Біографія письменниці Ольги Кобилянської – пишна троянда в саду української літератури

Ольга Кобилянська – українська модерністська письменниця та рання буковинська феміністка. Розповідаємо нижче життєпис великої української письменниці та цікаві факти про неї.

"Пишною трояндою в саду української літератури" Ольгу Кобилянську назвав Старицький, пише Радіо Максимум.

Читайте також: Цитати Уляни Кравченко – повчальні фрази від першої поетеси, чиї твори стали популярними

Дитинство Ольги Кобилянської

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім'ї службовця.

Батько Юліан Кобилянський належав до шляхетного роду з Наддніпрянщини. Проте дід Ольги Яків не підтвердив документи про шляхетство сина офіційно, мовляв, для заробітку йому буде достатньо розуму. Це значно вплинуло на долю письменниці, позначивши її фінансовою скрутою, труднощами в освіті й самореалізації.

Марія Вернер, мати Ольги Кобилянської, вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру з любові до чоловіка та виховувала всіх дітей у пошані до українства. Ольга дуже любила і глибоко шанувала матір, називала її "наша лагідна "Свята Анна".

У інтелігентній родині виховувалось семеро дітей, Ольга була четвертою. У 1868 році Юліана Кобилянського переводять на службу в Сучаву і згодом родина Кобилянських переїздить до Кімполунга, що неподалік нового призначення. Там, серед розкішної природи, минули дитинство і юність Ольги.

У 1873-1877 рр. Ольга Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, подальшу освіту вона здобувала самотужки. Згодом починає цікавитись жіночим питанням та проблемами емансипації. Робить перші літературні спроби – веде щоденник німецькою мовою, пише поодинокі вірші. Потрохи малює, їздить верхи в гори, грає в аматорських виставах.

Родина Кобилянських, 1894 рік.

Літературна та громадська діяльність Ольги Кобилянської

Переконала писати українською мовою Ольгу Кобилянську 17-річна Софія Окуневська.

Заговорила до мене українською мовою, переконуючи, що мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу – по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок", –згадувала Кобилянська в автобіографії.

1883 року Окуневська познайомила Кобилянську з феміністкою, організаторкою жіночого руху на Буковині та письменницею Наталією Кобринською, чия особистість відтак вплинула на формування поглядів Кобилянської. З 1889 до 1891 жила Ольга Кобилянська в село Димка. Там Ольга Кобилянська написала твір "Людина", чотири рази піддаючи його новій редакції. Це перша повість письменниці українською мовою і перший твір в українській літературі, у якому втілена ідея фемінізму. У 1894 році письменниця стала однією з засновниць "Товариства руських жінок на Буковині".

Формувалася естетична концепція людини і світу О. Кобилянської під впливом ідей німецького філософа Фрідріха Ніцше, який мав значний вплив на модерністів Європи.

Пам'ятним для Кобилянської був 1898 рік, коли вона поїхала до Львова, щоб взяти участь у відзначенні 25-річного ювілею творчої діяльності Івана Франка. Адже тут вона познайомилася з Василем Стефаником, з яким міцно заприятелювала. У 1899 році М. Павлик також познайомив листовно Кобилянську з Лесею Українкою. На запрошення Косач Кобилянська приїздить до неї в Зелений Гай на Полтавщині, а через два роки поетеса була гостею Кобилянської в Чернівцях. Відомо, що Леся Українка відіграла значну роль у творчому зростанні письменниці. Вона цінувала її талант, бо відчувала у високомистецьких творах посестри "гірську верховину, широкий горизонт".

Літературознавці стверджують, що Ольга Кобилянська стала першою в історії української літератури письменницею, хто показав образ української жінки не забитою, пригноблено селянкою, а інтелігенткою, жінкою, яка прагне до знань, до освіти, яка виступає за рівноправність у суспільстві між жінками та чоловіками.

У віці 35 років ім'я Ольги Кобилянської було вже добре відоме в Європі та Буковині. У 1901 році письменниця опублікувала роман "Земля" – перлину української та світової літератури. А новела "Valse mélancolique" ("Меланхолійний вальс") була створена автобіографічно.

Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість "В неділю рано зілля копала" (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці".

У листі від 17 лютого 1898 року до Осипа Маковея – українського письменника, поета, критика та редактора багатьох періодичних видань, з яким в Ольги були непрості особисті стосунки, вона писала: "Прочитайте "Valse mélanc" і взнаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого".

Ольга Кобилянська

Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем стало другою провідною лінією творчості Кобилянської. "Щоденники" письменниці переконливо свідчать, що в другій половині 80-х рр. вона вже замислюється над долею народу, пов'язуючи проникнення в його життя з опануванням соціалістичних ідей. В новелі "Жебрачка" (1895) письменниця вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині. У середині 90-х рр. письменниця поглиблює знання життя селянства, чому сприяють її тісні контакти з мешканцями буковинських сіл, зокрема Димки, що згодом увійде в її творчість страшною трагедією-братовбивством ("Земля").

Повісті та романи Ольги Кобилянської

• Людина (1886)
• Царівна (1896)
• Земля (1901)
• Ніоба (1905)
• В неділю рано зілля копала (1908)
• Через кладку (1911)
• За ситуаціями (1913)
• Апостол черні (1926)

Після Першої світової війни та румунської окупації Північної Буковини письменниці довелося жити в тяжких умовах зазнаючи переслідувань з боку румунської влади.

У 1903 році Ольга Кобилянська застудилася, хвороба дала ускладнення – її частково було паралізовано, але письменниця не покинула літературну діяльність. З цієї причини з початком Другої світової війни письменниця не мала можливості евакуюватися з Чернівців. У її квартирі гестапівці провели обшук, у результаті якого більшість рукописів письменниці було вилучено, багато з них зникло і не знайдено досі. У 1941 році румунська воєнна жандармерія встановила нагляд за Кобилянською, готуючи судову розправу над нею. Але не встигли. Померла Ольга Кобилянська 21 березня 1942 року.

Спальня Ольги Кобилянської в літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської

І це: Задивляюсь у твої зіниці – Василь Симоненко: текст, аналіз та художні засоби вірша

• Теги:
• Література
• Популярне
• Цікавинки
• Історія
• Культура