Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Біографія Василя Симоненка – історія найбільшого шістдесятника із шістдесятників

  • 1941

Василь Симоненко – український поет-шістдесятник і журналіст. Його твори поклали початок українському рухові опору 1960–1970-х років. Гортайте нижче, щоб прочитати про долю Симоненка, великого українського поета.

Василя Симоненка називали "витязем молодої української поезії", пише Радіо Максимум.

Читайте також: 5 серіалів від Netflix, які допоможуть підтягнути англійську мову

Дитинство та юність Василя Симоненка

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспниками, усе дитинство Василя пройшло у селі у важкі воєнні та повоєнні часи.

Його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни", – Олесь Гончар про дитинство Василя Симоненка.

П'ять класів Василь закінчив у Біївцях, а решту був змушений навчатися у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях із золотою медаллю в 1952 році Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету. Тут він написав багато віршів, стає членом літературної студії.

Навесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах тощо.

Василь Симоненко - фото 531058
Василь Симоненко

У 1957 році Василь Симоненко закінчив факультет журналістики, відтак працював в обласних газетах "Черкаська правда" і "Молодь Черкащини", де очолив відділ пропаганди, пізніше кореспондентом "Робітничої Газети" в Черкаській області. Тут, власне, Василь Симоненко й зустрів свою майбутню дружину Люсю. У 22 роки поет одружився. Згодом у родини народився син Олесь.

Василь Симоненко з дружиною Людмилою Півторадня - фото 531060
Василь Симоненко з дружиною Людмилою Півторадня

Поет називав свою Людмилу ніжно-пестливо – Люся-малюся чи Люсьєн. А його дружина не розуміла і не схвалювала захоплення чоловіка літературою.

Дружина Василя Симоненка, пережила свого чоловіка на 33 роки. Померла жінка у 1996 році.

Величезне враження на Симоненка справив випадок, коли на галявині Биківнянського лісу він побачив хлопчаків, які грали у футбол. За м'яча дітям слугував череп із діркою в потилиці. Ще два черепи позначали лінію воріт... Про це згадував у своєму щоденнику Лесь Танюк, який з Аллою Горською та Симоненком теж приїхав до Биківні. Після цього Василь разом з іншими членами Клубу склав і надіслав до Київської міської ради Меморандум із вимогою оприлюднити місця масових поховань і перетворити їх у національні місця скорботи та пам’яті. Такого зухвальства система простити не змогла – за Симоненком встановлюється нагляд.

1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком Василь Симоненко виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні. Того ж року міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори Симоненка, а друзі зовсім відвернулися. На початку вересня 1963 року Василь ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, відтак лікарі діагностували рак нирок. Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.

Літературна діяльність Василя Симоненка

Перша збірка Симоненка "Тиша і грім", що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого надією на "хрущовську відлигу". Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. До слова, це єдина збірка, яка була видана за життя автора.

Восени 1962 року почав щоденник "Окрайці думок", у 1963 вийшла казка "Цар Плаксій та Лоскотон".

Олесь Гончар назвав Симоненка "витязем молодої української поезії", Василь Захарченко – "поетом з горніх Шевченкових долин". Стус говорив так: "…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само".

З великими труднощами друзям Василя Симоненка вдалося надрукувати його твори:

  • 1964 р. – "Земне тяжіння"
  • 1965 р. – збірку новел "Вино з троянд"
  • 1966 р. – "Поезії"
  • 1981 р. – "Лебеді материнства".

Василь Симоненко є автором збірок "Тиша і грім", "Вино з троянд".

Василь Симоненко - фото 531059
Василь Симоненко

До речі, один з найвідоміших віршів В. Симоненка "Лебеді материнства" автор присвятив своєму сину Лесеві. За формою, це власне колискова пісня. Але, не зважаючи на назву, це пісня люблячого батька. За змістом, духовним наповненням це заповіт поета усьому українському народу: "Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину". Саме ці знамениті слова викарбувані на пам'ятнику Симоненкові в Черкасах.

У 1965 році Симоненка висунули на Шевченківську премію. Однак, тоді, ще задовго до оголошення результатів за словами Малишка, ця премія уже "лежала в кишені орденоносця і орденопросця Бажана". Симоненко отримав Шевченківську лише через 30 років, уже в Незалежній Україні, посмертно.

Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням сучасної критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини XX ст.

Це цікаво: Цитати Уляни Кравченко – повчальні фрази від першої поетеси, чиї твори стали популярними



пропозиції партнерів
Новини