Українцям дозволять офіційно "скаржитись" на роботодавців під час війни: що це означає

Нещодавно Верховна Рада розглянула та схвалила у першому читанні проєкт закону №11044 щодо проведення перевірок роботодавців в умовах воєнного стану на предмет вчинення мобінгу.

Видання РБК-Україна розповідає, що відомо про цей законопроєкт і що може змінитися після його остаточного схвалення та набуття чинності.

До слова: Військово-обліковий документ з QR-кодом тепер можна отримати у ЦНАПі

Під час повномасштабної війни та постійних ворожих обстрілів руйнується не лише інфраструктура країни та виробничі потужності багатьох підприємств, але й порушується система організації та управління підприємницькою діяльністю (зокрема нормальний порядок функціонування трудових відносин).

Лише за 2023 рік Державна служба з питань праці та її територіальні органи отримали 553 звернення щодо ознак мобінгу (цькування). Зокрема йдеться про діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі особи, її професійної репутації у формі психологічного та економічного тиску (яке може закінчуватись навіть звільненням).

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону №11044 був розроблений з метою розблокування можливості проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу під час дії правового режиму воєнного стану:

• за заявою працівника
• за заявою профспілки

Ми отримуємо величезну кількість звернень від освітнього омбудсмена, від Державної служби з питань праці про масові порушення прав працівників внаслідок вчинення мобінгу на робочих місцях, – розповіла Гришина під час виступу у залі парламенту.

За її словами, мобінг – дуже небезпечне явище, що полягає у порушенні прав людини безпосередньо в трудових відносинах і проявляється шляхом психологічного, економічного тиску задля приниження людини, доведення її до звільнення тощо.

На робочому місці від мобінгу і в Україні, і в усьому світі потерпають і чоловіки, і жінки. І досвідчені працівники, і молоді працівники. Це відбувається і в державному секторі, і в приватному, – додала нардеп.

Крім того, голова комітету Третьякова повідомила, що до Уповноваженого ВРУ з прав людини надходять численні звернення громадян щодо порушення роботодавцями їхнього права на соціальний захист:

• щодо матеріального забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності
• щодо призначення, нарахування та виплати допомоги за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо

Що пропонують змінити народні депутати:

За допомогою законопроєкту №11044 народні обранці пропонують змінити (викласти у новій редакції) частину 1 статті 16 закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відтак буде встановлено, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (тобто Державна служба з питань праці), а також його територіальні органи можуть здійснювати – за заявою працівника або профспілки – позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю:

• юридичними особами (незалежно від форми власності, виду діяльності чи господарювання)
• фізичними особами (які використовують найману працю)

При цьому може йтися про питання:

• виявлення неоформлених трудових відносин
• вчинення мобінгу
• законності припинення трудових договорів

Варто зазначити, що після остаточного схвалення в другому читанні та в цілому, а також підписання документа президентом, закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Цікаво: YouTube починає тестувати новий спосіб підтримки глядачами своїх улюблених авторів

• Теги:
• Україна
• Робота
• Політика
• Суспільство