Хто насправді визволив в'язнів концтабору Аушвіц – сумна історія полонених

Аушвіц – найбільший концентраційний і винищувальний табір нацистської Німеччини, розташований за 60 км на Захід від Кракова, поблизу польського міста Освенцім. Звідси походить його інша назва.

За підрахунками, СС і поліція з 1940 по 1945 роки депортували до табірного комплексу "Аушвіц" щонайменше 1,3 мільйона осіб. Приблизно 1,1 мільйона із цих депортованих було страчено.

До слова Сучасні реалії VS Друга світова: Українські художники змінили антивоєнні плакати

Аушвіц спочатку був казармою польської армії на півдні Польщі. Нацистська Німеччина вторглася та окупувала Польщу у вересні 1939 року, а до травня 1940 року перетворила це місце на тюрму для політичних в'язнів.

Людей з усієї Європи заганяли у вагони для худоби без вікон, туалетів, сидінь і їжі та транспортували до Аушвіца. Там їх розділяли на тих, хто міг працювати, і тих, кого мали негайно вбити. Останнім групам наказали роздягнутися догола та відправили в душ для "дезінсекції" – евфемізм, який використовували для позначення газових камер.

Потім охоронці з так званого "Гігієнічного інституту" кидали в герметичні камери потужні газові гранули "Циклон-Б" і чекали, поки люди помруть. Це займало близько 20 хвилин. Товсті стіни не могли приховати криків тих, хто задихався всередині.

Аушвіц – найбільший концентраційний і винищувальний табір нацистської Німеччини

Повстання в’язнів в Аушвіці

7 жовтня 1944 року декілька сотень в’язнів, яких скерували до крематорію, дізналися про те, що їх мають намір убити, і повстали. В ході повстання в’язні вбили трьох охоронців, підірвали крематорій і газову камеру, що примикала до нього. В’язні використали вибухівку, яку таємно пронесли в табір єврейські жінки, скеровані на примусові роботи на завод боєприпасів, що містився неподалік.

Німці жорстоко придушили повстання і вбили майже всіх в’язнів, які брали в ньому участь. Єврейських жінок, які таємно проносили вибухівку в табір, публічно повісили на початку січня 1945 року.

Співробітники СС в Аушвіці припинили вбивати газом новоприбулих в’язнів на початку листопада 1944 року. За наказом Гіммлера керівництво табору почало демонтаж крематоріїв. У січні 1945 року, при наближенні радянських військ, СС ліквідувало решту газових камер.

Аушвіц – найбільший концентраційний і винищувальний табір нацистської Німеччини

Хто визволив в'язнів концтабору Аушвіц

Сповнені рішучості стерти докази своїх злочинів, нацисти наказали 56 000 в'язнів, що залишилися, рушити на захід до інших концтаборів, таких як Берген-Бельзен, Дахау та Заксенхаузен. Тих, хто був занадто хворий, щоб іти, залишили. Усіх, хто відставав на самому марші, вбивали.

27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тисяч залишених в’язнів концтабору Аушвіц. Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро.

На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка. В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.

Вони знайшли лише кілька тисяч уцілілих, разом із сотнями тисяч предметів одягу та кількома тоннами людського волосся. Пізніше солдати згадували, як деяких уцілілих доводилося переконувати, що нацисти справді пішли.

Аушвіц – найбільший концентраційний і винищувальний табір нацистської Німеччини

І ще 91-річну німкеню звинуватили через убивства в Аушвіці

• Теги:
• Світ
• Україна
• Війна
• Голодомор
• Німеччина
• Історія