Експерти відповіли, чи дійсно потрібно розвивати багатозадачність

Багатозадачність — тренд останніх років. Чарівна навичка, освоївши яку, ви зможете вигадати собі додатковий час. Принаймні так нам обіцяють. Але чи правда робити кілька справ одночасно — це хороша ідея?

Про це пише Genius Space.

Читайте також: 5 дієвих порад від експертів, які допоможуть послідовно кинути палити

Встигати більше за мінімальну кількість часу — мрія кожного з нас. На добу ми маємо всього 24 години, а справ накопичується багацько. Сьогодні розберемося в тому, що є багатозадачністю з наукової точки зору і чи справді вона нам допомагає.

Що говорить наука: ранні експерименти

Ще на рубежі 90-х та 00-х років вченими було проведено цикли експериментів. Їхньою метою було розібратися в тому, чи справді робити кілька справ одночасно — гарне рішення з погляду здоров’я та продуктивності.

І ось короткі результати трьох найвідоміших із них:

1. Експеримент Роберта Роджерса та Стівена Монселла (середина 1990-х років). В експерименті брала участь група людей, яку попросили спочатку виконати кілька завдань по черзі, а потім зробити те саме, але вже швидко перемикаючись між ними. У результаті, навіть коли учасникам потрібно було цілеспрямовано чергувати завдання, вони виконували їх набагато повільніше, ніж по черзі.
2. Експеримент Ренати Меутер та Алана Оллпорта (1999 рік). У ньому брали участь білінгви, яким потрібно було по черзі називати цифри двома різними мовами. Вчені виявили, що учасники називали цифри своєю другою мовою повільніше, ніж мовою розмови. Те саме відбувалося і навпаки: провівши первинну бесіду другою мовою, учасникам було складніше називати цифри першою. Це підтверджує, що перемикання між звичними завданнями може займати більше часу і знижувати продуктивність.
3. Експеримент Джошуа Рубінштейна, Джеффрі Еванса та Девіда Мейєра (2001 рік). У ньому брали участь молоді студенти, яким треба було перемикатися між завданнями різного типу: вирішенням математичних завдань та класифікацією геометричних об’єктів. Учасники втрачали час під час перемикання між завданнями, і показник зростав зі збільшенням складності завдань та його новизни. Так вдалося довести, що перемикання між складними та незнайомими завданнями потребує більше часу та погіршує ефективність роботи.

Усі три експерименти підтвердили: багатозадачність — не найкращий спосіб збільшити свою продуктивність та робочу ефективність. Навіть якщо вам здається, що перемикання між завданнями дозволяє виконувати їх швидше, практика говорить про інше.

А що щодо більш сучасних даних?

В останні кілька років дослідникам вдалося провести більш точні експерименти та довести їх результати за допомогою останніх технологій. Не будемо вас обнадіювати, дамо невеликий спойлер: все виявилося приблизно так само, як припускали вчені з минулого століття.

Дослідження в галузі неврології показали: коли ми намагаємося робити дві складні для нас речі одночасно, наш мозок насправді не багатозадачний у тому вигляді, як ми собі це уявляємо. Замість одночасного виконання справ він просто швидко перемикається між ними. Це забирає сили і виснажує, робить нас менш уважними та схильними до помилок. Згідно з останніми даними, перемикання між завданнями може знизити нашу продуктивність до 40%.

Результати досліджень також свідчать про те, що використання кількох пристроїв одночасно (найчастіше — смартфона та комп’ютера), особливо шкодить нашій ефективності. Перемикаючись з одного завдання на інше, ми втрачаємо час, який у довгостроковій перспективі може становити від 5% до 15% всього періоду виконання справ.

Ключові недоліки багатозадачності

Отже, наука свідчить про те, що багатозадачність насправді нам не допомагає. Тепер давайте обговоримо тему предметніше. Як саме ця техніка нам шкодить, кому вона категорично не підходить і чому багатозадачність — це ілюзія: все це розбираємо нижче.

Шкода для старшого покоління

Існує зв’язок між віком та вмінням швидко зосереджуватися. Чим молодший організм, краще йому вдається ігнорувати непотрібні стимули, утримуючи свій фокус уваги завдяки префронтальній корі. Це дозволяє швидше перемикатися між завданнями. Але ця здатність значно зменшується з віком, тому якщо молоді люди можуть почуватися цілком непогано, будучи багатозадачними, то зрілим та літнім техніка завдасть суттєвої шкоди.

