Митці не переконують, а добираються до правди: цитати Ади Роговцевої про театр та життя

16 липня – День народження Ади Роговцевої. Відома українська акторка залишила назавжди свій відбиток в нашій культурі. Підготували для вас найкращі цитати Ади Роговцевої, у яких вона висловлює свою мудрість.

Ада Роговцева зіграла у понад 60 фільмах та серіалах, а театральних робіт в акторки ще більше. Серед її професійного доробку знайдуться кінокартини на будь-який смак. Окрім того, що вона українка з чіткою позицією, яку не гребує висловити за слушної нагоди. Глядачі люблять Аду Роговцеву за її талант та людські якості.

І ще: Золота дзиґа 2021: названо переможців української кінопремії

Ада Роговцева про театр, кіно та акторів

***

Аксіома подарована Віктюком: Театр – не може бути натужний, а – легким, в будь-якій завершеності своїй – все одно злегка недбалим. І гнітюче серйозним не повинен бути теж: він – свято, навіть коли – трагедія.

***

Я легко віддавала все, що заробляла, а коли потрібно було виходити у світ, займала у подруг і одяг, і діаманти.

***

У багатьох акторів немає життя, тільки театр. У мене є життя.

***

***

Я все життя грала в Росії, крім України. Мені кажуть: "Ада, ти наша". А я їм відповідаю: "Я не ваша. Я своя, я українська".

***

Хай це зовсім небагато – виступити перед військовими з концертом чи відіграти виставу, але, коли мені дорослі чоловіки кажуть: "Ось вам би стати нашим міністром оборони", – їхні слова мені дорожчі, ніж всі мої численні ордени та навіть "зірки Героя", що на грудях.

***

Митці не переконують, а нама­гаються добратися до правди, справедливості, до честі, гід­ності. А переконувати – ніколи у житті. Бо тоді це вже буде про­паганда.

Ада Роговцева про кохання та сім'ю

***

Великий обман багатьох – не бачити кожного окремо, не поважати, не цінувати їх дорогоцінного часу і нервів!

***

Так найчастіше і буває: те, що робиться у поспіху і відчувається, як "не головне", побічне, виявляється у результаті найголовнішим, чи не найважливішим і значним. Щось на кшталт "обмовки за Фрейдом": випадково сказане видає істину більше, ніж ретельно сформульоване.

***

Не може жінка пережити смерть свого сина, вона стає іншою, потойбічною, якою стала і я, поховавши свого сина. Не стало в 50 років мого щастя, мого життя, його сенсу. І якби не дочка, не онуки, я б зараз не сиділа перед вами, тому що разом з сином мати вмирає. І скільки таких мертвих матерів зараз в Україні. Про них треба дбати, а хто це зробить? Іноді й доброго слова не скажуть, не кажучи вже про те, щоб заплатити які гроші, щоб вона хоча б квіти синові на могилу купила.

***

***

Пишаюся своїми онуками! Оце і є щастя. Пре­красно дбати про Україну, малу батьківщину, мріяти про звер­шення, але Господь сказав: "Щастя – у твоїй родині".

***

Любов – це любити ЙОГО, віддавати ЙОМУ все, належати ЙОМУ, але якимось чином мати свою свободу… Залежати від іншої, навіть коханої людини – нісенітниця! Я Кармен! Жінки всі Кармен! Чому вона, ця моторошна тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що незнищенне в жінці право вибору! І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити! І тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, вказує їй, а та, дурненька, в каструлю плаче. На голову їй цю каструлю одягла і пішла у своє життя! Не можна жити життям іншої людини.

***

Діти й онуки живуть сво­їм активним часом і мають такі знання, які старі мають від них отримувати. Звісно, треба щось підказати та підправити – з висо­ти свого досвіду. Так має бути. Бо багато конфліктів йде від того, що старі люди нав'язують молоді своє бачен­ня. Свій досвід намагаються вкоренити у сьогоденні. Не треба цього робити. Я зараз для своїх дітей і онуків – маленька дівчинка, яка піз­нає цей світ.

Ада Роговцева про добро, людей та Україну

***

Триває війна, а ми живемо, як ніби її немає. Ми всі повинні обмежити себе у святах і салютах. Це не означає, що життя повинно завмерти, але потрібно бути милосерднішими. Ця небезпека не тільки над тими хлопчиками – вона над нами.

***

Гумор, філософське відношення до життя, терпіння, мужність і велика любов до всього, що тебе оточує. До сонця, ліхтаря на вулиці, дітей, онуків. Ось єдиний рецепт. Тільки так, вважаю, варто жити.

***

Так склалося, що люди зомбовані. Зомбовані цією комуністичною ідеологією, якою була зомбована і я все своє свідоме життя. У цій ситуації потрібно лише дуже багато читати, багато цікавитися, розпитувати, як я у свої 80 років – не боятися бути на передовій, де гинуть хлопці.

***

***

Я, наприклад, живу нарівні з водієм, вчитель­кою, лікарем, тож я це розумію, тому мені легко про це говорити у виставах. А люди, на превели­кий жаль, отримуючи багатство, стають невігласами, бо вони не розуміють, що у когось нема сьогодні навіть шматка хліба.

***

Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ.

***

На жаль, дуже багато байдужих людей. Крім злих, дурних, агресивних є ще й байдужі. Так воно і тягнеться, тягнеться... І якби люди розуміли один одного, хоча б намагалися зрозуміти один одного... Все залежить від душі, серця, освіти, розуму всіх людей на планеті. Тому що ці війни, на жаль, були й в найближчому майбутньому будуть. Весь час бачимо: там назріває, там назріває. Десь і рвоне.

До теми: Мавка. Лісова пісня: дивіться трейлер українського мультфільму за твором Лесі Українки

• Теги:
• Шоу-біз
• Зірки
• Цікавинки
• Україна
• Кіно
• Культура