Милозвучні вірші для дітей: 20 найкращих поезій про березень

І хоча погода нас поки що не тішить теплом та сонцем, пропонуємо насолодитися добіркою українських віршів для дітей про весну. Радіо Максимум у новому матеріалі зібрало найкращі поезії.

На початку весни від довгої сплячки пробуджується не лише природа, а й струни душі. Хочеться творити та надихатися всім, що оточує. Легка, мелодійна і красива весняна поезія допоможе вам насолодитись цим прекрасним періодом.

До слова Книжкові новинки березня – обирайте, що почитати

20 найкращих поезій про березень

А вже весна, вже березень почався,
Дзвенять пташині радісні пісні.
І хоч квітками сад не заквітчався,
Та дні стоять погожі і ясні.

А вже весна. Хоч сніг летить, а тане,
Стає водою і струмком біжить.
А сонечко як із-за хмарки гляне,
То все навколо щедро заблищить.

А вже весна. І пахощі весняні
Звідкіль беруться і куди летять?
Та тільки серцю милі і жадані,
Тривожать душу, серце веселять.
А вже весна…
(Н. Красоткіна)

***

У березні, у березні
Верба цвіте на березі,
Осика від граків рясна,
Бо вже – весна, Весна, Весна!

***

Добрий дядю-місяченьку,
березню буйноголовий!
Одягни весну швиденько
у жупан її квітковий!
Часу березень не гає,
гонить холод,
ломить кригу
і підсніжкам помагає
вийти чимскоріш
з-під снігу...
Ніжні пелюсточки цвіту
в синім кольорі купає.
Всіх-усіх матусь від діток
Він уклінно привітає.
(М. Хоросницька)

***

Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
(О. Пчілка)

***

Крап-дзень!
Крапле березень.
Вже потічки заструміли,
Очі проліски розкрили,
У струмочках вмилися,
Сонечку вклонилися.
(В. Полинок)

Ніжні квіти – ілютративне зображення весни / unsplash

Зiйшли снiги, шумить вода,
Весною повiва;
Земля квiточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.

Веселе сонечко блистить,
Промiння щедро ллє;
Гайок привiтно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє…

***

Диво дивне, дивина –
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
"Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?"
Каже сонце: "Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!"
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
(Л. Цілик)

***

Прокинься, земле, годі спати,
Зимові дні кудись пішли,
Бо дикі гуси-лебедята
На крилах Весну принесли.

Сніги, що Зиму ще чекали,
Стекли в веселі ручаї,
Замилувалась в води талі
Верба на котики свої.

Вже Весну сонце величає
Промінням ніжним на щоках
І юний Березень стрічає
З пучечком проліскiв в руках
(Т. Чорновіл)

***

А в природі вже пахне весною,
Аромат той приємний для всіх.
Білий сніг не лежить вже горою,
А джерельцем співочим побіг.
Щоб очистити землю й омити,
Та прокласти шляхи для весни.
Хоч зима й завертає сердито,
Та весна вже приходить у сни.
Йде весна-королева по світу
І співає на всі голоси,
Та заквітчує землю прогріту,
Творить дивні картини краси.
(Н. Красоткіна)

***

Трудився лютий до світанку
І заморозив геть струмок.
А березень підкрався ранком
І схрумкав нишком весь льодок.
Мороз і другу ніч старався –
Припорошив льодок сніжком.
Та знову березень сміявся:
Злизнув усе те язиком.

Хоч на річках льоди кололись –
Зима трусила ще сніги.
То лютий з березнем боролись,
Боролись, наче вороги.
Зима ще злиться, бідолаха,
А вже весна бере своє.
І березень бурульки з даху,
Немов цукерочки жує!
(М. Лисич)

Різнокольорові тюльпани / unsplash

Весна для березня сорочку вишивала,
З такою ніжністю лягали кольори.
Підсніжники на грудях розквітали,
А первоцвіти вкрили рукави.
Був парубійко жвавий, ясночолий,
Бешкетувати з вітром він любив,
Бувало, то насупить пишні брови,
То зарегоче передзвін струмків.
Любила первенця весна свого щосили,
Йому віддала молодість свою,
Для злету красеню дала лелечі крила,
І він до літа ніс свою весну.
(Л. Квіт)

***

Виблискує, немов кришталь,
на річці скреслий лід.
По всьому видно, що на днях
почнеться льодохід.

Вже перші проліски в лісах
до сонця потяглись,
і верболози над ставком
в листочки зодяглись.
(Л. Кир′яненко)

***

Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
(О.Роговенко)

***

Тут надходить третій місяць,
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.
Восьме березня, звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.
Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Свій живущий, свіжий сік.
(Н. Забіла)

***

Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, –
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, – сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
(О. Олесь)

Ніжні різнокольорові квіти / unsplash

Як ріка зламала кригу,
В берег вдарила з розбігу –
Без вітрила, без весла
Припливла в човні весна.
Місяць березень до неї
Йде в березовій алеї.
Каже: – Вибач, що не зміг
Килим з трав прослать до ніг,
Розтопив не всі сніги
Ще й залив низькі луги…
За недогляд не свари!
Квітку проліска бери!
Та й сідай на всюдихід —
Повезу, де схочеш!
Не забризкаєш чобіт,
Сукні не замочиш… –
Усміхнулася весна,
Цвіт взяла, зійшла з човна.
І від радості в беріз
Забриніли краплі сліз.
(Т. Коломієць)

***

На вербі, на пагіллі,
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики,
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.
Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку,
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
(Н. Забіла)

***

Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Щораз довше огріває
Замерзлу земельку –
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.
Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.
Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді –
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді!
(М. Підгірянка)

***

На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.

Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:

Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…

То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: "Ма-ло!"?
(Л. Новикова)

***

Весна дарує кожному,
що треба і що хочеться.
Полям – сніги поталі,
лісам – траву і листя,
птахам, які вертають,
дарує рідні гнізда.
По жмені ластовиння
весна дарує дітям,
а мамам – ранки сині
та перші ніжні квіти.
Річкам дарує воду,
зернинам – теплу землю,
а сіячам – роботу,
почесну і веселу.
(А. Костецький)

Дитячі вірші – це чудовий спосіб висловити вдячність і любов своїм рідним. Незалежно від довжини чи складності, кожен віршик, який дитина прочитає від щирого серця, стане найкращим подарунком на свято весни.

І ще Малюнок на 8 березня: ідеї для дітей, що намалювати мамі, сестрі та бабусі

• Теги:
• Культура
• Література
• Мистецтво
• Суспільство
• Стосунки