Найкращі цитати із творів і листів Василя Стефаника, що надихають

Один із найяскравіших українських письменників, громадський діяч і просвітитель Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року. У його творчому доробку – 5 збірок, десятки новел і сотні висловів, гострих та влучних.

Не кожен розуміє його творчість, адже у таку прозу або закохуєшся одразу – вона полонить тебе назавжди, або залишаєшся до неї байдужим – вона не розкривається, залишаючись складною і незрозумілою. Однак кожне Стефаникове слово – вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжності.

До слова Завітайте на покутські гостини до садиби Василя Стефаника у Снятині

Найкращі цитати із творів і листів Василя Стефаника

• "Немає більшої драми в житті, якщо нікого не любити. Тоді ти мертвий"
• "Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта – це література"
• "Боже, ти прокляв мене, бо-ось наказав з моєї душі зробити кузню і кувати в ній чистий метал люцкого слова і єго любови. А ти, великий кровопійце, не зважаєш на то, що в тій кузні ллється піт і кусні руди в ній лишаються і чорною саджею вона присідає"
• "Тату, – каже, – тепер їдемо воювати за Україну". – "За яку Україну?" А він підоймив шаблев груди землі та й каже: "Оце Україна, а тут, – і справив шаблев у груди, – отут її кров; землю нашу ідем від ворога відбирати"
• "Ви можете зрозуміти, що кожна моя дрібниця, яку я пишу, граничить з божевіллям, і я нікого в світі так не боюся, як самого себе, коли я творю. Ви можете зрозуміти, то я не пишу для публіки, а пишу на те, щоби прийти ближче до смерті"
• "Немає більшої драми в житті, якщо нікого не любити. Тоді ти мертвий"
• "Слово своє буду гострити на кремені моєї душі"
• "У мене таки так, я очі маю, аби сміялися, аби жартували. Я не маю їх, та й мама їх не змалювала, аби плакали"

Василь Стефаник - один із найяскравіших українських письменників, громадський діяч і просвітитель

• "Мене зворушило сонце та місяць та земля. Найбільше ж наші люди, так звані мужики. Я, як Бог, їх створив і поставив перед очі світу. Думаю, що за сто років через мене вони будуть собою пишатися"
• "Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить"
• "У Трiйцi вмерла жiнка одного чоловiка i лишила двоє дiтей. Не було кому їх чесати i обперати. Одного вечора взяв чоловiк маленьку дитину на руки, а май (трохи) бiльшу за руку й повiв до Прута топити. Маленьку кинув у воду, а старша взялася просити. "Но то йди собi сама додому й газдуй, а я йду до суду замельдуватися. Заки я вернусь з кримiналу, то ти давно вже у ...мамках будеш". Та й розiйшовся тато з донькою"
• "Я сотворив собі свій світ… я був щасливий"
• "Я люблю мужиків за їх тисячлітну, тєжку історію, за культуру, що витворила з них людей, котрі смерти не бояться. За тото, що вони є, хоть пройшли над ними бурі світові і повалили народи і культури. Є що любити і до кого прихилитися. За них я буду писати і для них"
• "Вони хотять нового, на те вони і молоді"
• "Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувало з болю, і я гриз їх, аж мені це моє сиве волосся коштувало. І нині чую, що половину треба би перечеркнути з того, бо я, вірте мені, занадто великий естет, бо я ясно здаю собі справу з того, що зробив. І все, що я писав, мені боліло. Щоби дати піваркуша друку, я мушу написати тисячу аркушів, і, як уже нині на вечері це сказав один з вас, я, бігме, не вмію писати"
• "Я сижу під тим деревом, гадаю про брата, що повісився, і тішуся, як дитина, що мене на тім дереві ще так борзо не найдуть"

Василь Стефаник - один із найяскравіших українських письменників, громадський діяч і просвітитель

І ще 10 цікавих слів, які вживав український письменник Василь Стефаник

• Теги:
• Україна
• Культура
• Політика
• Історія
• Суспільство
• Мистецтво