Біографія Михайла Панасовича Стельмаха – класика, якому довіряли

Мудрі проникливі вислови автора доходять до самого серця, примушують задуматись та вчать робити добро. Радіо Максимум розповідає коротку біографію та цікаві факти з життя українського письменника.

Михайла Стельмаха любили і поважали у суспільстві. Адже він не боявся говорити про те, що вважалось табуйованим. Він одним із перших письменників XX століття підняв заборонену тодішньою владою тему про Голодомор.

Цікаво Марфа Тимченко – біографія та творчість видатної майстрині петриківського розпису

Я мрію так життя прожити,
щоб кров і піт віддать землі своїй,
щоб у плодах моїх хилились віти,
щоб розроставсь в глибинах корінь мій.
"В твоїм грозові полі Україно…"
Михайло Стельмах

Коротка біографія Михайла Стельмаха

Дитинство і юність

Народився Михайло 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому прищеплювали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці.

Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого.

Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитнавих очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп'янілий джміль, – писав він.

До школи пішов у 9 років, одразу до другого класу. Позаяк на всю родину Стельмахів були лише одні чоботи, тому іноді Михайла батько носив на руках до школи, загорнувши у якусь теплу одежину.

Війна і служба

У роки Другої світової війни служив на фронті, де отримав поранення у голову та спину. Бувши списаним медкомісією у зв’язку з пораненням, він все ж повертається на фронт, але вже в ролі воєнного кореспондента в газеті "За честь Батьківщини".

У воєнний період у Стельмаха зав’язується дружба з Максимом Рильським, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його допомогою виходять дві збірки фронтових віршів – "Провесінь" та "За ясні зорі".

Стельмах Михайло Панасович - життєвий та творчий шлях

Є свідчення, стосовно зв’язків Михайла з українським підпіллям (Української Повстанської Армії). Стельмах був напрочуд гарно обізнаним з діяльністю ОУН-УПА.

Сам цього, можливо, не бажаючи, автор (Стельмах) надав націоналістичному підпіллю характер великої і грізної сили" (з доповідної начальника Головліту УССР К. Полонника секретареві ЦК КП(б)У І. Назаренку від 2.10.1952)

Літературна творчість

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933 рік) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині.

Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навички фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР. Перша збірка поезій "Добрий ранок" виходить під редакцією Андрія Малишка у 1941 році.

Автор не побоявся порушити заборонені тодішньою владою питання і викласти їх на сторінки роману. Михайло одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932 – 1933 років та боротьби ОУН-УПА проти СРСР. Його роман "Правда і кривда" викликав політичну дискусію в українському середовищі. Це була перша публічна розмова про факт "незрозумілого" голоду 1932-33 в Україні у глухі брежнєвські часи.

... прямо і відверто, без різного звичайного в таких випадках словесного туману, пише і про сирітські драми, і про занедбаність чи й зовсім відсутність демократії в колгоспах, і про податкові утиски, і про найбільше зло нашого часу – бюрократію, і про багато інших прикрих, але, на жаль, реальних речей, про які інші говорять пошепки і з оглядками, – відзначив критик Іван Світличний роботу "Правда і кривда" Михайла Стельмаха.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору "На нашій землі" (1949) та "Великі перелоги" (1951) створили об'ємний роман-хроніку під назвою "Велика рідня".

Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

• ​1957 рік – роман "Кров людська – не водиця";
• 1959 рік – роман "Хліб і сіль", який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961 року;
• 1961 рік – роман "Правда і кривда", несподіваний своєю публіцистичною "відкритістю";
• 1969 рік – роман "Дума про тебе".

У творі "Чотири броди" (1978 року) Стельмах примушує українське суспільство згадати про жертв Голодомору, вказує на відвертих колаборантів, які брали участь в організації штучного голоду на селі.

Михайло Стельмах з відомими громадськими діячами

Чому Михайла Стельмаха поважали?

Михайло Стельмах не боровся із системою, він намагався просто співіснувати з нею. Адже тоді було немало прикладів того, що виступаючи прямо, або ж пишучи відверту антирадянщину її автори закінчували однаково або на Соловках, або у сирій землі, або у вимушеній еміграції. Тому Стельмах залишався зі своїм народом, писав для нього про все, бо українці читали між рядками те, чого не бачили вороги.

У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України. Він мав звання Героя Соціалістичної Праці. Він був депутатом Верховної Ради СРСР та академіком АН УРСР, входив до Спілки письменників України.

Помер письменник 27 вересня 1983 року після тривалої і важкої хвороби. Михайло Стельмах був єдиним українським радянським письменником, що здобув найвищих нагород за свою творчість і не був членом Комуністичної партії Радянського Союзу. Українці свого часу зачитувалися його творами. Вдячні читачі писали йому листи з усіх куточків Батьківщини, не знайомі між собою, всі як один дякували письменнику, що він неначе розповів про їхнє життя.

Меморіальна таблиця на будинку Михайла Стельмаха

Творчість Михайла Стельмаха

• "Казка про правду та кривду";
• "Поміж березами дівча іде";
• "Рідня";
• "Тільки хвилі, і небо блакитне";
• "Чотири броди" (1978).

Поетичні збірки:

• "Добрий ранок" (1941);
• "За ясні зорі" (1942);
• "Провесінь" (1942);
• "Шляхи світання" (1948);
• "Жито сили набирається" (1954);
• "Поезії" (1958);
• "Мак цвіте" (1968).

Прозові твори:

• "Березовий сік" (збірка новел, 1944);
• "Велика рідня", роман (книга 1 "На нашій землі", 1949, книга 2 "Великі перелоги", 1951);
• "Хліб і сіль" (роман, 1959);
• "Правда і кривда" (роман, 1961);
• "Дума про тебе" (роман, 1969);
• "Над Черемошем. Гуцульські мотиви" (повість, 1952);
• "Гуси-лебеді летять" (повість, 1964);
• "Щедрий вечір" (повість, 1967);
• "На Івана Купала" (п’єса, 1966);
• "Зачарований вітряк" (п’єса, 1967);
• "Кум королю" (п’єса, 1968);
• "Живи, Україно!2 (сценарій документального фільму, 1958);
• "Твори", томи 1-6 (1972–1973).

Книжки для дітей:

• "Жнива" (1951);
• "Колосок до колоска" (1951);
• "Живі огні" (1954);
• "Весна-весняночка" (1955);
• "У сестрички дві косички" (1955);
• "В їжаковім вітряку", "Як журавель збирав щавель" (1957);
• "Бурундукова сім’я" (1963);
• "Цапків урожай" (1967);
• "Літо-ліло" (1969).

Гроза кує над островом підкови,
Стрімглав гартує блискавку в Дніпрі.
Сосна підперла хмару фіалкову,
Хоч в хмарі вже туманяться бори.
І враз понад борами і сосною
Повиснув дощ, притих, упав, як сіть.
А блискавка – веселкою крутою.
З Дніпра зметнулась у блакить.
"Дощ"
Михайло Стельмах

Маючи неабиякий педагогічний досвід, вміння розповісти найменшим цікаво про цікаве, знання дитячої психології, своєю літературною спадщиною Михайло Стельмах виховує любов до краси і знань, до людини і природи.

І ще Біографія Василя Симоненка – історія найбільшого шістдесятника із шістдесятників

• Теги:
• Україна
• Культура
• Суспільство
• Стосунки
• Література
• Мистецтво