На валер'яні – експерти розповіли, чому звичні методи заспокоїтись не завжди корисні

Як зрозуміти свій стан: тривогу чи тривожність – відповісти на це питання допоможе тільки лікар. Тому перш ніж "лікуватися" народними бабусиними методами, варто прочитати інформацію нижче, яка допоможе розпізнати стан і його критичність.

Про небезпеку валер'янки та корвалолу, а також про справді дієві методи заспокоювання розповідають експерти платформи здоров'я "Бережи себе", зокрема неврологиня Олександра Щебет.

Читайте також: Як фізична активність впливає на психічне здоров'я – поради експерта

Протягом року з початку повномасштабного вторгнення про заспокійливі могли замислитись і ті, хто ніколи й не думали, що матимуть потребу вживати пігулки, щоб впоратись із власними емоціями, пише видання.

Тривога чи тривожність?

Як зрозуміти свій стан — чи ваші емоції є проявом гострого стресу чи, можливо, це генералізований тривожний розлад? Відповісти на це питання допоможе тільки лікар/ка.

Вам точно варто звернутись до фахівця/чині, якщо ви намагаєтесь “вилікувати” валер’янкою такі симптоми:

• пришвидшене серцебиття та запаморочення
• постійні проблеми зі сном та концентрацією
• постійне відчуття неспокою
• болі в животі/голові/м’язах
• постійна втома
• вам важко керувати емоціями

Окрім генералізованого розладу, розрізняють також і панічний розлад, фобії, посттравматичний стресовий розлад тощо. Отож ідея закинутись чимось, аби заспокоїтись, абсолютно не вирішить серйозної проблеми.

Чого саме ви хочете досягти? Хтось приймає заспокійливі, бо не може заснути. Це не найкраща ідея, бо необхідно з'ясовувати причини безсоння й лікувати його прояви. Варіацій тут може бути багато", – каже неврологиня Олександра Щебет.

Хтось приймає пігулки, щоб спокійніше реагувати на події, які травмують і можуть виникнути протягом дня. Ефективність цього теж під питанням, оскільки якщо реакція ситуативна, то, ймовірно, вам і не потрібні медикаменти.

Якщо ж тривога – це вже одвічний супутник ваших буднів, і ви емоційно реагуєте на найменшу проблему, то цілком можливо, що у вас генералізований тривожний розлад. Проте діагностувати його та підібрати лікування може лише лікар/ка – невролог/иня, психіатр/иня або навіть просто сімейний/а лікар/ка. Ситуативне приймання пігулок, які ви самі собі прописали, лише відтерміновує адекватне лікування та стабілізацію стану", – додає лікарка.

Неврологиня також додає, що багато так званих "заспокійливих" – це безрецептурні препарати з недоведеною ефективністю, зокрема фітотерапія, гомеопатія тощо. Часто такі препарати діють як плацебо, що може заспокоїти здорову людину, яка перечитала новин. Але точно не впораються з реальним тривожним чи панічним розладами.

Що не так з "бабусиними" методами заспокоїтись

Корвалол та валер’янка – те, що 100% було, а може і є, в аптечці родичів та родичок старшого віку. То що не так із цими засобами?

Корвалол дістався нам у спадок від радянської медицини, хоча винайшли цей препарат в Німеччині, в 40-х роках минулого століття під назвою “Валокордин”. Проте Німеччина, як і інші країни Європи, не використовують цей препарат уже дуже давно. Основна небезпека цього препарату в тому, що до його складу входить фенобарбітал та етилбромізовалеріанова кислота, пишуть у "Бережи себе".

Фенобарбітал — це наркотична речовина, яка за тривалого та неправильного використання може викликати залежність. Також фенобарбітал має токсичну дію на серцеву та нервову системи. Негативно на організм впливає і валеріанова кислота”, – пояснює неврологиня.

Лікарка зазначає, що окрема небезпека полягає в тому, що люди старшого віку мають звичку крапати собі корвалол за будь-яких неприємних відчуттів в області грудної клітки, як, наприклад, біль та стиснення.

Проте корвалол не лише шкодить серцево-судинній системі, але й підвищує ризик пропустити реальні симптоми інфаркту в очікуванні ефекту плацебо", – застерігає Олександра Щебет.

Валер’янку (екстракт валеріани) можна назвати синонімом до слова "заспокійливе" на наших теренах. Проте, як і більшість фітопрепаратів, валер'яна не є ефективним засобом.

Часто люди обурюються, коли чують, що фітопрепарати не є помічними. Але ж "мені допомагає". Так, бо на живих людей діє ефект плацебо. А ще часто приймання фітозаспокійливих – це певний ритуал: заварити чай, відміряти стільки-то крапель. Це добре, якщо воно діє на вас, проте покладатись на це при тривожних розладах може бути небезпечно", – каже неврологиня.

А як щодо рецептурних препаратів?

Рецептурні препарати мають різний спектр дії та різні побічні ефекти. Схему лікування важливо підбирати залежно від конкретного випадку. Якщо займатись самолікуванням, ви також маєте ризик отримати залежність, якої не так просто буде позбутися.

Приймання деяких заспокійливих протягом тривалого часу може впливати на когнітивні функції людини. Це викликає додаткові причини для нервування та стресу. Людина підвищує дозу. Виникає таке собі замкнене коло", – застерігає лікарка.

Якщо ж вас просто сильно засмутили новини, цілком можливо, що вам допоможуть інші, немедикаментозні методи боротьби зі стресом:

• медитація
• фізичні вправи і прогулянки
• розмова з близькою людиною
• інформаційний детокс

Але якщо ви розумієте, що тривога довгий час не минає, якість вашого життя страждає, то хутчіше записуйтесь до лікаря/ки. Не варто очікувати дива від того, що працює як плацебо.

Це цікаво: 4 здорові звички, які потрібно виробити навесні

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Психологія
• Війна
• Суспільство
• Здоров'я
• Лайфстайл