Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

ТОП 7 нових книг, які обов'язково повинні бути у вашій бібліотеці

  • 206

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Скільки книжок налічує ваша домашня? Неважливо – ось вам добірка книжок від Радіо Максимум, якими рекомендуємо поповнити свою книжкові полиці.

Свято Всеукраїнського дня бібліотек було засноване в Україні указом президента в 1998 році, пише Радіо Максимум.

Читайте також: ТОП 5 книжок, з якими легше переживати війну – добір ка від Радіо Максимум

"Книга Позивний для Йова. Хроніки вторгнення", Олександр Михед

Відомо, Олександр Михед почав писати книжку "Позивний для Йова" у перший день широкомасштабного вторгнення на восьмому році російсько-­української війни. Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні перебували в Бучі під час окупації.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки й переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Україн­ці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам'ять матиме наступне покоління? Врешті ​хто кожен із нас у цій війні?.

"Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші", Володимир Вакуленко-К.

Щоденник Володимира Вакуленка-К. – правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити – бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність.

За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір'ї у рідному селі, заповівши батькові: "Коли наші прийдуть – віддаси". Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців.

"Книга П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникали українці", Юлія Смаль

ТОП 7 нових книг, які обов'язково повинні бути у вашій бібліотеці - фото 530716

Історії, описані тут, – історії справжніх живих дітей, які уміли гратися і допомагати своїм батькам, мріяли про щось, чогось не любили, часом не були слухняними. Це історії найзвичайнісіньких дітей, розказані ними чи їхніми родичами.

І коли мене спитали б, чи я знаю цих людей, то моя відповідь: "Так". Двоє з оповідачок – бабусі моїх добрих подруг, а одна – моя, бо немає в Україні людей, родин яких не торкнулося страшне слово "Голодомор". Не бажаю гарного читання. Бажаю мудрого читання, люба читачко чи любий читачу. Нехай на нашій прекрасній землі буде мир і діти ніколи не знають горя", – пише авторка Юля Смаль.

"Найдовша подорож", Оксана Забужко

Що лишається письменникові, коли війна висмикує його з робочого кабінету і виносить у повітря, в чужу країну, в наскрізне "ніде" між небом і землею, ставлячи на паузу?.. Пам'ять. Мова. Запас нерозказаних історій.

У своєму новому есеї, написаному для західної публіки, Оксана Забужко розглядає витоки сьогоднішньої російсько-української війни у двох часових вимірах – тридцятилітньому і трьохсотлітньому, перемежовуючи їх власними спогадами про те, як незлічима сума людських воль здатна змінити хід історії.

Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну, Володимир Станчишин

Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу.

Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, – стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. – Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини ... Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні".

І це: Книгарня Readeat – що відомо про найбільшу книгарню Києва



пропозиції партнерів
Новини