Вірші про сім'ю: підбірка красивої поезії про найрідніших людей

Українці 15 травня відзначають День сім'ї. У це затишне та радісне свято можна задекламувати рідним красиві вірші. Радіо МАКСИМУМ зібрало підбірку поезії, присвяченої сім'ї.

До вашої уваги красиві та зворушливі вірші до Дня сім'ї, який відзначають 15 травня. Ця поезія знайде відгук у серці кожного. І якщо ви хочете потішити своїх рідних, то можете задекламувати один з цих віршів або написати його у привітальній листівці.

Читайте також: Красиві та влучні цитати про сім'ю, які знайдуть відгук у кожному серці

Красиві вірші про сім'ю

Батько і мама. Богдан Лепкий

Як мені вас не любити,
батьку рідний, нене,
та ж ви мене згодували
і дбали про мене.

Та ж ви мене згодували
щирими руками,
ой, нема то ніде в світі,
як в батька і мами.

Батько розуму навчає,
мати приголубить,
ніхто мене так не світі,
як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,
в школі гарно вчився,
щоб я батькові і неньці
добре відплатився.

***

Що таке сім'я. Н. Чемерис

Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім'я.
Разом дружно проживаємо
І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя –
Як пишаюсь нею я!
В неї рук золотії.
Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий –
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо для всього хист він має.

Дід і бабця – у пошані,
Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять.
І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати –
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло всіх сім "Я"
Знайте, це моя сім'я.

***

Вогнище родинне. Дмитро Білоус

На світі білому єдине,
як і дніпрова течія,
домашнє вогнище родинне,
оселя наша і сім'я.

Ми відтоді початки лічим,
як муж з камінням і паліччям
за звіром кидався вдогонь,
а жінка берегла вогонь,

вогонь, що предки розкладали,
здобутий ними від тертя;
пожитки різні, причандали,
що перейшли з первобуття.

Й слова житейські необхідні,
що проростали, як зерня,
вогнем освячені і рідні:
горнутись, горниця, горня.

Хоч їх походження і різне –
немає в цьому дивини.
Та дух вітчизни, материзни
несуть і досі нам вони.

Слова, що доти їх не знали,
первісні трепетні слова,
що зігрівали і єднали, –
і мова врунилась жива.

В щасливі і в тяжкі години –
куди б нам не стелився шлях
не гасне вогнище родинне,
в людських запалене серцях.

***

Розмова про головне. Ольга Науменко

Запитала раз Катруся
У сивенької бабусі:
"Що у світі наймиліше,
А відтак найголовніше?"

Усміхнулася старенька
Та й промовила: "Рідненька,
Як бабуся і як мати
Можу впевнено сказати,

Що для всіх батьків у світі
Наймиліші – їхні діти,
Для малечі, навпаки, –
Їхні люблячі батьки".

Пильно слухала Катруся
І горнулась до бабусі.
Пам'ятай і ти, дитино,
Головне в житті – родина!

***

Крила. Ольга Науменко

Якось в стайні мама-поні
Говорила своїй доні:
"Люба, завжди пам’ятай:
Ти у мене най, най, най!

Найгарніша, найспритніша
І, авжеж, найрозумніша.
Не вагайся, моя мила,
Бо тобі усе під силу.

Хай збуваються всі мрії!
Доню, я у тебе вірю!
А сама ж, чим тільки зможу,
Завжди радо допоможу".

Так матуся говорила,
А у доні її крила
За спиною виростали
І наснаги додавали.

А коли вона зміцніла,
Всім на диво полетіла
До жаданої мети
І змогла все досягти!

***

Найбільше щастя. Ольга Науменко

Велика радість мами й татка –
Це їхнє крихітне дитятко.
Маленький син чи люба донька,
Що тягнуть приязно долоньки.

Що пильно дивляться їм в очі
І щось по-своєму белькочуть.
У них попереду чимало,
Та починається все змалу.

Маленькі успіхи і драми,
Найперший крок назустріч мамі,
Таке очікуване слово,
Яке зірвалось випадково.

Дитя іде у світ завзято,
А поруч завжди мама й тато.
Вони плекають і навчають,
У всьому радо помагають.

Батькам доводиться нелегко,
Та всі чекають на лелеку,
Бо це найбільше щастя в світі,
Коли народжуються діти!

***

Щасливе кошенятко. Ольга Науменко

День повільно догорав,
Тихий вечір наступав.
І надворі, і у хаті
Всі збиралися вже спати.

