Я люблю тебе за красиву душу: добірка романтичних віршів про кохання

Зовсім скоро закохані пари відзначатимуть День святого Валентина. У цей день варто привітати свою другу половинку, провести з нею час та подарувати подарунок.

Одним з чудових подарунків є вечір романтичної поезії. Прочитайте своїй коханій чи коханому зворушливі вірші від українських письменників. Дивіться добірку у матеріалі Радіо Максимум.

Читайте також Вірші про кохання: інтимна лірика Ліни Костенко, яка зачаровує

Нехай ці вірші ідеально доповнять ваш вечір та допоможуть висловити найромантичніші почуття.

Добірка романтичних віршів про кохання

є час обіймати – і час уникати обіймів
є час щоб єднатись – і час залишатися вільним
є час на розмову – і час німувати у тиші
є час для любові – і є для байдужості ніша

усьому свій час і усьому доречна хвилина
і хвиля що винесла нас теж невдовзі відрине
і ніжність що нас підриває колись та й погасне
по-іншому тут не буває – живе те що вчасне

а що не на часі – те так і загине невчасним
бо виключно вчасно із нами трапляється щастя
тож будьмо уважні і будьмо для себе доречні
уміймо відважно дозволити іншому втечу

є час щоб кохати – й кохання що часу не знає
є час обіймати – і я от тебе обіймаю
Юрій Іздрик

***

Не любити тебе – не можна.
Володіти тобою – жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.

Бути разом… в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку…
Плачуть вночі лишень солов’ї…

Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.

Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.

Не любити тебе – не можна,
та й любитись з тобою – жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Василь Стус

***

Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:

править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.

Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:

це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.

Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.

Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.

Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.

Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.

Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,

псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
Сергій Жадан

Добірка романтичних віршів про кохання / unsplash

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку –
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.
Григорій Чубай

***

Я люблю тебе за красиву душу.
За можливість перебування
Просто поряд.

Твоя посмішка мої сльози сушить.
Від твого проміння тануть сніги мого горя.
Розчиняється час
Просто від твого голосу.

І хто зна скільки ще
Це все триватиме.
Я називаю тебе просто:
“Моє золото”.

Я люблю тебе за те,
Що ти робиш нас обох крилатими.

Обох усміхненими
З тобою сонячно.
І хоч цей світ
Краде тебе у мене частинами.

Я дякую тобі,
Моє золото.
За те, що ти робиш нас обох щасливими.
Марина Кузьменко

***

Не закохуйся в обличчя,
не закохуйся в вбрання,
а закохуйся в ту душу,
що потрібна для життя!

Бо краса – це сон зрадливий,
раз присниться та й нема.
А душа – це все на світі,
що потрібно для життя.
Богдан Ступка

Добірка романтичних віршів про кохання / unsplash

Я закоханий... Люблю!
Не признаюся нікому...
Навіть місяцю ясному,
Тільки, може... солов'ю.

І сказав... А солов'ї
Вітру, хмарам розказали.
І тепер думки мої
Вся земля і небо взнали.
Олександр Олесь

***

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
Ліна Костенко

***

До нічного пейзажу тулився невиспаний вітер.
Між землею і небом – висячі плантації квітів…
У червоних кульбабах електроосвітлення вулиць
дві самітні тендітні душі – рука в руку – вгорнулись.

Між землею і небом ходили поет і блудниця.
Був на ньому позичений фрак, а на ній – з реп'яхами спідниця.
І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,
і були вони досить смішні, але й, кажуть, прекрасні.

Їх невтолене так і боліло невтоленим –
у безлюдні піски повтікати б їм степом оголеним.
Але це було щастям: у ночі туманні та хмарні
заблукати у місті, де квітнуть осінні ліхтарні,

і довіку ходити удвох по висячій плантації,
де кульбаби горять і наспівані сни повертаються…
Юрій Андрухович

Добірка романтичних віршів про кохання / unsplash

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
Зa рoжeвих iлюзiй вyaль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бyвaлo б, трeмтiлa зiркa
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів – любов.
В дyшi щeдрo вoнa б свiтилa,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
– Нeнaгляднa, злющa, чyдoвa,
Я без тебе не можу жить!..
Василь Симоненко

***

Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,

Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі небесний голос і свободи.

Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній.
Микола Вінграновський

***

Вимріяна і близька донині,
Незнайома, але й знана теж,
Заховавшись в довгій самотині,
Вже мене не кличеш, не зовеш.

Спогадами не повернеш хвилі,
В сумі сновидіння не відкинь,
Не скорись непам’яті в знесиллі
І фантазувати не покинь.

Не зрони кохання в теплім гніві –
Ти мені дорогу перейшла,
Опустивши очі мовчазливі,
Лиш на серці легкий сплеск весла.

Може, ти нічого не забула,
Може, ти і досі зберегла
Серце, розтривожене і чуле, –
Тільки все припорошила мла.
Василь Стус

Добірка романтичних віршів про кохання / unsplash

Радіо Максимум зібрало для вас найкращі вірші геніального поета Юрія Іздрика про кохання, життя та Бога, які не залишать вас байдужими. Читайте та надихайтеся!

До слова Пісні на поезії Лесі Українки у сучасному виконанні: ТОП 10 інтерпретацій віршів поетеси

• Теги:
• Україна
• Світ
• Культура
• Суспільство
• Вірші
• День Святого Валентина