Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

П'ять книжок, від яких мороз по шкірі

  • 8603

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав цікаві книжки, які ідеально підійдуть для читання холодними вечорами. Перевірте самі!

Внутрішнє пекло героїв цих книжок виходить назовні, і неважливо, у якій формі воно описане – чи то як телевізійний сценарій, етнографічна драма, а чи містичний детектив і політичний трилер. У будь-якому випадку, дитяча травма щоразу впливає на розвиток жанру, а роман жаху стає буденним "дорослим" чтивом.

Це цікаво: П'ять затишних книг для того, хто досі вірить у диво

"Таємнича історія Твін-Пікса", Марк Фрост

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля)

Таємнича історія Твін-Пікса - фото 213516
Таємнича історія Твін-Пікса

Двадцять п'ять років минуло відтоді, як вийшов оригінальний "Твін-пікс". За цей час встигло вирости нове покоління любителів детективних серіалів з елементами трилера. З нагоди круглої дати було вирішено випустити третій сезон, у якому продовжиться історія, що сподобалася мільйонам глядачів. Однак розповісти про всі зміни, що сталися в "Твін Пікс" за ці роки, використовуючи доступний ефірний час, навряд чи вийде, тож творці фільму-легенди вирішили об'єднати всі ключові фактори у вигляді книжки, яка, нарешті, дасть відповідь практично на будь-яке питання, пов'язане з долею героїв серіалу. Невже ми дізнаємося про те, хто ж убив Лору Палмер?

Утім, сама книжка – справжній шедевр поліграфії плюс неоціненний подарунок фанатам культового серіалу – наче сови в Твін Пікс, зовсім не те, чим видається на перший погляд. Інтригу збережено, інфернальні страхи нікуди не поділися, на ніч краще не читати. Будучи написана в унікальному жанрі "датафікшн", книжка складається з документів, коментарів, фото, ілюстрацій – ціла колекція-досьє, яка потрапила до ФБР.

Причому деякі події, які там згадуються, – реальні. Загадкова смерть першопрохідника і губернатора Луїзіани, змова віцепрезидента Беррі, епізоди з історії американських масонів, "білі індіанці", вбивство Джона Кеннеді. Реальна історія Америки переплітається з розповідями про минуле та сьогодення вигаданого містечка Твін Пікс і його мешканців.

"Урізька готика", Галина Пагутяк

(К.: Дуліби)

Урізька готика - фото 213517
Урізька готика

У географічно виправданих координатах, підтверджених реальними топонімами на зразок Дрогобича, Самбора чи Нагуєвичів, відбуваються у цій книжці цілком містичні події. До того ж, "оживлені" екзотичними засобами викладу, які межують з місцевою говіркою, чи пак діалектом. Альтернативна, мовити б, історія з ухилом у галицьку містику, прикарпатську езотерику і бойківську міфологію високого літературного градусу. Мовляв, "ці люди, можливо, не потрафлять словами описати глибинних містичних переживань, але, безперечно, знайдуть інший спосіб вираження, незрозумілий чужому", як вважає авторка.

Тож у цьому вигадано-правдивому макросвіті живуть герої її роману – малолітній Орко (Орест), його сестричка Орися, яка загинула в цій історії про вампірів (вона так само "живе", бо її занадто довго ховають), згорьований батько Петро, який "не бачив нічого дивного у тому, що вмерлий Митро з'являється в Урожі й кличе малого", отець Онуфрій, схожий на гоголівського Хому Брута і містечковий фотограф-агностик Юліан. І всі вони підпорядковані буденному метафізичному жахові, що зазвичай причаївся у цих казкових краях.

"Добро пожаловать в ад", Оксана Велит

(К.: Каяла)

'Добро пожаловать в ад' - фото 213519
"Добро пожаловать в ад"

…Одна з героїнь цієї книжки, мала дівчинка Марта, недаремно гадає, що "однажды ошейник не выдержит", і йдеться навіть не про злющого собаку, а загалом про безвихідь ситуації. Тобто багатолітній нарив стосунків – між дитиною і батьками, чоловіком і дружиною, навіть випадковими коханцями, які потрапили в місто живих мерців – може тільки вибухнути. З одного боку, банальні будні, сварки батьків, від бабусі звично "пахнет морем и гнилыми водорослями", але хоч якогось "виховання" при цьому чомусь не виходить, і душа у дитини "скручивается в узел".

