Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Війна і ми: 5 книжок, які можуть врятувати

  • 898

Український письменник та літературний оглядач Ігор Бондар-Терещенко назвав книги про війну, які допоможуть нам краще зрозуміти, що відбувається на Сході України.

Автори цих книжок не претендують на роль пророків, але можуть підказати шлях до перемоги у багатьох галузях життя. При цьому не лише суспільна вага чи громадська позиція розділяє їх на тих, у кого в книжках передбачається близький апокаліпсис, і на тих, чия робота – врятувати від нього людство.

Це цікаво: 5 книг, які допоможуть вивчити українську мову

"RU", Кім Тхюї

(Видавництво Анетти Антоненко, 2018)

'RU', Кім Тхюї - фото 233372
"RU", Кім Тхюї

Цей незвичний роман, що вже встиг отримати велику кількість літературних нагород – белетризована біографія його авторки, відомої в'єтнамської письменниці. Десятирічною дівчинкою вона разом із родиною втекла з В'єтнаму до канадського Квебеку, але життя склалося не так просто, як здавалося.

Тож недаремно в'єтнамською "ru" означає "колискову", а французькою, крім "струмочка" – "потік (сліз, крові, грошей)". Таким чином, маємо філософськи осмислену та детально описану історію втікачки, що змогла перемогти всі труднощі нового життя, а разом із нею – більшість "людей з човна", як називають втікачів з азіатського раю для туристів, якою залишається у спогадах батьківщина авторки.

"Багато іммігрантів реалізували американську мрію, – пише вона. – Тридцять років тому місто не мало для нас ніякого значення, був це Вашингтон, Квебек, Бостон, Рімускі чи Торонто, ми перетинали цілі квартали, всіяні трояндовими садами, величезними столітніми деревами, кам'яними будинками, але на жодних дверях ніколи не фігурувало адреси, яку ми шукали. Сьогодні моя тітка Шість і її чоловік (вуйко Шість) мешкають в одному з таких будинків. Вони подорожують першим класом, їм доводиться приколювати записку на спинці своїх сидінь, щоб стюардеси припинили приносити шоколадні цукерки й шампанське.

Тридцять років тому у нашому таборі біженців у Малайзії цей самий вуйко Шість повзав повільніше за свою восьмимісячну донечку, бо охляв через брак харчування. Цій самій тітоньці Шість доводилося однією лише голкою шити одяг, щоб купити молока донечці. Тридцять років тому ми з ними жили в чорноті, без електрики, без водогону, всі на купі. Сьогодні нарікаємо, що їхній будинок завеликий, а наша родина надто розкидана, замала, щоб відновити інтенсивність, властиву нашим святам – аж до світанку – коли ми збирались у моїх батьків упродовж перших років нашого перебування в Північній Америці".

"Червоний горобець", Джейсон Метьюс

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018)

'Червоний горобець', Джейсон Метьюс - фото 233373
"Червоний горобець", Джейсон Метьюс

"Озброєний" (знанням) – означає"захищений" (від несподіванок) – саме так можна охарактеризувати цей трилер, у якому героїні дається шанс на порятунок. Західна критика називає його одним із найвизначніших шпигунських романів ХХІ століття, отже, історія має подвійне дно. Книга була екранізована культовим режисером кінострічок "Голодні ігри" та "Я легенда", здобувши премію Едґара Алана По.

За сюжетом, найкраща з випускниць школи горобців – секретних російських агентів контррозвідки – використовує своє тіло для збору інформації, зваблення потенційних жертв, іноземних шпигунів та інших ворогів, наче у кращих історіях про Джеймса Бонда. Вона – суперагент, майстерна та невловна. Але потрапити у тенети кохання може навіть найвправніший з розвідників, і це стається, коли палкі почуття спалахують між героїнею та її черговою жертвою, американським розвідником-кротом.

Але цього разу це загрожує не лише їхнім кар'єрам, але й безпеці їхніх держав: "Волонтов поглянув на неї з іншого кінця кімнати, і вона відчула пекучий подих минулого, погляд сталінських катів – Дзержинського, Єжова, Берії, – порожній, безкровний, яким чоловіків і жінок відправляли до карцеру. Домініка знала: щось сталося, і боролася з припливом паніки, що здіймався всередині. Вони тримали дистанцію, а це завжди поганий знак, увімкнулася машина недовіри".

