Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

"Наче в Радянський Союз відправили": Сергій розповів про життя в окупованій Каховці

  • 246

Після 24 лютого життя українців змінилось назавжди, адже багатьом людям довелось рятуватись від повномасштабної війни, яку розпочала росія. Так трапилось і з Сергієм, який три місяці прожив в окупованій Каховці перед тим, як евакуюватись.

До початку повномасштабної війни Сергій з Каховки закінчив університет та почав працювати викладачем, навчаючи дітей програмування. Та 24 лютого все змінилось, а рідне місто хлопця опинилось в тимчасовій окупації. Своєю історією Сергій поділився в рамках проєкту СВОЇ 24 каналу.

Повне інтерв'ю з Сергієм про життя в окупації та евакуацію читайте тут

Про початок війни та окупацію Каховки

Війну я зустрів вдома, у своїй квартирі. Я зранку перевірив новини і подумав, що це жарт, не вірив спершу. Десь о 9 – 10 ранку почали писати, що росіяни за 10 кілометрів від нас. Коли вони зайшли в Нову Каховку, то Каховку фактично відрізали. Тобто ти типу не в окупації, але в блокаді – ні туди ні сюди, – ділиться Сергій.

Він розумів, що не може нікуди виїхати, тож вирішив не панікувати. Хлопець розповідає, що перші дні війни нагадували початок пандемії. Люди не знали, що буде далі, тому почали скуповувати все, що було на полицях магазинів.

Сергій кілька місяців пробув в окупованій Каховці / Фото з інстаграму хлопця- фото 516611
Сергій кілька місяців пробув в окупованій Каховці / Фото з інстаграму хлопця

Чомусь всі відразу розкупили борошно. Воно зникло найпершим. Люди стояли у величезних чергах за ним. Навіть я там стояв. Я знав, що в мене знайомі хотіли спекти булочки для місцевих волонтерів, які планували займатися правопорядком. Бо з самого ранку у місті зникли всі поліцейські та військовослужбовці. Тому місцеві вирішили взяти владу у свої руки, їх називати теробороною, хоч у них і не було зброї. Тому я хотів взяти те борошно, щоб потім з нього щось спекли. Багато продуктів відразу стали дефіцитом, а раніше ми навіть на них могли не звертати увагу, бо вони завжди були на полицях магазинів. Тому мені це нагадало початок 90-х. Коли багато чого немає, зв'язку немає, інтернету теж. Наче в якийсь Радянський Союз тебе відправили. Було місто, де було все, і тут різко це все закінчилося, – розповідає хлопець.

У місті були чутні вибухи, адже приблизно за 12 км розташована ГЕС біля якої тривали бої. Тоді мешканці Каховки майже не мали доступу до реальної інформації, зате з'явилось чимало телеграм-каналів.

У самій Каховці майже не було вибухів. На початку вторгнення окупанти знищили лише один сарай у нашому місті, і то я навіть знаю де це. Я не знаю чи то була випадковість, чи цілеспрямовано. Також люди не довіряли місцевій владі. У нас за декілька місяців до війни вирубали певну ділянку лісу. Тоді ж сказали, що це було необхідно. І от коли росіяни заїхали в місто, то вони запитали, де недавно вирубували дерева в лісі. Певний час там стояла їхня артилерія. Але це було лише декілька тижнів, бо схоже, що вони отримали кілька прильотів від ЗСУ. По периметру лісу росіяни все замінували. Тому ніхто не знав, чи ховали вони щось там. Знаю, що якась людина вигулювала там собаку і підірвалася на одній з мін, – каже Сергій.

Сергій вірить, що незабаром повернеться у рідне місто- фото 516612
Сергій вірить, що незабаром повернеться у рідне місто

В окупації хлопець прожив 3 місяці, відчуваючи себе у клітці, оскільки всюди були блокпости і покинути місто було дуже складно. До того ж траплялись випадки викрадення людей.

Мені хотілося чимось займатися в окупації. Робота в мене була, але вона забирала не так багато часу. Я хотів займатися якимось волонтерством. Я знав, що поруч зі мною живе самотня бабуся і я привозив їй продукти. Також шукав медикаменти для інших людей похилого віку. Дістати ліки було доволі складно. Постачання не було, а ліків з кожним днем ставало все менше, – ділиться він.

У той час можна було пробути в черзі кілька годин, а потім почути, що медикаментів нема. Згодом на аптеках почали з'являтись оголошення, де вказували переліків відсутніх ліків.

Від нестачі ліків стан людей погіршувався, це правда. Деколи в це важко було вірити, що таке можливе у XXI столітті. В якийсь момент я навіть вирішив піти в фітнес-клуб. Люди намагалися якось виживати, і зберігали свій бізнес. Доволі цікавий момент, коли майже не було інтернету, то зріс попит на диски, DVD-плеєри. Тобто повернення у якісь 90-ті. У мене був знайомий, який так заробляв гроші – він завантажував на флешки та диски фільми. Люди масово почали скуповувати різні дивні речі, які раніше нікому не були потрібні. Я наче в СРСР побував, – зізнається Сергій.

Читайте також: Знайшли у клітці зі зруйнованим дахом: як ведмедя Бахмута рятували від війни



пропозиції партнерів
Новини