Як у "Шаленому Максі": переселенець про життя у воєнному Харкові

Чимало українських міст постраждали від вторгнення російських окупантів, а Харків і досі залишається ціллю щоденних обстрілів. Як тут почалась війна та як зараз живе місто – дізнавайтесь далі.

Харків'янин Євген Власюк вів розмірене життя та займався бізнесом, але в один момент все змінилось – настало 24 лютого. Місто постраждало від перших обстрілів. які продовжуються і до сьогодні. Яким був початок війни у Харкові та як зараз там живуть люди – дізнавайтесь в історії Євгена в рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі.

Повне інтерв'ю з Євгеном про евакуацію та відкриття нового бізнесу у Львові читайте тут

Хлопець розповідає, що до війни кілька років будував бізнес з партнерами, займаючись здоровим харчуванням та доставкою. Але після 24 лютого вони прийняли рішення роздати всю їжу на гуманітарні потреби. Згодом він переїхав у Львів, де відчинив з друзями новий заклад "Перший". Вже перші дні війни показали, що у все так швидко не завершиться.

Я прокинувся о 5 ранку, почав усім дзвонити. Зателефонував другу і питаю: "Що ти робиш?" А він у відповідь: "Все, я їду". У мене вже була зібрана валіза, ми теж з дівчиною зібрались, але не поїхали. Заїхали на виробництво, де розташована моя кухня, бо там було багато вже готової їжі, яку зранку мали доставляти, – розповідає про ранок 24 лютого хлопець.

Наслідки ударів по Харкову / Фото з інстаграму Orlova.help

Тоді ж йому телефонували кур'єри, щоб дізнатись, чи буде працювати доставка. Врешті було прийнято рішення залишитись у місті, але в перші дні березня Євген зважився на переїзд. Саме тоді прямо на Майдан Свободи у Харкові вперше прилетіла ракета. Та ажіотажу щодо евакуації ще не було, тож він вирішив їхати потягом.

Так. Ми сіли просто в потяг, спокійно. Вже тоді було багато людей, ми їхали шестеро в одному купе, але загалом – доїхали нормально. Тому, що наступного дня, чи через 3 – 4 дні, вже було важко. Усі зрозуміли, що треба їхати, що все не закінчиться скоро. Мені батько, а він військовий, казав: "Якщо побачиш техніку, не важливо чи нашу, чи ворога, то це означає, що треба негайно виїжджати з міста. По-перше, ти будеш заважати Збройним Силам, своїм же. Світло увімкнеш невчасно, ще щось, пристрелять... Ти ж не знаєш, де хто, – ділиться Євген.

Вже на вокзалі у Львові він побачив наметове містечко та польову кухню, схвилювавшись, що й тут така ж ситуація. Йому було неспокійно, адже у той час в Харкові вже була оголошена цілодобова комендантська година.

Харків з перших днів війни страждає від обстрілів/ Фото з інстаграму Orlova.help

Як зараз живе Харків

Насправді люди, які там зараз живуть, наші друзі, вони в принципі не розуміють, що ми тут робимо. У Харкові спокійно, як вони кажуть. Я був у Харкові не так давно, приїхав туди з другом і відчув дисонанс якийсь. Ну там точно війна, така, більш сувора. Якщо порівнювати, то Львів завжди асоціювався з таким містом-святом. Тому десь так і лишилось. Ну так, є якісь тривоги – і повітряна, і десь всередині. Але загалом все так і лишилось, це – місто-свято. А от у Харкові такий трішки суворіший світ. Як Mad Max ("Шалений Макс"). Знаєте, ми недавно так порівнювали, бо в Харкові ще місяць тому важливим було паливо, їжа та вода. Все інше – не важливо, – розповідає хлопець.

Також Євген закликає у будь-якому випадку не ігнорувати можливість евакуюватись.

Я скажу з того, що мені казали друзі із ЗСУ. Вони в один голос говорять: "Їдьте з міста, бо ви нам заважаєте. Бо ми не можемо відкрити вогонь по будинку, де сидять цивільні, а за ним – ворог". А по-друге, ти не знаєш, хто ворог, а хто – цивільний. І тобі ще треба перевіряти місцевих, щоб відрізнити, де ворог, а де українець. Тому цивільні в цих умовах страждають. Не вагайтесь: краще виїхати! – наголошує переселенець.

Читайте також: "Стіни – це не безпека": Яна з Києва пояснила, чому не можна ігнорувати шанс на евакуацію

• Теги:
• Україна
• Війна
• Харків
• Львів
• Суспільство