Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Ангел помсти: Даша Астаф'єва зворушливо озвучила вірш Лесі Українки

  • 433

Даша Астаф'єва емоційно прочитала потужний вірш Лесі України "Ангел помсти", яким розчулила мережу. Багатьом, як і самій Даші, відомі слова відгукнули по-новому через вторгнення окупантів в нашу країну.

Популярна українська співачка та Даша Астаф'єва з перших днів війни активно займається волонтерством та висвітлює ситуацію в країни на своїй сторінці в інстаграмі. Нещодавно зірка поділилась архівним записом кількарічної давності, на якому озвучила вірш Лесі Українки "Ангел помсти".

І ще: Коли всю ніч дивилася Євробачення: Даша Астаф'єва поділилась кумедним фото

Три роки тому, я навіть не уявляла собі, який сенс набудуть для мене ці слова… Не вміла ненавидіти, і не думала, що так буду радіти смерті ворожій. Біль перетинає наш народ, як нитка намисто… Слава Україні, відзначила Даша.

Відео менш як за добу зібрало майже 42 тисячі переглядів та сотню захоплених коментарів. Для багатьох фанатів Астаф'єва розкрилась з нового боку, а вірш перегукнувся з емоціями, які зараз переживають українці.

Леся Українка Ангел помсти: текст вірша

У темряві таємній серед ночі
До мене часто гість непевний приліта,
Він поглядом жахає і віта,
Мов зірка Марс кривава, сяють очі.

Всміхається мені страшний посланець,
Я бачу в усміху ненависть і любов,
На білих крилах червоніє кров,
Мов на снігу зорі вечірньої багрянець.

Він промовля мені слова страшні й великі,
В руках палає меч осяйний, огневий,
І в серці, наче поклик бойовий.
Здіймаються у мене співи дикі.

"Слова, слова, слова!— на них мій гість мовляє,—
Я ангел помсти, вчинків, а не слів,
Не думай же, що твій одважний спів
Других, а не тебе до бою закликає.

Даю тобі сей меч, дарма що ти не сильна,
Мій меч не тяжкий для одважних рук,
Чи ти боїшся смерті, кари. мук,
Ти, що була душею завжди вільна?"

Він подає свій меч, я хочу взяти зброю,
Але не слухає мене моя рука,
І лютість огнева із серця геть зника:
"Іди,— кажу йому,— я не піду з тобою.

Не жаль мені життя, а жаль тії людини,
Що у мені живе, що бачу я в других,
Коли ж її уб'ю, хай кара йде за гріх,
Не схочу пережить ганебної години.

Твоя слуга Корде, одважная нормандка.
В тиранах бачила тиранів цілий вік.
Але й в тирані їй з'явився чоловік,
Як над убитим крикнула коханка..."

Зника північний гість, та погляд той і мова
Лишають в серці слід кривавий і страшний,
І вдень мені в очах стоїть той гість дивний,
А душу рве й гнітить нескінчена розмова...

Читайте також: "Звідки взялась ти, моя ненависть": Вакарчук написав щемливий вірш



пропозиції партнерів
Новини