Навіщо освячують вербу і що з нею робити після Вербної неділі: цікаві факти

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням, у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Верба здавна вельми шановане дерево серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни і має цілющі властивості.

Цікаво Не я б'ю – верба б'є: як правильно вітатися на Вербну неділю

Чому освячують вербові букети

День Вербної неділі нагадує християнам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменував собою безпосереднє наближення Його Страстей і смерті на хресті.

Цій події всі вони надають особливого значення. Літургія Вербної неділі також згадує як радісні моменти процесії з пальмами, так і Страсті Господні. Цим церква підкреслює, що тріумф Христа і Його Жертва завжди нерозривно пов'язані.

За традицією освячують вербу з пухнастими бруньками, іноді її називають "котиками" через пухнастість. За бажанням вербу перед освяченням прикрашають стрічками.

Навіщо освячують вербу і що з нею робити після Вербної неділі: цікаві факти

Що робити зі свяченою вербою

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Категорично заборонено топтати вербне гілля. З освяченою вербою поводяться обережно, її не розкидають. Підсохле гілля після свята спалюють.

Існує думка, що свячена верба вбереже від хвороб. Тому дітки після освячення одразу з’їдали по одному котику, щоб не боліло горло. Також свячену вербу висаджували на городі чи на полі. Вважалося, що тоді буде добрий врожай.

Колись господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок. Обов’язково кілька гілок заносили додому і ставили на покутті під образами.

Навіщо освячують вербу і що з нею робити після Вербної неділі

Чудодійні властивості верби:

• Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
• Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься – дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
• Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
• Вербою в давнину відводили грозові тучі – кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
• Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
• Вербові котики, освячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
• З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
• Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.

І ще Вербна неділя: що не можна робити у це свято – усі заборони

• Теги:
• Україна
• Культура
• Суспільство
• Великдень
• Релігія
• Краса