На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації
Вірна Рука письменника, або Найкращі зарубіжні переклади цього літа
- 1025
Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав найкращі зарубіжні переклади, які треба прочитати цього літа. Збережіть собі!
Переклад завжди вважався такою собі панацеєю від усіх негараздів для письменника. У переклад тікали за важких часів, коли не можна було висловити вільну думку, перекладом заробляли на прожиття, коли вилучали з літератури. Уже в наш час все змінилося, і тому не дивно, що з’являються переклади не лише сучасних бестселерів, але й давно прочитаної класики.
Утім, це вже інша класика, не "заробітчанського" характеру і стислого, адаптованого вигляду, якщо говорити в контексті вищезгаданого перекладацького життя-буття.
"Віннету І.", Карл Май
Це перша книжка з відомої "індіанської" епопеї видатного німецького автора, перекладена Наталкою Сняданко для культового львівського видавництва. Задумка проста – подарувати українському читачеві класику жанру, нарешті викладену рідною мовою. Історія про плем’я апачів, їхнього ватажка Віннету і його друга Шатерхенда, який час від часу був то Вірною Рукою, другом індіанців, то наразі вже більш адекватно – Вбивчою рукою – з’явилася у нас доволі давно, десь у 1970-роках, будучи доступна лише знавцям або німецької, або польської.
Саме в такому варіанті трилогія вільно продавалася по численних книгарнях за радянського часу. А розповідалося у ній, а також знімалося в кіно з численними варіаціями і продовженнями – про історію підкорення Дикого Заходу, колонізацію індіанських племен прибульцями з Європи, боротьбу аборигенів за незалежність та іншу юнацьку романтику. І розповідь ця за всі часи тішила душу занудженого класикою читача легкістю викладу, динамікою сюжету, яскравим психологізмом характерів.
"Химерність моїх думок", Орхан Памук
У новому романі сучасного турецького класика, перекладеному Н.Третяковим, подана панорама життя у майже сорок років: від кінця 70-х майже до наших днів. Звичайно, є велика кількість героїв, докладна турецька історія і майже повна топографія Стамбула, і про все розповідається з медитативною східною неспішністю. Головний герой, якого протягом оповіді то запрошують в гості багатії, то грабують вночі злодії – це такий собі Дон Кіхот з Туреччини.
Він торгує бузою – традиційним напоєм з символічним, як у кефіру чи квасу, вмістом алкоголю. Коли алкоголь був заборонений, турки вважали, що в бузі "градусів" немає, натомість тепер, коли алкоголь фактично дозволений, бузу ніхто не купує. Але для нашого героя це аж ніяк не привід кидати торгівлю – адже без нього старозавітній напій взагалі зникне, і хто ж буде гукати нічним Стамбулом: "Буза! Кому бузи?".
Насправді, старий продавець просто не може без нічного міста, що римується з його "дивними думками": "Коли він кричав "буу-заа" на напівосвітлених вулицях, він не просто волав до закритих фіранок, за яким ховалося життя цілих родин, до голих нефарбованих стін чи до псів, чию незриму присутність він відчував по темних завулках; він також звертався до всесвіту у себе в голові. Тому щоразу, коли він кричав "буу-заа", він відчував, що образи його думок вилітають у нього з рота, немов бульбашки зі словами в коміксах, щоб розчинитися на втомлених вулицях, як хмари".
"Посмертні записки Браса Кубаса", Машаду де Ассіс
Ця химерна книжка, майстерно перекладена Галиною Вербою, написана, за словами автора, "пером іронії та чорнилом меланхолії". Від самого початку оповіді нас напівжартома переконують, що серйозні люди будуть розчаровані, не знайшовши ознак роману, а веселі й легковажні, не побачивши звичної "жанрово-стилістичної" рутини, з радістю запізнаються з героєм твору. Попри те, що це … "твір покійника". Отак і триматиме увагу читача ця сама "розхитаність" викладу і навіть заявки, пардон за каламбур, на життя.
Для перших, освічених, у назві вчуватиметься Лесь Курбас і "Посмертні записки Піквікського клубу" Дікенса, а далі ще й Ролан Барт, яий писав про "Смерть автора". Для більш легких на вдачу читання подарує знайомство не з набридлим постмодернізмом, як може, видатися, а з цілком типовим бразильським реалізмом. У латиноамериканській культурі взагалі інакше ставляться до культу смерті – веселіше, практичніше, більш адекватно.
