Старовинні весільні традиції українців: які обряди мають глибокий сенс і збереглися донині

Весілля здавна було для українців не просто святом, а цілим ритуалом переходу до нового життєвого етапу. Зі співами, благословеннями, короваєм і рушниками – кожен символ мав своє значення та передавався з покоління в покоління.

Весільна церемонія в українській культурі споконвіків мала сакральний зміст. Вона об’єднувала дві родини не лише офіційно, а й духовно, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на РБК-Україна.

Читайте також: Яке свято відзначають 21 жовтня: традиції, заборони і прикмети на цей день

Починалося все зі сватання – старости від імені нареченого приходили до дівчини з караваєм і словами: "Ми від козака прийшли хліба-солі просити". Якщо батьки погоджувалися, наречена подавала рушники як знак згоди.

Після цього влаштовували заручини, співали пісень, ткали рушники та шили весільний одяг. Символічним було плетіння вінка – обряд чистоти та дівочої сили. У день весілля головним моментом ставало вінчання, а після повернення до батьківського дому молодят зустрічали з короваєм, прикрашеним калиною та колосками.

Ввечері відбувалося розплітання коси – момент, коли дівчина прощалася зі своїм дівоцтвом. А після весілля нова родина брала участь у ще одному сакральному обряді – кумівстві, яке вважалося продовженням весільного роду.

Кожен елемент весілля мав особливий зміст:
• Рушник – дорога життя подружжя.
• Калина – любов і родючість.
• Коровай – добробут і єдність.
• Вінок і стрічки – чистота та жіноча сила.
• Музика й пісня – енергія, що об’єднує громаду.

Навіть сьогодні на Поліссі чи Буковині збереглися стародавні пісні, обряд випікання короваю та "весільні поїзди" з прикрашених возів чи автомобілів. Українське весілля залишається живим свідченням нашої культури – щирим, мелодійним і глибоко символічним. А ще у кожної річниці весілля є своя особлива назва.

• Теги:
• Україна
• Культура
• Стосунки
• Цікавинки
• Популярне