Кінг, Мелроуз і Гільдія м'ясників: 5 нових книг з крутими сюжетами

На початку літа автори цих книжок радують нас справжнім гостросюжетним чтивом, а їх історії – це захопливий мікс з пригод і містики. І навіть соціальна тематика деяких з них сприймається на контрасті з яскравішою лінією кохання і романтики.

"Патрік Мелроуз. Паскудна звістка", Едвард Сент-Обін

(Х.: Фабула, 2020)

Це друга книжка з циклу про Патріка Мелроуза, героя якого в однойменній екранізації зіграв сам Бенедикт Камбербетч. За сюжетом, він вже не живе у власному світі вигаданих ігор і дитячих страхів, коли лише батькове покарання переносило його у світ дорослих. Адже життя його батьків, англійського аристократа й американської багатійки підкорялося "високим" стандартам, за якими проблеми і переживання завжди залишалися десь там, за щільно зачиненими дверима спалень.

Притула рекомендує: ТОП захопливих книжок, які варто прочитати кожному

Натомість раптовий дзвінок, який змушує Патріка прилетіти на кілька днів із Лондона до Нью-Йорка, може вже змінити, але чи змінить? Звісно, наш герой не може повірити в отриману новину і відчуває зовсім не те, що мав би відчувати хороший син після несподіваної смерті хорошого батька. Хай там як, але жалобна поїздка перетворюється на справжній наркотичний тур. Автор роману майстерно описує вплив різних наркотиків, за якими Патрік намагається заховатися від навколишнього світу, повного страхів і фобій.

"Інститут", Стівен Кінг

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020)

На початку цього моторошного роману нас чекає начебто звична подорож автостопом до Нью-Йорка, куди прямує герой, колишній поліцейський, протягом якої можна дізнатися про все на світі – від репертуару на радіо для сучасних фермерів до того, що "Трамп зі своїми поплічниками все забрали. У культурі вони тямлять не більше, ніж віслюк – в алгебрі". Утім, такі вже закони цього жанру, що удавана безтурботність дуже швидко змінюється тривогою, а потім вже й зовсім суцільним кошмаром.

Отже, за сюжетом, цей кошмар почався тієї ночі, коли батьків Люка вбили, а самого хлопця закинули в позашляховик та повезли в невідомому напрямку. До тями він прийшов у місці, яке називають Інститутом, де утримують незвичайних дітей. Їх викрадають і тримають тут, наче піддослідних щурів, "викачуючи" з них їхні телепатичні й телекінетичні здібності. Нова знайома Люка каже, що звідси неможливо втекти. Але він має спробувати, і згаданий поліцейський з початку оповіді так само візьме у цьому участь.

"Лунав скрегіт куль, що вбивалися в метал. Капот "субурбана" розкрився. Тім усвідомив, що думає про фінальну сцену якогось старого гангстерського фільму, як Бонні Паркер і Клайд Барроу танцюють смертельний танець, а кулі прошивають їх машину й тіла. План Люка катастрофічно пішов шкереберть. Місіс Сіґсбі загинула, Тім бачив бризки її крові на залишках лобового скла. Вони наступні".

"Пацики", Анатолій Дністровий

(К.: Видавництво Жупанського, 2020)

Свого часу цей роман став черговим літературним свідченням про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев’яностих на руїнах помираючого "совка". Останні роки СРСР, епоха розпаду недобудованого комунізму, соціальні руїни «совкової» індустріалізації. На вулицях – банди тінейджерів зі спальних районів, де животіє люмпен-пролетаріат.

Жива жаргонна мова, непричесана реальність, тонке розкриття психології підлітка, майже документальне відтворення далекого 1990-го року – все це закріпило за "Пациками" репутацію одного з найвідоміших соціологічних романів періоду Незалежності.

"Гільдія м'ясників. Червоногород", Юлія Чернінька

(Одеса: Картуш, 2020)

Починається цей екзотичний роман з приїзду до Заліщиків столичної знаменитості, уславленого артиста балету, який вирішив трохи відпочити і написати книгу на своїй "малій" батьківщині. По суті, саме на контрасті думок тридцятирічного молодика про рідне містечко, як глибоку провінцію, і дійсну цінність цього загадкового міста сили і відбувається розвиток подальших подій. Серед яких – висока мода на мосту через Дністер, коли "шампанське, класична музика, легкий вітерець, фешн-показ — все спонукало до романтичних думок", кохання з відьмою, збори таємничої Гільдії м'ясників, магічні обряди, місцевий некрополь з порожніми могилами та інші містичні речі на зразок переродження безсмертних господарів міста.

Крім того, деякі герої-письмаки цього "іронічного саспенсу" нагадують учасників сучасного літературного процесу – Любця Чудна, Іван Малевич… Тож, з одного боку, цей роман – цілком вправне відродження колишньої слави європейського курорту, "польської Рив'єри", як називали Заліщики на початку минулого століття, а з іншого – динамічна та захоплююча історія про унікальне місто-півострів, що розмістилося наче в граалі гірського каньйону – своєрідне місце сили, яких у всьому світі лише чотири, оскільки довкола – поклади урану, що утворюють портал у безсмертя. Яким, додамо, прагнуть перейти багато героїв та персонажів цього роману, але чи вийде цього разу?

"12 сезонів жінки", Ксенія Фукс

(Чернівці: Видавництво 21, 2020)

Головна героїня цього, умовно кажучи, роману – це сучасна жінка. Насправді ж це 12 новел, об'єднаних між собою головними персонажами, але не пов'язаних хронологічно, присвячені соціальним та психологічним проблемам, з якими стикається сучасна жінка. Кар'єра або дитина? Як протистояти насиллю? Як визначити власну сексуальну ідентичність? Чи дійсно кохання та війна крокують поряд одне з одним? Ці та інші запитання ставлять собі 12 героїнь книжки.

"Коли я повернувся додому, перше, що зробив, відкрив її профіль, аби знайти ознаки її лесбійності, ніби не хотів вірити чи ніби не міг повірити, що таке могло бути, – згадує герой однієї з новел. – Жінка з такими ногами не могла бути з жінкою. Але зловив себе на думці, що навіть не запам'ятав зовнішність конкурентки. Це все одно не мало значення: фотографій приватного життя, за винятком тих, на яких її "затегали", Софія не постила. Цікаво, чому ж вони на тій вечірці були не разом? Можливо, це несерйозно чи щось зовсім нове. Чорт. Мене починало вибішувати, що я постійно про неї думав. Навіть вже був готовий написати нашій спільній знайомій, щоб розпитати про все. Але як таке розпитаєш. "Слухай, а ти знаєш, чи в Софії з тією все серйозно?" А вона точно "така"? Все це було жалюгідно. Тому я подзвонив приятелю, ми пішли в кнайпу, де я напився в дупу".

Ігор Бондар-Терещенко

Читайте також: 5 книг про те, як перемагати у світі фейків

• Теги:
• Книжкові новинки
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко