Як зрозуміти, що людина планує скоїти самогубство: що робити в такому випадку

45 секунд буде достатньо, щоби прочитати сторінку книжки, переглянути кілька сторіз в Instagram чи зашнурувати кросівки. Але також це час, за який одна людина у світі скоює самогубство.

Щороку фіксують близько 703 тисячі таких випадків, на кожен із яких припадає ще 25 спроб. Саме суїцид є четвертою за поширеністю причиною смерті серед молоді (15-29 років). Про це пише видання The Village.

Цікаво: Договір про зрілі стосунки: шлях до гармонії та щастя

Як зрозуміти, що в людини виникають суїцидальні думки?

Загалом люди протягом життя можуть ставити собі екзистенційні запитання: "Чим цінне моє життя?", "Навіщо я живу?" чи "Що буде, якщо мене не стане?". І це абсолютно нормально, якщо не супроводжується намірами чи планами собі нашкодити, оскільки суїцид – це саме свідоме позбавлення себе життя. До цього виникає ще ряд певних подій, тобто внутрішні чинники.

– Пасивні суїцидальні думки: фантазії на тему власної смерті, але без бажання позбавити себе життя;

– Суїцидальні задуми (думки про метод, місце та час);

– Суїцидальні наміри (ухвалення рішення).

Згодом ці внутрішні чинники переходять у зовнішні – суїцид. Причому час від думок про самогубство до реалізації (пресуїцид) може займати від кількох хвилин (гострий пресуїцид) до кількох місяців і років (хронічний пресуїцид). Через це будь-які зміни у звичній поведінці людини можуть стати «тривожним сигналом».

Суїцидальні думки можуть виникнути на тлі депресії, оскільки знижується рівень серотоніну (нейромедіатора, що відповідає за настрій, сон, апетит, лібідо). Але тоді, як правило, вони мають триваліший характер розвитку, до того ж така суїцидальна поведінка необов'язково може виникати під час депресії.

Симптоми, які може мати людина з депресією:

• Переважно поганий настрій;
• Відсутність бажання та сил виконувати звичні обовʼязки;
• Бажання усамітнитися;
• Роздратованість та емоційні гойдалки;
• Підвищена плаксивість;
• Порушені сон та апетит (безсоння, відсутність апетиту або емоційне заїдання й у результаті – збільшення або втрата ваги);
• Апатія до того, що відбувається навколо;
• Порушена концентрація уваги, забудькуватість;
• Ангедонія (дії, які раніше приносили задоволення, більше його не викликають);
• Розмови про цінність життя й страхи.

Суїцидальну поведінку може бути складно помітити, але є універсальні поради, що можуть стати рятівними.У кризові моменти людям важливо розуміти, що вони не залишилися сам на сам зі своїми проблемами і є хтось, хто може підтримати та допомогти знайти розв'язання проблеми. Хоч більшість людей не говорять про суїцидальні наміри прямо, але ми можемо виокремити деякі ознаки такої поведінки, які можна помітити:

• Соціальна ізоляція й змінена поведінка;
• Часте відчуття провини та безнадійності, про яке може говорити людина;
• Складність у тому, щоби будувати плани на майбутнє, навіть найближче;
• Зацікавленість у розмовах про суїцид інших людей (методи й почуття);
• Імпульсивність і категоричність;
• Підвищена тривожність, плаксивість чи роздратованість;
• Відмова від їжі й проблеми зі сном (його відсутність чи сонливість протягом дня);
• Розмови про те, що неможливо вийти зі складної ситуації;
• Втрата інтересів;
• Важкість у догляді за собою, нехтування базовими потребами;
• Стрімке завершення справ (витрата коштів на подарунки близьким, неочікуване звільнення з роботи, складання заповіту);
• Прощальні фрази: "Я тебе завжди любив", "Памʼятай, що б не стало, я нікого не звинувачую у своїх труднощах", "Дякую, що був зі мною й терпів усі ці роки".

Людина сказала, що серйозно думає про самогубство. Як реагувати?

Якщо людина каже прямо про суїцидальні наміри, то докладає до цього величезних зусиль. Надважливо не знехтувати її словами й не варто думати, що це маніпуляція, ніби якби людина хотіла із собою щось зробити, то зробила б це "тихо".

– Не засуджуйте й запитайте, що це означає для неї: що вирішить суїцид чи, навпаки, погіршить.

– Допоможіть їй знайти альтернативні варіанти розв'язання проблем. У таких випадках важливо дати людині зрозуміти, що її почуття мають місце бути, їх не засуджують, а просити про допомогу – це нормально. Не розуміти, як вийти із ситуації – це нормально. Бути неідеальним – нормально.

– Не варто відповідати: "Це дуже погано", "Подумай про близьких", "Це не розв'яже проблему" чи "Ти ж не слабак". Вислухайте, не перебиваючи, тримайте зоровий контакт й будьте зацікавленими в розмові.

– Інколи людина може й не помічати, що має ознаки суїцидальної поведінки, що повторюються. Тоді варто сказати їй про це обережно й без засудження та запитати, як вона себе почуває. Коротка відповідь "нормально" чи "добре" може бути оманливою, якщо не притаманна людині.

– Якщо ж відповідь суперечить її стану й настрою, поговоріть про це.

– Врахуйте, що людина може однаково відмовитися говорити про свої почуття. Тоді варто намагатися бути якомога частіше поруч і періодично повторювати фрази про почуття, допомогу й нагадувати, що з будь-якої ситуації є вихід.

– Окрім того, варто пам'ятати, якщо людина скоїла спробу суїциду та вижила [це називається парасуїцид], то є високий ризик повторення самогубства ще щонайменше рік.

Я думаю, що людина поруч готова скоїти самогубство. Як їй допомогти?

Поведінка людини в момент, коли вона готова скоїти самогубство, залежить від того, чи є в неї психотичні або невротичні захворювання і як вона звикла поводитися в кризових ситуаціях. Але в будь-якому разі вона буде вирізнятися серед інших.

Людина може бути дуже сконцентрованою на "засобі", за допомогою якого хоче скоїти суїцид (рейках чи воді під мостом), і не реагувати на зовнішні чинники. Але також це може бути тривожна поведінка. Тобто неспокій, нервові рухи, погляд, яким шукає допомогу, чи агресія.

Неможливо на 100% розуміти, що людина планує скоїти суїцид, якщо вона не промовила це вголос, але в наших силах бути уважними до інших. Якщо вам навіть трохи здалося, що людина поруч може скоїти самогубство зараз, спробуйте повернути її до реального часу, вивести з роздумів.

Запитайте, котра зараз година, куди прямує цей автобус чи як доїхати до станції метро. Якщо відповідь буде короткою, спробуйте продовжити розмову: "Ви маєте засмучений/схвильований вигляд. Я можу вам допомогти?".

Але памʼятайте, кожен сам ухвалює рішення у своєму житті. Ви не можете взяти на себе відповідальність за інших, але можете спробувати лагідно підтримати й бути поруч.

Варто знати: Зміцнюємо родину: як сімейні традиції впливають на емоційний зв'язок

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Здоров'я
• Психологія
• Медицина
• Суспільство
• Лайфстайл