Психологи пояснили, чому люди часто ігнорують сигнали повітряної тривоги

На жаль, уже 16-й день ведуться активні бойові дії в Україні. Щодня практично у кожному куточку країни лунають сирени. Але психологи зазначають, що тих, хто ігнорує сигнали повітряної тривоги, стає все більше.

У телеграм-каналі "Психологічна підтримка" розповідають, чому ми часто ігноруємо сигнали повітряної тривоги.

Варте уваги: Як допомогти літнім людям у тривожні часи під час воєнних дій

Тривала активація нервової системи веде до виснаження і втоми, зниження пильності. Якщо у перші дні при звуках сирени люди негайно шукали укриття, спускалися у сховища, то з часом все більше людей починає ігнорувати сигнал небезпеки, продовжуючи займатися звичними справами, – наголошують експерти.

Чому люди ігнорують повітряну тривогу?

1. Звикання

Сирени у деяких містах звучать десятки разів на день, проте обстрілів чи ракетних ударів на своїй території люди не чують, не бачать вибухів. Тому вже можна почути легковажні виправдання, на кшталт, "скільки разів вже лунала тривога, а нічого не відбувається, тож можна не реагувати".

2. Втома та виснаження

Тривале перебування у стані тривоги веде до виснаження захисних сил організму. Виникає втома, яка зменшує протидію небезпеці. Відчуття, що просто немає сил бігти у сховище.

3. Апатія

"Станеться те, що має статися, від мене нічого не залежить".

Ми спостерігаємо багато емоцій, страждань, але й випадки щасливого неочікуваного порятунку, тому й може видаватися, що не варто й пробувати докладати зусиль.

Зрідка можливі й інші причини:

Переоцінка сил, власного досвіду, "безтурботність":

"зі мною нічого не трапиться", "я вмію поводитися у небезпеці".

Так говорять люди, чия професія у мирному житті була пов’язана із небезпекою, забуваючи про те, що сьогодні маємо справу із небезпекою зовсім іншого рівня. Схильність "бути як всі". Мовляв, "інші не ховаються, і я не буду". Навіть у стресових ситуаціях ми намагаємося подобатися оточуючим.

Та наразі саме пильність та реагування на небезпеку потрібні для того, щоб:

• вижити самому та допомогти вижити близьким
• не просто вижити, а зберегти сили, щоб працювати, бути корисним, бо після перемоги потрібно буде багато зусиль для відновлення того, що було зруйновано
• бути прикладом для оточуючих; у небезпеці діти, люди старшого віку часто губляться та не можуть швидко орієнтуватися.

Бережіть себе та рідних. Не ігноруйте, будь ласка, сигналів повітряної тривоги. Якщо ви вчасно перейдете в укриття, то дуже високі шанси, що ви збережете собі життя.

Читайте також: Як підтримувати близьких під час війни

• Теги:
• Лайфстайл
• Здоров'я
• Психологія
• Війна
• Поради