Генетики пояснили, як страуси розучилися літати

Птиці, які не літають, з'явилися у результаті змін налаштування генів, що контролюють ріст кісток і кінцівок. Науковці вирішили детальніше вивчити це питання, а також пояснити, чому деякі пернаті не уміють літати.

Чотири з п'яти сучасних загонів безкільових і не менше трьох вимерлих об'єднують птахів, нездатних до польоту і позбавлених кісткового кіля на грудях, до якого у літаючих фіксуються потужні м'язи крил. До безкільових належать і страуси, і ківі, і ему.

І ще: Вони все розуміють: учені зробили очікувану заяву про котів

Судячи з результатів нового аналізу, здатність літати вони втратили не через певні мутації в ДНК, а внаслідок змін в регуляції генів, і відбувалося це кілька разів протягом їх еволюційної історії. До таких висновків прийшла команда гарвардського біолога Скотта Едвардса.

Учені розшифрували геном 11 птахів, включаючи вісім безкільових, а також використовували вже наявні дані про ДНК кількох нелітаючих і 25 літаючих видів. Потім вони визначили масу ділянок регуляторної ДНК, загальних для цих птахів, – в цілому їх знайшлося понад 280 тисяч, а 2355 фрагментів з них відрізнялися тим, що у безкільових птахів зміни в них накопичуються швидше, ніж в інших. Схоже, саме вони відповідальні за втрату здатності до польоту і все, що з цим пов'язано.

Вчені відзначають, що ці "підозрілі" регуляторні фрагменти часто розташовуються поблизу від генів, керуючих розвитком кісток і кінцівок, і, мабуть, контролюють саме їх активність. Справді, для нелітаючих птахів характерне зменшення величини, а то і повне зникнення низки кісток, необхідних для польоту, включаючи кіль та інші. Вчені показали, що ген, що запускає розвиток крил у курчат, дійсно "вмикається", якщо до нього приєднати регуляторну ділянку літаючої птиці тинаму. Але він не працює з аналогічною регуляторною ділянкою, запозиченою у нелітаючого нанду.

Секрет криється в ДНК страусів

На думку авторів, все це вказує на порівняльну легкість, з якою може відбуватися втрата польоту. Судячи з усього, цей процес предки безкільових переживали не менше трьох, а можливо, і п'ять разів протягом своєї еволюційної історії.

Читайте також: У Великобританії пропонують займатися йогою з лемурами

• Теги:
• Тварини
• Наука