Порушення виконавчих функцій

Виконавчі функції мозку керують когнітивними процесами та визначають, як, коли і в якому порядку ми виконуватимемо певні завдання. Процес виконавчого контролю складається із двох етапів:

• постановка мети: рішення робити одне, а чи не інше;
• активація правил: перехід від правил виконання попередньої задачі до алгоритму нового завдання.

Перехід через ці етапи триває кілька десятих частки секунди, але він може займати набагато більше сил і енергії, якщо ви перемикається туди-сюди кілька разів — саме це і відбувається, коли ви намагаєтеся бути багатозадачним. Уявіть електричний прилад, який швидко перемикають між двома режимами протягом годин — приблизно так почувається мозок в умовах мультизадачності.

Ймовірність помилок стає вищою

Доведено, що багатозадачність не тільки знижує вашу продуктивність, але й робить вас схильним до помилок. Дослідження на студентах показали, що люди, які звикли вчитися багатозадачно, зазвичай мають нижчий середній бал і витрачають більше часу на виконання домашнього завдання. Зрілі і люди похилого віку також уповільнюють свою продуктивність, намагаючись виконати кілька завдань за раз.

Переривання продуктивності

Багатозадачність змушує нас на мить забувати про те, що ми робили раніше. Як ми вже пояснювали, мозок не виконує дві справи одночасно, а просто швидко змінює їх. Після того, як ми відвернулися від першого завдання і перейшли до другого, нам потрібен час, щоб згадати, що ми робили. В одному дослідженні працівникам потрібно близько 25 хвилин, щоб знову повноцінно зосередитися на своїй справі та повернути колишню продуктивність після того, як вони відволіклися.

Це банально небезпечно

Виходячи з перерахованих вище фактів стає зрозуміло: багатозадачність робить вас менш сфокусованим, уважним і продуктивним. Якщо йдеться про те, щоб дивитися фільм і одночасно вирішувати головоломку — ризики не такі високі. Але що якщо людина намагається бути багатозадачною, керуючи автомобілем на жвавій дорозі і водночас виконуючи інше завдання? У такій ситуації ризик аварії значно збільшується, і результат її може бути вкрай плачевним.

Чому важливо зосереджуватися на одному завданні за раз

Ми з’ясували, чим небезпечна (або просто безкорисна) багатозадачність. Очевидно, що найкраще рішення — виконувати одну дію за раз, віддаючи всю свою увагу їй. Давайте розберемося, чому цей варіант є більш вигідним і корисним для вас.

Менше стресу. Мозок людини не був задуманий для роботи більш ніж над одним завданням одночасно. Багатозадачність приносить тривогу та почуття перенапруги, в той час як увага, зосереджена на одній речі, навпаки, сприймається організмом як щось звичне та природне.

Поліпшена ефективність. Коли ви фокусуєтеся на одному завданні за раз, ви схильні виконувати його в найкоротший термін. Справжній успіх не в тому, щоб просто закінчити справу — треба зробити це якісно. І фокус на одному завданні дозволяє досягти кращої ефективності.

Менше розчарувань. Мало що так пригнічує, як усвідомлення того, що ви весь день працювали над кількома завданнями, розпорошувалися між ними, і не встигли закінчити жодну з них. Виконана справа запускає в організмі процес вироблення ендорфінів, що дарує сили та енергію на нові звершення — з цього погляду набагато вигідніше закінчувати справи по черзі.

Більш якісний результат. Одним із негативних наслідків багатозадачності є різке збільшення кількості помилок. Коли ви приділяєте свою увагу одному завданню, ви, як правило, робите менше помилок. І це забезпечує низку приємних бонусів: задоволення від виконаної роботи, похвала клієнта чи начальника.

Поліпшений фокус. Один із секретів практики медитації полягає в тому, що спустошувати свій розум не потрібно — достатньо навчитися постійно повертається до однієї точки фокусу. Однозадачність розвиває вашу здатність зосереджуватися, роблячи ваш робочий процес схожим на приємну медитацію.

Це цікаво: Цифри, які нічого вам не скажуть: 5 непотрібних аналізів в ендокринології

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Україна
• Здоров'я
• Суспільство
• Робота
• Психологія