Майбутнє розуму vs. минуле душі: 5 книжок про українські батли

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав цікаві книжки, які ідеально підійдуть для читання осінніми вечорами. Надихайтеся!

У книжках цього огляду відбувається суцільне протистояння, зрідне сучасним словесним баталіям. Хіба що на кону стоїть життя суперника, а не потік спанчів на потіху публіки. Утім, саме це відрізняє сучасне і, сподіваємося, майбутнє від минулого, коли життя було схоже на виживання, а смерті людей ніхто не рахував.

Це цікаво: 5 книг, які розказують про успішних українців

"Спогади снігової гуски", Оля Самійленко

(К.: Каяла, 2017)

Найбільше у цій історії поневірянь української жінки часів примусової колективізації, розкуркулення і репресій вражає втеча з Соловків. Адже саме втеча з радянської каторги – найбільш невивчена і темна сторінка пізніших емігрантських реалій, які не змінилися від сталінської епохи до брежнєвського часу. За Брежнєва бабусю в Америку перевозили в чемодані (саме так, не у "валізі", щоб нагадати назву книжки), за Сталіна один з героїв роману Олі Самійленко ховався всю дорогу в мішку з гнилою картоплею.

Людей, як бачимо, прирівнювали до "ручної поклажі", але це ліпше, ніж бути "лагерной пылью". "Краще потяг зі свистком, ніж вертухай з рушницею", – констатує героїня роману, потрапляючи після таких "картопляних" мандрів з радянського пекла в готельний номер з вікнами на вокзал. І всесоюзний гумор емігрантського зразка у даному випадку об’єднував народи в спільному, гіркому сарказмі.

Коли героя Довлатова в Америці питали, чи буде він пити горілку з пластикової склянки, він відповів, що в Радянському Союзі йому доводилося пити її з футляра для окулярів. Так само героїня роману "Спогади снігової гуски" на згадку про те, що з вікна номеру видно залізницю, відповіла: "У мене на Соловках камера виходила на дзвіницю, де зеків розстрілювали".

"Офіцер із Стрийського парку", Андрій Кокотюха

(Х.: Фоліо, 2017)

…Розрахунок у вбивці в цьому ретроромані про трагічну подію у Львові вереснем 1918 року більш ніж точний. Він влучав у самісіньке серце міжнаціональних стосунків у складний для української держави період. Австро-Угорська імперія була на крок до руйнації, у боротьбі за владу між українцями і поляками на кону стояла Східна Галичину, і вбивство у Стрийському парку польського офіцера, який був членом таємного товариства, може звести нанівець будь-які переговори.

"Тут українці поліції допоможуть, – тішаться у романі. – Тим тільки привід дай проти поляків. Теперішнє становище по Галичині в цілому й у Львові зокрема навіть такий оптиміст, як капітан Яблонський, дуже обережно називав дотриманням хисткої рівноваги. Хилитало дуже сильно, чимдалі, тим дужче". Тож не дивно, що тільки герой цієї ретросерії, колишній відомий адвокат Климентій Кошовий, зможе розплутати цей злочин, довівши, що вбивство не мало стосунку до політики.

"Дізнавач", Маргарита Хемлін

(Х.: Фабула, 2017)

Роман відомої московської журналістки, яка у 1980-х переїхав до столиці з Чернігова, відзначений явним "українським" слідом. Це історія післявоєнного часу, що трапилася в рідних краях авторки з місцевим міліціонером, змушеним розслідувати, як виявилося, не побутове вбивство, а цілком резонансний злочин. Справа в тому, що в ті часи "боротьби з космополітизмом" та всесоюзного полювання на "лікарів-убивць" міліція тримала на службі так званих "дізнавачів", які на місцях визначали – чи то перед нами "міжнародна змова", а чи сфабрикована підробка .

У цьому випадку містечкова фантасмагорія і гострий психологізм, вплітаються в авантюрний сюжет, нагадуючи одночасно і серіал "Ліквідація" Сергія Урсуляка, і фільм "Видок" Люка Бессона. І вже цілком за Достоєвським головному герою можна заявити: "Ви ж і вбили-с", якби "сіоністська організація", про яку йдеться в романі, справді не існувала в реальному житті того часу.

"За межами Марса та Венери", Джон Грей

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017)

"За межами Марса та Венери", Джон Грей

Автор цього світового бестселеру пропонує замислитися над тим, чи не пора вже змінити стереотипні ролі в парах, коли жінка обов’язково з Венери, а чоловіки – з Марса. З одного боку, зрозуміло, що мільйони жінок активно працюють, а чоловіки, буває, перебирають на себе більше домашніх обов’язків.

Тобто часи, коли жінка покладалася винятково на чоловіка, а чоловік самотужки дбав за родину, минули. Тож, на думку автора, люди сьогодні можуть бути самими собою і виявляти риси, що виходять за межі їхніх традиційних гендерних ролей, завдяки чому стосунки між ними стають більш відверті. З іншого боку, ця ситуація пов’язана з новими непростими викликами, і тепер нам треба виявляти свої чоловічі та жіночі якості, щоб знизити загрозу стресу.

Таким чином, у цій книжці детально проаналізовані нові потреби в емоційній підтримці, а також додаткові виклики, що виникають у сучасних стосунках за нових гендерних обставин. Всі ми маємо навчитися реалізувати ці потреби своїх партнерів, які відповідатимуть нам тим самим. І тепер, коли ми отримали більшу свободу самовираження, ми так само потребуємо нового набору навичок для побудови гармонійних відносин.

"Майбутнє розуму", Мічіо Кайку

(Л.: Літопис, 2017)

"Майбутнє розуму"

У відомого футуролога і популяризатора науки наразі все дуже просто і як завжди лаконічно: старі казки про головне, що цікавить людину сьогодні – ось основний посил його книжки. Коли авторові було років десять, на телеекранах з'явився "Дивовижний Дуннінгер", який заворожував аудиторію магічними трюками. Одного разу фокусник заявив, що передасть свою думку мільйонам людей по всій країні, назвавши ім’я одного з президентів США, а потім просив глядачів записати ім'я, яке прийшло їм у голову, на листівці і надіслати йому.

Наступного тижня він урочисто оголосив про отримання тисяч листівок із словом «Рузвельт» –- тим самим, яке він "транслював" в ефір. Зрозуміло, що автор нічого дивного в результатах трюку не побачив, оскільки ті роки ім'я Рузвельта було популярне у жителів США, які пережили Велику депресію і Другу світову війну, і про нього згадували з будь-якого приводу. Але у що вилилися дитячі переживання автора майбутнього бестселера?

Телекінез, імплантація нових навичок безпосередньо в мозок, відеозапис образів, спогадів і снів, телепатія, аватари і сурогати як помічники людства, екзоскелети, керовані думкою, і штучний інтелект – ось до чого привели його мрії, минаючи одвічно американський сурогат про доброго дядечка, що обдурив мільйони телеглядачів. Читачів у цієї книжки по всьому світу не менше, але тут не шоу, вас не обдурять.

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: Любов чи кохання? 5 нових книг, які варто прочитати восени

• Теги:
• Книжкові новинки
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко
• Україна
• Лайфстайл