Дикі гуси: Найвпливовіші приватні військові компанії світу

Минулого разу ми розповідали про роль приватних військових компаній у світі, нині час розповісти, які саме підприємства "рулять" у цьому, без сумніву, надприбутковому бізнесі.

На першому місці почесного рейтингу буде американська Academi. Ця компанія до 2009 року мала назву Blackwater, а потім двічі проводила ребрендинг, щоб хоч якось позбутися репутації холоднокровних вбивць жінок та дітей. Саме про Blackwater розповідали російські пропагандисти, коли казали, що на Донбасі на боці України воюють найманці. Мабуть, спромоглися відшукати в "яндексі" лише цю компанію.

Сам собі вояка. Хто такі Солдати удачі

Нині Academi відзначає свій ювілей – 20 років. За цей час приватна військова компанія, яку заснували колишній офіцер американських "Морських котиків" Ерік Прінс та інструктор зі стрільби Ел Кларк, перетворилась із простої охоронної фірми на справжню армію.

Academi працює в Афганістані

Маючи у своєму штаті досить невелику порівняно з іншими кількість людей – 21 тисячу, Academi може похизуватись власними військовими полігонами та навіть заводами, що займаються конструкцією легких бронеавтівок та безпілотними апаратами. До речі, саме інженери одного з підрозділів Blackwater винайшли БТР Grizzly APC, який призначений для ведення бойових дій у міських умовах.

Grizzly APC / Розробка Blackwater

У 2002 році найманці Blackwater брали участь у війні в Афганістані на замовлення американського уряду. Вони добре себе проявили, тож, отримувати контракт за контрактом надалі їм було нескладно. Тим більш, що Ерік Прінс є одним головних спонсорів Республіканської партії.

Ерік Прінс / Найманець та гаманець Трампа

У 2007-му "солдати удачі", які мали тільки навчати збройні сили та поліцію Іраку, розгорнули бурхливу діяльність на батьківщині Саддама Хусейна: контрабанда зброї, розстріли дітей та жінок, що стали свідками злочинів, тощо. А під час конвоювання дипломатів з Держдепу найманці відкрили вогонь по натовпу. Тоді від їхніх куль загинуло 17 мирних жителів.

Вибухнув скандал, через який Blackwater перейменували у Xe Services LLC, і хоча у самій компанії кажуть, що ребрендинг було заплановано кілька років до цього. Ну-ну.

Тим не менш, ніщо не стало на заваді прибуткам компанії, яка сім років тому знову змінила назву та стала Academi. Вона постійно отримує нові замовлення від уряду та великих корпорацій, а від охочих стати бійцем приватної військової компанії №1 у світі нема відбою.

Відбою нема

Друге місце в топі сучасних найманців посідає компанія G4S (Group 4 Securicor), яка також розташовується на третій сходинці серед найбільших роботодавців на планеті.

G4S була заснована 1901 року у Копенгагені, але в 2004-му данці об’єдналися з британською охоронною фірмою Securicor PLC та переїхали до Великої Британії.

G4S / Працює в 125 країнах світу, зокрема - в Україні

Кількість співробітників приватної військової компанії становить майже 620 тисяч чоловік. Всі вони – у минулому спецпризначенці або правоохоронці. Компанія G4S позиціонує себе як багатонаціональна служба безпеки, що працює у багатьох країнах, включаючи й Україну.

Бійці G4S охороняли майже третину невійськових конвоїв в Афганістані на початку сторіччя та продовжують це робити зараз.

Немалим джерелом прибутку фірми є надання послуг, пов’язаних із безпекою перших осіб країн світу під час їх візитів до Великобританії та інших держав.

G4S охороняє суди в окремих штатах США, військові бази та навіть в’язниці. Через останні G4S опинилась у епіцентрі великого скандалу, коли в 2013-м році внаслідок розслідування ВВС стало відомо, що приватні охоронці в’язниці у ПАР знущаються над ув’язненими. Втім, цей та інші скандали вдалося загасити – великі гроші вирішують проблеми.

Головною ж спеціалізацією компанії є розмінування. То ж, якщо вам потрібно знешкодити бомбу – пишіть та дзвоніть цим хлопцям. Дешево, звісно, не буде, але надійність вони гарантують.

Керівництво іншої топової компанії – Fort Defense Group Corporation або FDG Corp – й зовсім вирішило не займатися усілякими дрібницями типу охорони людей та квартир, а зосередилося винятково на гарячих точках світу.

FDG Corp / Не до дрібниць

Важко сказати, де не працювали бійці FDG, мабуть, лише в Україні їх не було (хоча, спитайте будь-якого Басуріна, він навіть фото знайде). У 1996-му році колишній морпех Андре Родрігес заснував цю фірму, а через кілька років до нього приєднався колишній російський офіцер Дмитро Смирнов.

Найманці цієї ПВК були в Іраку, Ізраїлю, Палестині (саме так, воювали за різні сторони), Сектору Гази, Аденській затоці та Сомалі. Концентруються вони на охороні вантажів та військовій логістиці, саме до них звертаються небідні шейхи, коли їм потрібно переправити танкери із нафтою та уникнути нападу терористів-піратів.

До речі, найманці FDG доклали руки до успішного вирішення проблеми сомалійських піратів. Після того, як найманці почали охороняти кораблі, – про голоту в капцях та з іржавими калашніковими вже не чути. Від куль добре озброєних вояків у піратів порятку нема.

Краще на бачити ці обличчя

Ще одна компанія, яка здатна змінити баланс сил у світі, – американська MPRI. Її створили вісім колишніх офіцерів ЗС США, а нині у штаті фірми є 340 колишніх генералів.

Бійці MPRI – холоднокровні стратеги та інструктори, які пройшли чимало гарячих точок. Саме вони готували армію Хорватії, Боснії та Герцеговини до боротьби з сепаратистами з "республік" Сербська Країни та Західна Боснія.

Хорватський слід / MPRI

Вони ж брали участь у війні у Косово та Албанії, де навчали повстанців та керували ними, а у 2001-му американські радники з MPRI стали своєрідним щитом для албанських сил.

Іншою країною, де діяли найманці MPRI, є Грузія. За домовленістю між міністерствами оборони двох держав бійці ПВК приїжджали до Тбілісі у 2001-му році для підготовки військових за стандартами НАТО. Та зробили це так якісно, що ті на дуже високому рівні протистояли окупантам-росіянам в 2008-му. Якби грузин було більше…

Досвід найманців для братнього народу

У тому ж 2008-му, після війни, американські найманці знову приїхали до Грузії у ролі інструкторів, але на цей раз вони займалися із спецпризначенцями.

П’яте місце у нашому рейтингу можуть розділити між собою приблизно з десяток ПВК, наприклад, ITT Corporation, Northrop Grumman, Sharp End International, KBR, Sandline International та інші. Але ж всі вони у тій чи іншій мірі займаються одним – війною за гроші, не особливо обираючи сторону конфлікту із міркувань совісті.

Олексій Чибісов, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

• Теги:
• Зброя
• Олексій Чибісов