Не дивно, що в наступних оповіданнях Марта виростає, псує життя чоловікам, навіть міняє імена і прізвища, потрапляє в пекло і чужі сни, але ситуація в житті не змінюється. Іноді від такої безвиході навіть авторка нічого не може вдіяти і брязкає інфернальним фіналом, немов з піонерських страшилок, а іноді залучує класичні сюжети з казок Гофмана, щоби хоч якось розрадити депресивну сучасність. Тож поєднання таких вибухових інгредієнтів може призвести (і призводить) не лише до замикань в мережі, але й до повного колапсу, який ніякої заміною пробок не вилікуєш. Власне, герої не дуже й намагаються, єдине бажання в них – залишитися на самоті, щоб роз’ятрювати власні рани, чи пак травми дитинства.

Що ж до конструкції збірки, яку можна назвати романом з сучасністю, то це метод нарізки сюжетів, коли люди і речі ближче до фіналу все частіше зустрічаються, повторюються, змішуються в нових історіях. Наприклад, про втечу від зомбі і від самого себе, пригоди в пеклі і на роботі, зустрічі з померлою матір'ю і єдиним другом – відображенням у шибці вікна.

"Волковиці", Марина Смагіна

(К.: КМ-Букс)

'Волковиці' - фото 213520
"Волковиці"

За сюжетом цього чаклунського фентезі, юна студентка потрапляє в історію власного роду, у сиву давнину і паралельний світ народної культури. Виявляється, у ньому, наче у справжньому сучасному трилері, можуть жити такі чудиська, що й не снилися будь-кому з творців відповідних жанрових блокбастерів. Фольклорні світи, в яких уже давно засвітилися у свої прозі й Таня Малярчук, і Галина Пагутяк, оживають перед нами у даному випадку в зовсім іншому форматі.

Це прадавня карпатська магія вкупі з українською демонологією і загалом міфологією – ось що таке ця дивовижна історія про старе гуцульське село, яке не знайти на жодній географічній мапі. Клубок проклять у цій історії розплутується саме за старовинними канонами, а те, що надворі ХХІ століття, а жити заважають відьомські чари і чаклунські закляття, лише змушує заглибитися в історію роду, щоби зрозуміти його "фольклорну" красу, а також власне покликання.

"Ця історія почалася ще в 1900 році, на зламі століть... – розповідають про це в романі. – Тоді пробуджувалися давно поснулі добрі та злі сили, природа оживала, гори рухалися, дерева співали, вночі навколо вогнищ танцювали лісові створіння, духи прокидалися, і нікому не було тоді спокійно…"

"Ангел пригляду", Олексій Винокуров

(Х.: Фабула)

'Ангел пригляду' - фото 213521
"Ангел пригляду"

Жах ситуації, про яку йдеться в цьому романі полягає в буденності його сюжету. Демони і рядові чорти, архангели і святі мешкають тут у сусідніх під'їздах, працюють в офісах і редакціях, вмирають на посту і знову відроджуються. Хоча б у божевільні. Адже за всі часи вважалося, що душевнохворі – це божі люди, яким не писаний ані закон, ані сюжет. У романі з таких ангелів та пророків складається ціле паралельне життя-буття в психіатричній лікарні Донецька під час нинішньої війни. Втілення і перевтілення, спуск архангелів на землю і передчуття великої битви – ось міфологічне наповнення сюжету, в якому описують, знов-таки, цілком буденні реалії військового часу.

Ангела, наприклад, розстрілюють в ярку, а судова трійка, звісно, складається з чортів. Тим часом трійко мандрівців простують в пекло, яким виявляється Москва, де навіть вхід у Тартар – звичайний офіс посеред міста. Антиутопія тут межує з бурлеском, Орфей перетворюється на Енея, а бульварний журналіст – на передвісника революції, яка закінчується вбивством відомого російського опозиціонера на мосту, що веде у вічність міжнаціональних стосунків.

"Він знав, як це станеться, до найдрібніших деталей. Борис з дівчиною – тільки зараз стало ясно, що це Діана з новим обличчям, – неквапом йдуть по мосту. Їх повільно наздожене снігоприбирач, на якусь мить приховавши і Бориса, і його супутницю від усього світу. Заклацають постріли, він впаде, а вбивця, підморгнувши Діані, стрибне в "десятку" кольору металік, яка тут-таки підскочить, і все скінчиться. Для Бориса, для Суботи, для всієї країни, а може, й для всього світу..."

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Якщо вам холодно: П'ять книжок, які допоможуть вам зігрітися



пропозиції партнерів
Новини