Неймовірні українські вірші про сім'ю та родину: читайте підбірку до Дня сім'ї

Ще з дитинства кожна людина усвідомлює важливість та цінність родини. Адже це найближчі люди, які люблять, підтримують та захищають. День сім'ї 15 травня – це чудова нагода висловити рідним подяку та любов.

Короткі вірші про сім’ю та родину розповідають про родинні цінності про сімейне щастя. Радіо Максимум зібрало найкращі вірші у новому матеріалі!

До слова З Днем сім'ї в Україні: привітання і картинки для родини

Неймовірні українські вірші про сім'ю та родину

"Дорога родина" Вікторія Стасів

Ось і дорога родина
Кажуть: "Золота дитина"
Шлють мені усі привіти,
А матусі несуть квіти.

Ось і підійшла бабуся:
"Ой, не плач, моя котуся"
Гладить ручкою голівку
І щось каже про домівку.

Дідусь в мріях став літати:
Буде з ким футбол пограти
Розглядає кулачок:
"Буде сильний мій внучок".

Як побачив я сестричку,
Її смикнув за косичку.
А ті коси пишні, русі,
Такі самі, як в матусі.

Як побачив свого брата,
Здався схожим він на тата.
Будем у дворі гуляти
І в футбол ми будем грати.

Блиск в очах у дядька й тітки,
Вже дорослі у них дітки,
Тож вітають маму й татка
Із народженням малятка.

Тож нехай у кожній хаті
Буде радісно маляті,
У турботі і любові
Дітки, щоб росли здорові.

****

"Родина" М. Тахистова

Мені бабуся казку розкаже,
І зробить солодкий пиріг,
І дасть мені трошечки пряжі,
Щоб з кішкою побігати я міг!

А дід мені подарує рубанок,
Цвяхів принесе, молоток,
І буде готовий спозаранок
Шпаківня у нас і совок!

А тато візьме на рибалку,
Розповість про лісових травах.
Ми поруч, трохи перевальцем
підемо повз ялин грибних.

Грибів наберемо на узліссі,
Вигадливий корінь знайдемо,
В забутій лісничої хатинці
Ми чаю з малиною поп’ємо…

А мама, схиляючись над ліжечком,
Спокійну пісню заспіває,
Навшпиньки вийде крадькома
І добрі сни покличе!

А у вікна вривається вітер,
Я думаю, довго не сплю:
Ну чим мені на це відповісти?
Я просто їх дуже люблю!

****

Наперекір усьому – до життя! Юлія Дмитренко-Деспоташвілі

Приклала до грудей своє маля,
І не існує більш нічого в світі.
Нема будинку? Обстріли? Війна.
Вони обоє знають – мусять жити.

В авто, у бомбосховищах, в дорозі,
До материнського так спрагле молока,
У захисному рук обіймів колі,
Наперекір усьому – до життя!

Маленький українець, українка,
Майбутнє твоє – подвиг матерів,
Батьків, що кожен день, як рік, на фронті,
Сім'я – це України оберіг.

Родина, те, із чого знов почнеться,
Відродження вже вільної країни.
Вона як паросток до сонця вперто пнеться,
Героям слава! Слава Україні!

Сім'я – це найближчі люди, які люблять, підтримують та захищають. / unsplash

Моя сім’я і дорога родина –
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово – щастя джерело.
Панує у родині в нас повага
Любов прадавня, ласка і тепло.

****

Два слова чарі́вних –лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама – це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих – і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі – це наше життя!

****

Де сонце засинає вечорами
Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями
Родинного тепла безмежний світ.

Примножить щастя й радість із роками
Тепло родинне, вишите добром,
Якщо плекають діти із батьками
У люблячих серцях його разом.

Літа гайнуть у вирій за птахами,
Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами
Тепло, яке нам дав батьківський дім.

****

"Родина", "рід", які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід твій і дід.

Батько і мати – два сонця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло,
Батько і мати у долі дитячій
Так необхідні, щоб щастя було!

Сім'я – це найближчі люди, які люблять, підтримують та захищають / unsplash

Яке то щастя, як в сім’ї дитина,
Де мама й тато, сестри і брати…
Де в радості і щасті кожна днина.
Там весело і радісно рости.
Бо є підтримка, добре й мудре слово,
Там є любов і ласка, і тепло.
Є щирість й щедрість, та й усе чудово,
В нас споконвіку в сім’ях так було.
Сім’я – фундамент, мудрості основа,
Тут звичаї й традиції усі,
Формується характер, сила й мова…
Тут бачиш сам себе в усій красі.
В сім’ї ти рідний, ти її частина,
Тобі тут вірять й чують всі тебе.
З сім’ї іде в безкрайній світ людина,
Де невідомість й небо голубе…
І що пішло з сім’ї, те буде з нею,
Все те найкраще й світле, що було.
Що увібралось серцем і душею,
Добро, любов і радість, і тепло…
Тому батькам про діток треба дбати,
Виховувати й вчити до пуття.
До праці й людяності їх привчати,
Щоб діти мудрими пішли в життя.

****

Червона калина – то наша родина
Хорошенько цвіте.
Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Не багацько ж нас є.
А перший цвіточок – то рідная мати,
Хорошенько цвіте…
А другий цвіточок – то рідний батько,
Батечко, добре росте…
А третій цвіточок – то наша діти,
Гарні сини і доньки…

****

Я свою молитву
Тихо прошепочу:
– Дай нам, Боже, миру,
Щастя і тепла.

Бачити довкола
Усмішки я хочу,
Щоб моя країна
В радрсті жила.

Люблячу матусю
Кожній дай дитині,
Щоб не доторкалось
Нас біди крило.

Дай здоров’я, Боже,
Всій моїй родині,
Щоб ніколи в світі
Горя не було.

****

Родина – стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є ще предки давні – це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти – нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.
Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить…
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.

Читайте також День сім'ї: картинки і листівки для привітання з Днем родини

• Теги:
• Культура
• Україна
• Література
• Події
• Стосунки
• Суспільство