Письменник і громадський діяч Марко Черемшина: біографія видатного українця

Марко Черемшина – відомий український письменник-фольклорист і громадський діяч. Він одним з перших в українській літературі описав життя Гуцульщини кінця ХІХ століття мовою самих гуцулів, а його твори відразу стали популярними.

Досі тривають суперечки щодо дати народження Марка Черемшини. У його метриці стоїть дата 13 червня 1874 року і довгий час вона була єдиним джерелом інформації для біографів. Сам же Марко Черемшина у "Моїй біографії" писав: "З дєдя Юрія і нені Анни прийшов я на світ 13 липня 1874 року".

До слова Найвідоміша меценатка Києва – біографія Варвари Ханенко

Біографія Марка Черемшини

Дитинство та навчання

Народився Марко Черемшина у бідній селянській сім’ї в селі Кобаки Косівського повіту (тепер Івано-Франківщина, яка на той час була частиною Австро-Угорської імперії). Хлопчик був найстаршим в родині і мав молодших брата та сестру.

До шести років Івана через слабке здоров’я виховували дід і баба з боку мами, Дмитро і Настя Олексюки. З цієї ж причини його не стали схиляти до селянської праці та віддали в науку.

Після закінчення сільської школи Івана віддали до Коломийської гімназії. Попри те, що навчання було польською мовою і хлопця весь час шпиняли його "мужицьким" походженням, уже за пів року він став одним із найкращих учнів.

Письменник і громадський діяч Марко Черемшина: біографія видатного українця

Гімназист Іван був спраглим до науки і засиджувався в гімназії до пізньої ночі. Читав багато творів Юрія Федьковича, Марка Вовчка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Нечуя-Левицького, які формували його світосприйняття. Однак найбільше юнака захоплювала творчість Тараса Шевченка. Під величезним враженням від Кобзаря він починає писати сам.

Свій перший твір – драму "Несамовиті" – хлопець надіслав на літературний конкурс, оголошений львівським журналом "Зоря". Ця перша проба пера Черемшини була оцінена журі позитивно, але ні в друк, ні на сцену не потрапила, а її текст загубився.

По закінченні гімназії вступив до Віденського університету. На медичний факультет, куди мав бажання, не вистачило коштів, тому вибрав найдешевший – юридичний.

Початок громадського життя

Опинившись у центрі громадського і літературного життя, вступає до товариства "Січ", стає активним учасником товариств "Родина" і "Поступ".

З 1906 року працював помічником адвоката в Делятині, а в 1912 році відкрив власну адвокатську контору у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою – став заступником голови повітової "Просвіти", разом з Василем Стефаником організував у Снятині товариство "Сільський господар".

В адвокатській практиці часто виступав на захист прав селян, оскільки вважав, що пани і селяни мають бути рівними перед законом.

Літературна творчість

Паралельно займається літературою: пише рецензії, переклади з французької, німецької, чеської, болгарської, польської, словацької, угорської мов, власні новели і поезії.

З 1896 року в чернівецькій газеті "Буковина" починають з’являтися перші твори молодого письменника – оповідання, поезії в прозі, художні переклади. Одне зі своїх перших оповідань "Керманич" Іван Семанюк підписує псевдонімом "Марко Черемшина", який з тих пір і використовує до всіх своїх творів.

Крім Марка Черемшини підписувався також як Василь Заренко, Марко Легіт.

В 1901 році окремою книжкою виходить низка оповідань на тему гуцульського життя під назвою "Карби". Книга зразу ж викликала велику кількість рецензій та відгуків, оскільки показала зовсім інший світ, небачений для звичайного читача – світ буковинської гуцульщини.

Ця збірка була найбільшим виразом самобутньої творчості письменника, завдяки чому він увійшов в історію української літератури як новеліст початку ХХ століття. Але не просто як письменник, а як гуцульський письменник. "Буковинський феномен Черемшини" – саме так можна схарактеризувати творчість Марка Черемшини. Письменник ввів гуцульську говірку в літературний контекст і надав буковинського орнаменту своїм творам.

Етнографічних матеріалів я не збирав, бо сам був тим матеріалом, пересякнувши наскрізь народними піснями та казками із самого малку. Я виріс серед співанок, та казок, та сопілок, вдихав їх в себе і віддихав ними, – писав Марко.

Низка оповідань на тему гуцульського життя під назвою "Карби"

Перша світова війна

Першу світову війну, коли Снятинщина стала полем запеклих бойових дій між австрійсько-німецькими та російськими військами, Марко Черемшина з дружиною перебув у батьків у рідному селі.

У 1918-му повернувся до Снятина, де його обрали комісаром. Навесні 1919-го від імені ЗУНР очолив делегацію до Станіславова на переговори з румунами з метою уникнення кровопролиття.

Однак, переговори не склалися: румуни забрали в делегатів коней, вози, а згодом почали наступ.

Кулі дзвеніли нам попід пахи, і тоді я кинувся у придорожній рів з водою і перележав тут у студеній воді з годину, та із тої перестуди занедужав на нирки і досі з тої упертої недуги вилічитись не можу..., – писав Марко Черемшина в "Моїй біографії".

За чотири роки до смерті письменник написав заповіт, у якому половину своєї оселі заповідав дитячому будинку, а свою творчу спадщину – найстаршому сину Василя Стефаника. Загалом, літературний доробок Черемшини налічує понад 60 літературних творів. Твори письменника видаються і сьогодні.

Хвороба нирок дала ускладнення на серце і спричинила раптову передчасну смерть письменника у віці 52 років. 25 квітня 1927 року, після відвідин батькової могили, він раптово упав замертво біля цвинтарної брами. Похований у Снятині.

Письменник і громадський діяч Марко Черемшина: біографія видатного українця

Варто знати Копержинська Нонна Кронидівна – біографія української актриси театру і кіно

• Теги:
• Україна
• Культура
• Суспільство
• Політика
• Література
• Події