Ось і цього разу багатий одинак вирішує описати своє життя після смерті, розглянувши його в контексті історії людства, моралі, загалом етичних норм і правил. Могила для нього – лише колиска нового життя, а свій твір він порівнює з біблійним "П’ятикнижжям" – з тією лише різницею, що про свою смерть Мойсей там говорить наприкінці, а наш автор розводиться про неї від самісінького початку. Іронія, скепсис і сатира при цьому, звичайно ж, додаються.
"Як я став письменником", Анджей Стасюк
В Україні цього відомого польського автора виходили не так вже й рідко, але в часовому розумінні вони "рухалися" до нашого читача у зворотному, так би мовити, напрямку. Тобто від часу теперішнього до періоду зростання і становлення, власне, як письменника, про що зазначається у назві цієї автобіографічної прози, перекладеної Богданом Ославським. І якщо сьогодні – це подорожі, то у ранній період творчості – час "ситуативної" стагнації в умовах загниваючого, чи пак розвинутого соціалізму. Яким було життя за того "радянського" часу навіть у ближньому нашому зарубіжжі?
У принципі, країни соцтабору мало чим відрізнялися від нашого рідного совка. І там, і тут панувало ідеологічне засилля штампу, кліше і партійних норм. Якась порожня бляшанка з-під імпортного пива чи пачка з-під екзотичного сорту американських цигарок стояла на почесному місці в серванті однакового польського, чеського чи болгарського зразка – на відміну від ондатрової шапки вже в українського обивателя. Трохи полегшувало життя існування валютних крамниць на зразок радянських "Берізок", звідки можна було дізнатися про існування зовсім іншого, екзотичного світу джинсів і жуйок.
"Я любив атмосферу "Певексів", – згадує автор. – Це був вишуканий світ. Сигарети коштували, як правило, сорок п’ять центів. Бастоси були по тридцять п’ять. Заходив і божеволів. Чудеса. Як в американському кіно. "Ґордон", "Вокер", "Наполеон", мереживні труси, жінки із завивками, чоловіки у шкірянках. Людина чулася зніяковілою, ніби якийсь Янко-музикант".
"Розвилка", Тетяна Бонч-Осмоловська
У цій незвичній збірці повістей та оповідань читачеві пропонують зануритися в альтернативну історію ХХ століття, спробувавши уявити, як би виглядав світ без Радянського Союзу, Третього рейху і Другої світової війни. Якими були б люди, якби століття тому, перебуваючи на розвилці історії, вибрали інший шлях? З одного боку, сюжет цієї прози рухають то невловимі радянські розвідники ("В полоні запечатаних колб"»), то надміру обдаровані діти Соломона Глазова ("Сиблінги, або З Феодосії на Марс"), а чи пригоди загадкових кристалів ("Етюд в чорно-білих тонах").
Але насправді керує і авторкою, яка мешкає в Австралії, і читачем у процесі знайомлення з її баченням минулого і сучасного – бажання ревізувати історію у найкращому із сенсів цього слова, тобто – у літературному. Оскільки більш за все "Розвилка" нагадує мрії Набокова про ефемерний рай колишньої Росії, відроджений ним у романі "Ада, або Радощі пристрасті". Те саме іноді трапляється тут, де мрія про емігрантську оазу, збудовану на мріях про краще життя, таки збувається. Але якою ціною?
Технологія відома – з фейлетонів Довлатова і скетчів Геніса – це експорт старозавітних знать і умінь у зарубіжне майбуття. "Батьки перевозять дітей і своїх батьків, переселенці, закриваючись долонею від сонця, вдивляються в піну над скелями, – змальовує авторка панораму великого переселення народів. – Бабусі везуть у валізах добірки журналу "Огонек", томи творів Льва Толстого і Максима Горького, колекцію мультфільмів про дармоїда вовка і садиста зайця, про вухасту тваринку і хитромудрого кота. Вони повинні посіяти в дитячих мізках насіння рідної, звичної їм культури".
Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Роман у картинках і художник в ікринках: 5 "смачних" книжок літа
-
20:25Простий рецепт великодньої солодкої грудки від Лізи Глінської
-
19:19У Бразилії провели операцію з допомогою гарнітури Apple Vision Pro
-
18:18Виявився жертвою дипфейку: фанат розтрощив свою PS4, щоб отримати PlayStation 5
-
17:17Незручні запитання, які однозначно варто поставити під час співбесіди
-
16:18Покоління Z та міленіали все більше звертаються до ШІ: як він допомагає їм у роботі
-
Українські патріотичні пісні: плейлист, який підіймає дух
-
15:18Приготуйте паску крафін за рецептом від Ектора Хіменеса-Браво
-
14:16Маленький монстр: Smart показав свій електрокросовер з пристойним запасом ходу
-
13:14Якщо ви вічно нічого не встигаєте, то ці 5 порад саме для вас
-
12:17Новий трейлер "Дедпула та Росомахи" побив рекорд за кількістю лайливих слів
-
11:19Стелу на Донеччині перетворять на військовий артоб'єкт: що планують митці
-
10:16Українцям можуть списати кредит під час війни, але є кілька умов
-
09:14Церковний календар на травень 2024 року – православний і греко-католицький
- 23 квітня
-
19:25Поруч коргі: у Великій Британії відкрили перший памʼятник королеві Єлизаветі II
-
З Днем народження: ТОП 75 привітань у віршах, прозі та смс українською
-
18:30Чи знаєте ви, як приготувати тісто для домашніх пиріжків – поради від Ярославського
-
17:30Львівські лікарі вилучили уламок ворожого снаряда із серця українського військового
-
16:20"Візьми свої слова назад": Юля Юріна презентувала перший сингл з нового альбому
-
15:20Ось, чому порівнювати себе з іншими – погана ідея
-
14:25Допомагає нести службу: Нацгвардійці розповіли про собаку, якого прийняли в колектив
-
13:20ТОП-3 найпопулярніші в Україні преміальні бренди авто
-
12:15До Єгипту повернули артефакт, викрадений понад 30 років тому
-
11:15PinchukArtCentre відкрив у Венеції виставку про світ під час та після війн
-
10:20Їжа Полтавщини: готуємо шпундру з буряками разом з Євгеном Клопотенком
-
09:17День ангела у травня 2024 – календар іменин, кого вітати цього місяця
-
17:17Незручні запитання, які однозначно варто поставити під час співбесіди
-
13:14Якщо ви вічно нічого не встигаєте, то ці 5 порад саме для вас
-
09:14Церковний календар на травень 2024 року – православний і греко-католицький
- 23 квітня
-
17:30Львівські лікарі вилучили уламок ворожого снаряда із серця українського військового
-
09:17День ангела у травня 2024 – календар іменин, кого вітати цього місяця
- 22 квітня
-
17:30Україна у вогні: Ангеліна Усанова повстане як Фенікс з полумʼя на конкурсі краси
-
13:15Де у світі найбільше бояться ядерної загрози: Україна внизу рейтингу
-
09:16Місячний календар стрижок на травень 2024 – дні, коли стригти волосся
- 21 квітня
-
17:19Три знаки Зодіаку, яким в останній тиждень квітня пощастить з грішми
-
13:17Як підвищити свою продуктивність: 5 порад, якими ніхто не хоче ділитися
-
09:14Гороскоп на травень 2024 – прогноз на цей місяць для знаків Зодіаку
- 20 квітня
-
17:25Президент України розписався на легендарній стелі Донецької області
-
13:25World Press Photo 2024: серед лауреатів премії українка Юлія Кочетова
-
10:15"Темна нічка": Пономарьов, Михайло Хома і Тарас Тополя презентували пісню з військовими
-
09:15Хто така Тейлор Свіфт і як вона керує музичним світом: феномен особистості
- 19 квітня
-
17:28Надмірно відверта й сексистська: Олімпійські спортсменки розкритикували жіночу форму
-
13:20Орден "За заслуги перед Україною": Володимир Зеленський нагородив актора Алена Делона
-
09:15Заспокійливий напій з валеріаною: monobank та Живчик запустили колаборацію
- 18 квітня
-
17:30Найвпливовіші люди світу 2024 за версією Time: Дуа Ліпа, Андрій Єрмак та Юлія Навальна
-
13:30Зібрали понад 5 мільйонів: DOROFEEVA і Міша Лебіга презентували спільну пісню
-
09:15Форс-мажор на Олімпійських іграх-2024: не вдалось запалити вогонь від сонячних променів
- 17 квітня
-
17:17Три знаки Зодіаку, які наприкінці місяця отримають підвищення на роботі
-
13:14Навушники з шумозаглушенням можуть спричинити проблеми зі слухом: шокуюче дослідження
-
09:14Почніть читати у 5 разів більше та вивчіть нову іноземну мову з цими порадами
- 16 квітня
-
18:25Спокуслива та розкута: Анна Трінчер презентувала новий кліп "Бар за баром"