках: перевірка фактів

У ЗМІ та соцмережах поширюють новину про відкриття німецьких вчених: мовляв, коронавірус Sars-Cov-2 зовсім не живе на таких поверхнях, як ручки дверей. Ми розібрались, про що ж насправді йдеться у дослідженні.

Джерелом фрази став німецький сайт RTL Today. Видання стверджує, що 8 квітня під час прес-конференції професор Штреєк заявив: "щоб насправді "дістати" вірус, потрібно, щоб хтось хворий кашляв ним у руку, негайно торкався ручки дверей, а потім інша людина вхопилася за ручку і торкнулася свого обличчя".

До теми: Скільки хворих на коронавірус в Україні

Фактчекери ресурсу "Без брехні" перевірили цю інформацію та дійшли до висновку, що заява про дверні ручки – фейк. Так, за результатами дослідження хворих в Гангельті були озвучені сенсаційні результати: високий відсоток набутого імунітету у перевірених (15%) та в рази нижчий рівень летальності (0,37%), ніж офіційний (1,98%). Ці результати викликали скептичну реакцію вчених світу.

Виживання вірусу на дверних ручках (яке нібито перевірялося в рамках цього дослідження) взагалі не викликало резонансу. Єдине видання, яке виступає джерелом тези про такі результати, є RTL today.

Натомість у розгорнутому сюжеті DW про це дослідження, про відсутність вірусу на предметах не сказано ані слова.

Видання RTL today стверджує, що фразу про єдиний варіант заразитися через дверну ручку професор озвучив на прес-конференції. Та на прес-конференції він нічого подібного не говорив!

Раніше, 31 березня, під час етеру на каналі ZDF Гендрік Штреєк справді озвучував майже цю тезу, за одним "невеличким" винятком – він не сказав "якщо ОДРАЗУ взятися за ручку".

Професор розповідав, що сліди вірусів, які вони виявили в будинках хворих, виявилися нежиттєздатними (дані обіцяв оприлюднити згодом), тому припустив, що заразитися можна лише при контакті: "мокрота хворого – рука – ручка дверей – рука здорової людини – слизова здорової".

На уточнювальне питання ведучого, як швидко треба взятися за ручку після хворого, щоб заразитися, професор дослівно відповів: "Таке дослідження серйозно ще не проводилося".

Пізніше, на етері 9 квітня, він також всіляко уникав відповіді на питання про шляхи поширення, пославшись, що цим питанням займаються інші колеги та ще не все підраховано. Отже, підтвердження слів гера Штреєка, приписаних йому RTL today, – немає.

Але звернімося до офіційних результатів дослідження. 9 квітня вийшли "Попередні результати та висновки кластеру "COVID-19. Дослідження (муніципалітет Гангельт)". Але цей файл раптово зник з сайту. Щоправда, кеш файла зберігся. І там немає жодного слова про ні термін "виживання" вірусу на поверхнях, ні про те, що такі дослідження проводилися і результати будуть згодом.

Пізніше вийшла оновлена версія документу. Відмінність від першого варіанту – лише інший відсоток загальної смертності в Гангельті 0,06%, а не 0,15%. Жодних згадок про дослідження зразків вірусу з ручок, раковин, мобільних телефонів немає.

Не виключено, що під час публікації результатів інших досліджень з Гангельта (про проведення яких згадував гер Штреєк), будуть наведені переконливі докази швидкого зниження рівня вірулентності вірусу на різних поверхнях.

Але наразі, попри розповіді професора про зразки з багатьох поверхонь у будинках хворих на COVID-19, таких даних, хоча б попередніх, не оприлюднено. Тому останнім підтвердженим залишається дослідження, де сліди вірусу (в лабораторних умовах) на різних поверхнях виявляли від кількох годин до кількох діб.

Продовжуйте мити руки та дотримуватись правил карантину!

Читайте також: Що робити після повернення з вулиці

• Теги:
• Лайфстайл
• Медицина
• Коронавірус
• Карантин
• Наука
• ЗМІ