Та одненьке кошенятко
Не хотіло зовсім спатки.
Все крутилося, зітхало,
А вже згодом одказало:

"Мамо, тату, не сваріться,
Та чомусь мені не спиться,
Дещо розум мій проймає
І від сну відволікає.

Чув, існує в світі щастя,
Муркотливе та пухнасте.
Розкажіть мені про нього,
Що в нім дивного такого?"

Усміхнулась мама хватко
І поглянула на татка.
Той почухав собі вухо
І сказав маляті: "Слухай…

Щастя, це коли є дім,
Коли затишно у нім,
Коли є батьки і діти,
Є що їсти, є що пити…"

В мить зраділо кошенятко
Та зіп'ялося на лапки,
Усміхнулося ласкаво
І батькам своїм сказало:

"Я доглянутий і ситий,
І любов'ю оповитий!
Люба мамо! Любий татко!
Я щасливе кошенятко!"

***

Сім'я – основа. Красоткіна Надія

Кристалізується людина у сім'ї,
Де перші цінності у душу закладають.
Де принципи і норми є свої,
Й розбещеності там не потурають.
Де тато й мама – це авторитет
І приклад для дітей завжди, в усьому.
Хоч це важка робота, не секрет,
Та сталь гартується лиш у вогні міцному.
Тут вперше вчать, що праця – це закон,
Що книжка – це для щастя запорука.
А для добра немає перепон,
Вимогливість батьківська – це наука.
То ж все-усе, закладене в сім'ї,
Сприймається завжди позачергово.
Хоч є в людини погляди свої,
Та все, здобуте у сім'ї – основа.

***

Дружна родина. Тетяна Строкач

У дружній родині – щаслива дитина,
Бо є в неї мама і тато.
Любов'ю осяяна кожна хвилина
І радістю повниться хата.

У дружній родині – щаслива дитина,
Бо братики є і сестрички.
Похмурого дня і у сонячну днину
В них усмішки сяють на личках.

У дружній родині – щаслива дитина,
Бабусі, дідусі рідненькі
Внучат обіймають, дітей научають
Любити Вкраїноньку-неньку.

У дружній родині – мир, злагода нині,
Щасливі дорослі і діти!
Нехай кожна днина в хорошій родині
Теплом буде завжди зігріта!

***

Садок вишневий коло хати. Тарас Шевченко

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,

Так соловейко не дaє.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

***

Школа батьків. Платон Воронько

Привчав мене батько трудитись до поту,
А мати – любити пісні.
Спасибі вам, рідні, за щиру турботу,
Наука згодилась мені.
Своїми руками копав я траншеї,
Ходив мурувать тракторбуд.
І радий, що з піснею нині моєю
В роботу вливається люд,
Ровесники, друзі мої сивуваті,
Розумні батьки і брати,
Привчайте дітей працювати й співати!
Виховуйте в кожного серце крилате,
Бо їм наше завтра нести.

***

Батьківська любов. Віталій Назарук

Роки проходять – в тебе сивина.
Та я тебе люблю, немов малу дитину.
В тебе є дітки, є своя сім'я,
Вони й мої, і я люблю їх сину.
В тяжку хвилину, Господи, спаси!
Грудьми закрию і підставлю плечі,
Я все зроблю, щоб ти не знав біди,
І, щоб пишалась татусем малеча.
Ще пам'ятай, що поки я живий,
Я можу навіть небо прихилити.
Бо ти для мене рідний, не чужий!
Я буду все життя тебе любити!!!

***

До рідної хати дорога далека… Віктор Геращенко

До рідної хати дорога далека,
Та часто так сниться знайомий поріг,
До тата, до мами лечу, мов лелека,
При зустрічі, миттю, впаду їм до ніг.
Спасибі вам, милі, що честь не згубили
І нас заставляли її берегти,
Щоб завжди і всюди сердечно любили
Знайомі і рідні жили, як брати.
Спасибі, хороші, що віру й духовність
Крізь роки жорстокі в собі пронесли.
Що щира повага, людяність і совість
Завжди невід'ємно із вами жили.
Спасибі вам, любі, що ви нас навчили
Повік пам'ятати подвір'я своє,
Щоб землю, де виріс, любити уміли,
Тож дякуєм Богу, що ви у нас є.
До рідної хати дорога далека,
Та часто так сниться знайомий поріг,
До тата, до мами лечу, мов лелека,
При зустрічі, миттю, впаду їм до ніг.

Це цікаво: Красиві пісні про сім'ю, які наповнюють серце теплом і затишком

• Теги:
• Популярне
• Цікавинки
• Література
• Культура
• Суспільство
• Стосунки