Максимум правди – 5 книг про фейки і міфи

Те, що більшість книжок цього огляду присвячено розвінчанню вигадок, фейків і містифікацій у різних галузях громадського, соціального і навіть приватного життя – не дивно, бо їх сьогодні існує величезна кількість.

При цьому цілком можливо, що всі вони мотивують до фільтрованого сприйняття інформації, а також підштовхують до кардинально інакшого погляду на деякі речі.

Лі Річ. Міфи про PR

(Х.: Фабула, 2020)

Сьогодні, коли "фейкові новини" стали звичним терміном, не дивно, що значно послабилася віра в PR. Своєю книжкою "Міфи про PR" Річ Лі відновлює цю віру в дуже важливий час. Автор склав воєдино безцінний аналіз галузі PR у XXI столітті, разом зі всіма його малопомітними аспектами, розповівши, як стати талановитим працівником індустрії зі стратегічним мисленням. "В усіх розділах цієї книжки я буду розвінчувати міфи, які існують як усередині, так і поза межами сфери зв'язків із громадськістю, – зауважує автор, – водночас розглядаючи поширені хибні уявлення щодо результатів нашої роботи, найбільш очевидним та поширеним серед яких є те, що "поганого пабліситі не буває". Загалом метою написання цієї книжки було створення автором чогось більше схожого на інсайдерський посібник для індустрії PR. Чогось, що можна легко зрозуміти, і головне – щоб цим могли користуватися студенти, власники компаній та інші індивіди, які в майбутньому (чи навіть сьогодні) отримуватимуть користь від паблік рілейшнз.

Ґарет Джонс. Ціна правди

(К.: Жнець, 2019)

Ця книжка – якраз про розвінчання будь-яких міфів, фейків чи інсинуацій щодо Голодомору, який лише нещодавно був визнаний світом за геноцид українського народу. Тож ця історія - про Правду і ціну Правди про Голодомор. Також у ній чимало про честь і професію журналіста. Загалом до цієї книжки, виданої англійською та українською мовами увійшли вибрані статті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса, який перший під своїм прізвищем розповів світові про геноцид українського народу під час Голодомору 1932-1933 років і злочини сталінського режиму. Цікавими для читачів будуть статті зокрема про тодішню політичну ситуацію у Європі, Америці та на Далекому Сході. Варто нагадати, що у всеукраїнському прокаті демонструвався історичний трилер "Ціна правди", заснований на історії Ґарета Джонса.

Георгий Почепцов. Виртуальные войны. Фейки

(Х: Фоліо, 2019)

Автор цієї книжки, розповідаючи, здавалося б, про цілком мирні речі, нагадує про те, як саме вони закликають до війни. З одного боку, це цілком віртуальні речі на зразок того ж "Гаррі Поттера", якого ми читаємо цілком добровільно, а з другого – релігію та ідеологію, які ще донедавна були обов'язкові для кожного. "Сегодня потребление в виртуальном пространстве формируется в основном на добровольной основе, однако те или иные виртуальные продукты, приходящие извне, могут конфликтовать с национальной виртуальной системой", – застерігають нас. Але чи робиться щось для того, щоб застерегти від небезпеки віртуальної "пастки"? Автор наводить приклади такої боротьби. "При трансляции футбольного матча «размазали» сосцы волчицы на эмблеме футбольного клуба "Рома". При посещении иранским президентом римского музея обнаженные античные статуи прикрыли коробками. Трансляция вручения Оскара заставила прикрыть обнаженные плечи актрисы Ш. Терон. Такое столкновение двух виртуальностей можно увидеть и в российском примере, когда архимандрит спел в храме "Мурку", за что был отправлен из Московской епархии в Тирасполь".

Флікс Кіссель. Мюнхгаузен. Правда про неправду

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2018)

За сюжетом цієї гротескної й мудрої оповіді про нові пригоди барона Мюнхгаузена у вигляді коміксу, дія відбувається у Лондоні 1939 року. Посеред ночі на дах Букінгемського палацу приземляється літній чоловік на власноруч збудованому літальному апараті. Він розгублений, але розмовляє німецькою і стверджує, що був на Місяці. Хто він? Божевільний? Шпигун? Чи те, що він розповідає, правда? Якщо так, то його знання зможуть стати ключовою перевагою для англійської армії у майбутній повітряній війні. На щастя, є той, хто зможе дізнатися істину: доктор Зиґмунд Фройд, який живе в лондонській еміграції. Річ у тому, що легендарний барон неправди – останній пацієнт великого психоаналітика.

Оксана Балазанова. Загадки истории. Знаменитые мистификации

(Х.: Фоліо, 2019)

У цій книжці мова про те, що містифікації завжди привертали і будуть привертати до себе інтерес вчених, істориків і простих обивателів. Іноді таємне стає явним, і тоді загадка або те, що здавалося великим відкриттям, стає просто обманом, так, як це було, наприклад, з "пілтдаунською людиною", що вважалася якийсь час проміжною ланкою в еволюційному ланцюжку, або ж з численними і нерідко дуже талановитими літературними містифікаціями. Але найчастіше всі спроби дати однозначну відповідь так і залишаються безуспішними. Чи існувала, наприклад, бібліотека Івана Грозного з тисяч безцінних фоліантів? Хто насправді був автором безсмертних п'єс Вільяма Шекспіра – власне людина на ім'я Вільям Шекспір чи хтось інший? Яка доля російського імператора Олександра I? Чи справді він помер, як свідчить офіційна версія, в 1825 році в Таганрозі чи ж він, інсценувавши власну смерть, спробував сховатися від мирської суєти? Про ці та інші відомі містифікації, про версії, припущення і реальні факти читач дізнається з цієї книги.

Ігор Бондар-Терещенко

До теми: 5 книг про справжню дружбу, які ви прочитаєте на одному подиху

• Теги:
• Культура
• Книжкові новинки
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко