Шон Коннері - знаменитий Джеймс Бонд 70-х

Він став первістком у бідній сім’ї переселенців з Ірландії. Батько його був водієм вантажівки, а мати — прибиральницею.

Жили вони неподалік від гумової фабрики і декількох пивоварень, на так званій «вулиці тисячі запахів», можете собі уявити. І без того мізерний заробіток глава сім’ї часто витрачав на випивку та азартні ігри.

Тому Шону і його молодшому брату доводилося бігати в штопаних штанцях і самим піклуватися про їжу.

Вже в 9 років хлопчик почав підробляти розвізником молока. Робота і 2-га світова війна завадили його навчанню. У 14 Коннері довелося кинути школу і присвятити весь свій час роботі на молокозаводі.

Також він часто бився і з часом визнав, що Королівський флот може допомогти йому змінити своє життя, між іншим там годували добре.

Коннері підписав контракт, зробив нині вже померклі татуювання на правому плечі, заробив виразку і був комісований за станом здоров’я через три роки.

Після цього Шон відправився до Лондона, щоб взяти участь у конкурсі «Містер Всесвіт». Він не переміг, але потрапив в хор водевільної трупи South Pacific і півтора року їздив з ними на гастролі.

Коннері швидко зрозумів, що любить театральне життя, але йому не вистачало освіти.

«Коли я вирішив стати актором, — пригадував він, — витрачав весь свій час на походи до бібліотеки в кожному місті, куди б ми не приїжджали».

Шон прочитав Станіславського, попрацював над своєю дикцією і почав отримувати роботу на телебаченні, а в 1956 році вперше потрапив у повнометражний фільм — забуту нині стрічку «Немає дороги назад».

Доленосним став 62-й рік, коли продюсери вирішили екранізувати популярні в часи холодної війни романи Йена Флемінга про супершпигуна Джеймса Бонда. Автор та і продюсери бачили інших акторів в образі 007, але бюджет картини був невеликим (Голівуд не вирів в успіх Бонда і відмовився від фінансування, тож британець Альберт Брокколі вклав власні кошти), тож покликали Коннері, який не вимагав захмарного гонорару.

Успіх був феноменальним і Шон років 5 не вилазив зі смокінгу Бонда. Багато історій можна розповісти про зйомки пригод 007, але встигнемо пригадати лише один скандал: картини про Джеймса тоді, у 60-х були малобюджетними, а збори з картин — фантастичними.

Продюсери воліли зберегти такий вигідний для них баланс, але Коннері після 5 фільмів врешті-решт почав вимагати збільшення гонорару. Йому сказали: до побачення! Але після провалу стрічки із актором Джоном Лезенбі, взялися за голову і запропонували Шону за повернення гігантську на той час суму у 1 мільйон 250 тисяч доларів.

Заради таких великих грошей актор здався і відразу віддав на організацію Шотландського освітнього фонду, щоб допомогти обдарованим дітям з бідних сімей, таких же, як і його.

Подібні випадки неодноразово повторювалися в житті актора. Кожного наступного виконавця ролі 007 тепер неодмінно порівнюють із Шоном Коннері і багато хто переконаний, що він залишається найкращим.

Сам же актор намагався все життя втекти від стереотипу супершпигуна. У 70-х знявся у таких чудових картинах, як: «Зардоз» «Вбивство в Східному експресі» «Людина, яка хотіла бути королем» «Робін і Меріан».

У 80-х він отримав «Оскар», щоправда за роль другого плану, у ганстерському трилері «Недоторкані».

Серед критиків його рейтинг вкотре підскочив після детективу за романом Умберто Еко «Ім‘я Рози». А який яскравий образ він створив у фантастиці «Горянин».

90-ті теж не пролетіли дарма, запам‘ятались: трилер «Сонце, що сходить», бойовик «Скеля», «Пастка», пригодницький «Знахар», драми «Хороша людина в Африці» та «Знайти Форестера».

Зараз сер Шон Коннері, так, він отримав титул лицаря, не знімається: здоров‘я та й сценаріїв якісних немає. Очевидно, остання його роль 2003-го у екранізації коміксів «Ліга видатних джентльменів» розчарувала не тільки глядачів, а і метра.

«І хоча ноги мої втомилися, серце — ні» — каже актор, тож маємо надію ще побачити його на екрані.