"Жінка війни", Анна Шила

(Х.: Фоліо, 2018)

'Жінка війни', Анна Шила - фото 233374
"Жінка війни", Анна Шила

Ця книжка – перше в історії України видання, де сьогоднішня війна на Сході розглядається через історії жінок, які рятують людей. Будучи написана на основі інтерв'ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну – збірка розповідає про долі героїнь, які допомагають вижити і перемогти. Зокрема про ту, якій казали, що "з таким діагнозом не живуть" і "безплідна на все життя", про яку кажуть, що "не здається, вірить у чудеса і перемагає - молода мама маленького янголятка", і з якої починається ця незвична історія жінок на війні.

"Перші поранені. Перші загиблі. Добровольці не розуміли, що відбувалося навколо. Йшла справжня війна, про яку всі знали лише з книжок і художніх фільмів. Ситуація була незрозумілою, але смерть не чекала. Продовжувала зростати кількість поранених і загиблих, тому Яна прийшла до висновку, що потрібно приймати екстрені рішення щодо організації медичної допомоги пораненим бійцям".

"Люди міленіуму", Дж. Г. Баллард

(Х.: Фабула, 2017)

'Люди міленіуму', Дж. Г. Баллард - фото 233376
"Люди міленіуму", Дж. Г. Баллард

Врятувати світ героєві цього роману не вдалося, зате вийшло зберегти пам'ять про ті часи, коли мріялося про це. Бо нині вже важко повірити, що за класичним сюжетом гостросоціального і психологічного детективу, він, будучи представником середнього класу, стане учасником справжньої революції, ба навіть увійде до таємної організації. Як не віриться в те, що такі революції, одна з яких сталася в його житті, взагалі колись бували.

З одного боку, анархічні виступи, демонстрація, загони поліції добре знайомі з історії соціального опору, але йдеться про Лондон, де все це можливе лише як панацея від нудьги і офісної рутини. Лише коли трагедія торкається життя самого героя, його дружина гине, він починає займатися розслідуванням, беручи участь в бунті. Утім, наприкінці роману він вже сам не може до пуття пояснити супутниці, для чого був увесь цей бунт.

Невже для того, щоб на якийсь короткий час на території державного терору, бюрократичної сваволі та поліцейського нагляду була створена унікальна республіка – чи то в стилі утопічного "Міста Сонця" Кампанелли, а чи в дусі комуни хіпі у славнозвісні 1960-ті. У будь-якому разі слова про нездійсненну мрію "сонця без тіней" у фіналі роману пролунали.

"Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке. Погляд з Європи", Антуан Аржаковський

(Х.: Віват, 2017)

Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке. Погляд з Європи', Антуан Аржаковський - фото 233377
Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке. Погляд з Європи", Антуан Аржаковський

У цьому дослідженні, відзначеному у Франції премією Григорія Орлика, шляхів для перемоги не так вже й багато. І хоча "будь-хто із серйозних дослідників повинен сьогодні піти звивистим шляхом – через історію, теологію і навіть міфологію, – щоб наблизитися до розуміння соціальної реальності", як застерігають читача, але особливого блукання, крім цитації Бердяєва ("апокаліптична налаштованість, орієнтованість на кінець, підозріле і вороже ставлення до всієї серединної культури – характерна російська риса") і Соловйова ("функція держави полягає в тому, щоб уникнути пекла на землі") – усе воно виводить на шлях до самого Донцова з Маланюком.

Хай там як, але відомий французький інтелектуал, доктор історичних наук, філософ та богослов осмислює українську історичну ретроспективу не зсередини ситуації, а ззовні. І робиться це із глибоким розумінням ментальних відмінностей двох народів, оскільки автор має власний досвід роботи в обох країнах (декілька років очолював Французький університетський коледж при МДУ, а потім був заступником директора Французького культурного центру в Києві та директором Інституту екуменічних досліджень при Українському католицькому університеті у Львові).

"Я вважаю, що це хороший спосіб побачити події в Україні, тому що, з одного боку, – визнає він. – Майдан був не тільки політичним і соціальним феноменом, але й релігійним і богословським. З другого боку, природа російської агресії може стати більш зрозумілою крізь погляд на реалізацію доктрини "русского мира".

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: 5 книг про успіх та успішних людей



пропозиції партнерів
Новини