Не компенсуєш фізичною активністю: учені нагадали, чому не варто надто довго сидіти

Занадто довге сидіння може мати несприятливі наслідки для психіки. Про це попереджає нове дослідження, проведене групою британських спортивних лікарів і психологів з Університетом Гаддерсфілда.

Як пише The Daily Mail, вплив надто довгого сидіння виявився настільки серйозним, що його не вдавалося компенсувати навіть регулярними фізичними вправами. Найбільш дієва порада, як протистояти цій загрозі зводиться до того, що потрібно просто менше сидіти.

Це цікаво: Повертаємося до роботи без стресу: як правильно вийти з відпустки

Приводом для дослідження послужили численні локдауни, у результаті яких люди, котрі почали працювати з дому, перебували у сидячому положенні дуже довго – однозначно понад 8 годин на день.

Дослідники вивчили стан психічного здоров'я 300 осіб, які у зв'язку з локдауном були змушені почати сидіти понад 8 годин на день, чого раніше вони не робили. При цьому, половина досліджених регулярно займалася інтенсивними фізичними вправами не менше 2,5 годин на день, а половина вела пасивний спосіб життя. В ролі контрольної групи були запрошені 150 осіб, чий спосіб життя у зв'язку зі специфікою їх роботи через локдаун практично не змінився.

Через локдаун люди проводять сидячи понад 8 годин на день / Фото Unsplash

Психічне здоров'я досліджуваних вимірювалося за допомогою онлайн-анкети UK Biobank для визначення психічного здоров'я. Досліджувалися такі чотири блоки:

• суб'єктивне самопочуття випробовуваних;
• фактична наявність у них депресії та ступінь її тяжкості;
• фактична наявність тривожного розладу і ступінь його тяжкості;
• фактична загальна якість життя.

Результати виявилися невтішними для тих, хто сидить. Погіршення їх психічного стану стало помітно позначатися вже до кінця другого місяця локдауну. Натомість на тих, чий спосіб життя не змінився, пандемія і пов'язані з нею обмеження не мали помітного впливу.

Утім, дослідники відзначають, що збільшення часу фізичних вправ у порівнянні з періодом до початку локдауну на 30 хвилин надавав певну допомогу, а на 60 хвилин – зводив до мінімуму, хоча все-таки у повному обсязі не компенсував негативний ефект.

Нарешті, люди, котрі в силу різних причин могли дозволити собі, навіть опинившись на самоізоляції, не сидіти більше допандемічної норми, а активно пересуватися по своєму житлу були, мабуть, менш уразливі. Втім, таких випадків було занадто мало для статистично надійних висновків.

Учені закликають більше часу проводити на свіжому повітрі / Фото Unsplash

Загальні рекомендації дослідників зводилися до скорочення, по можливості, перебування в сидячому положенні до часу, що не перевищує 8 годин на добу, і до прогулянок на свіжому повітрі у зелених зонах. Останнє виявилися значно ефективнішим, ніж навіть дуже інтенсивні вправи у тренажерних залах. Дуже хороший психологічний ефект надавали також будь-які роботи в саду.

Читайте також: Як перемогти прокрастинацію: корисні поради

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Лайфстайл
• Здоров'я
• Наука
• Карантин