Король жахів, турецький казкар, малий футболіст: 5 найкращих перекладів липня

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав круті книжки, від яких просто неможливо відірватися. Збережіть собі!

За книжками цього огляду, перекладеними для українського читача, виявляється, що більш спекотним за липень може бути хіба що "літнє" чтиво. Світові бестселери про історію, містику, еміграцію та знакові постаті століття з приватною біографією "футбольного" зразка – ось з чого складається успіх цих книжок, від яких часом неможливо відірватися.

"Бузкові дівчата", Марта Холл Келлі

(К.: Нора-Друк, 2017)

Героїні цього роману, перекладеного Володимиром Горбатьком – мов "дівчата в цвіту" в класика – на початку оповіді живуть безтурботним життям, нехай навіть у різних країнах і навіть на різних континентах. Молода американка з французького консульства, полька зі скромної родини і німкеня-медик, яка мріє стати видатним спеціалістом. Утім, дія відбувається наприкінці 1930-х, тож, Польщу невдовзі окупують, так само захоплять Францію, і Друга світова докотиться аж до Америки, яка продавала зброю Європі, публічно не визнаючи цього аж до часів другого фронту.

Звісно, всі три героїні роману живуть за воєнного часу в різних умовах. У Польщі діє підпільний рух опору, Франція приймає американську поміч, але тутешня героїня не може вибратися з коханим додому, у Німеччині медики ставлять досліди на людях. Тож, долі когось з дівчат перетнуться, рідні й близькі знайдуться і кохання переможе, натомість для переможених героїв на героїнь трапиться Нюрнберзький процес.

За стилем оповіді роман нагадує епохальну сагу, розділи якої чергуються в часі та просторі сюжету – від 1930-х до 1940-х, з Америки до Франції, з жанру романтичної пригоди до формату книги пам’яті про життя після смерті.

"Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2", Говард Філіпс

(К.: Видавництво Жупанського, 2017)

…Сьогоднішню появу книжок цього проекту годі переоцінити. Твори Лавкрафта для сучасної літератури (і літераторів) – своєрідне відновлення історичної правди. Це як чутки про виступи "Бітлз", які обов’язково мали ламати гітари на сцені, але при найближчому розгляді виявилися сумирними ліриками в піджачках. Те саме – класика жанру з-під пера короля жахів, перекладена для українського читача Остапом Українцем і Катериною Дудкою. Так, наприклад, всі чули про божество Ктулху, і саме про нього у цьому, другому з черги томі повної збірки творів Лавкрафта. Але як саме він "ламає" жанрові стереотипи в епоху трилерів, мало хто може пояснити.

Тим часом автор цих моторошних (але не жахливих) текстів розповідає захопливі історії цілком в руслі своєї літературної епохи. А вона була такою, що особливих бешкетувань на літературній сцені не вітала. Хіба історія Дракули від Мері Шеллі – це кривава драма? А пригоди Кінг Конга в Нью-Йорку – кошмарний трилер? Звісно, своїм предтечею автор цього тому вважав Едгара По, але загалом його стиль – це якби поєднати фантастику Герберта Велса з детективом Конана Дойла.

Погодьмося, цілком пристойний, добропорядний, великосвітський стиль. Навіть коли, за словами героїв самого Лавкрафта, його історії "скидалися на найдикіші сновидіння міфотворців і теософів, демонструючи вражаючий рівень неймовірної фантазії серед таких занехаяних культів і маргіналів, яким найменшою мірою можна було б приписати щось подібне".

"Пісня Алабами", Жіль Леруа

(Х.: Фабула, 2017)

Читаючи цю біографічну сагу, перекладену Леонідом Кононовичем, згадуєш вислів одного зі знакових мистців ХХ століття про те, що за кожним генієм стоїть велика жінка. У романі з "пісенною" назвою – це дружина видатного письменника, у затінку якого вона прожила все своє життя. Це була найвідоміша пара 1920-х років. Майбутній автор романів "Ніч лагідна" і "Великий Гетсбі" починає свою кар’єру військового не з армійських вправ, а з пошуку жінок.

"Лейтенантові Фітцджеральдові був двадцять один рік, і талантів у нього було чималенько, – уточнює героїня. – Він умів пречудово танцювати усі модні танці, навчив мене їздити на коні трюхцем по-турецькому й покатав на аероплані; він писав оповідання, які незабаром будуть друкуватися скрізь, він певен був того; він був чепурний і вишуканий, володів французькою — завдяки тому знанню він і став піхотним лейтенантом після навчання у Прінстоні, бо франкофони мали привілей, що дозволяв їм доскочити офіцерського звання,— та, головне, він був чепурний і елегантний, умів триматися як денді".

А хто ж була вона? "Я – Зельда Сейр, – представляється героїня. – Суддівна. Майбутня наречена завтрашнього великого письменника". Надалі – муза і "злий геній", хоча в романі, який у 2007 році отримав Гонкурівську премію, нам доводять, що жертвою була Зельда, а Фітцджеральд – її нещадним катом.

"Стамбульська казка", Маріо Леві

(Х.: Фоліо, 2017)

Автора цього роману називають "турецьким Маркесом", і тому знаного на весь світ метафізичного реалізму нам не уникнути. Точніше, спогадів, схожих на екзотичні марева строкатого Сходу. Загалом "Стамбульська казка" в перекладі Олеся Кульчинського – це потужний роман, родинний апокриф, нескінченна сага про три покоління турецьких євреїв. Дія в якому відбувається, відповідно, протягом 40-45 років – від кінця Другої світової війни до 80-х років минулого століття. Головна тема – пошук героєм національної ідентичності, хоч саме Стамбул не дуже цьому сприяє.

Автор роману не даремно зазнав впливу Джеймса Джойса, чий герой – Леопольд Блум з "Улісса" – теж був євреєм-блукальцем, а вже турецьке багатонаціональне місце взагалі скидалося на плавильний казан народів. "Стамбул завжди був містом мігрантів, – нагадує автор. – Наприклад, після Першої світової війни тут оселилися численні мусульмани, вигнані з Греції та інших балканських країн. Якщо звернутися до більш віддаленого минулого, то можна згадати про євреїв, в числі яких були мої предки, колись вигнані з Іспанії, які отримали запрошення турецького султана оселитися в його столиці".

"Футбольний матч тривалістю в літо", Бернар Шамбаз

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2017)

Чудовий футбольний м’яч з намальованим на ньому країнами і континентами – ось справжній герой цієї "літньої" історії, перекладеної Іриною Дух. Хоч насправді хлопчик, якому його подарував батько, що працює у відділі картографії, вирушає в мандри іноді в зовсім не теплі країни. Річ у тому, що на день народження, крім м’яча, йому дісталась ще й подорож довкола світу разом із татком! Щовечора наш герой засинав удома з географічним дивом замість подушки, а тепер він має можливість побачити всі ці країни вживу.

Більше того, матчі з місцевими хлопчаками під час відвідин в цілому аж одинадцяти країн виявилися доброю школою. Особливо вражаючою була гра на Північному полюсі, але ні крижане Баренцове море, ні довгі відстані та безліч людей і знайомства не втомили юного футболіста, який у такий "енциклопедичний" спосіб з футбольною тематикою вкупі дізнався майже все про науку географію.

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: Трилери, бойовики, фентезі: 5 книжок, від яких важко відірватися

• Теги:
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко
• Книжкові новинки
• Лайфстайл